Вибори і референдум: понад 29 млн громадян Польщі можуть сьогодні скористатися своїм правом волевиявлення

У Польщі почалися вибори до Сейму та Сенату, а також голосування на референдумі. Понад 31 тис. дільниць відкрилися о 7:00 ранку за місцевим часом в неділю, 15 жовтня. Результати екзит-полів будуть оприлюднені відразу після 21:00, коли будуть зачинені виборчі дільниці, пише "ДС".

Загалом у виборах можуть проголосувати понад 29 млн громадян Польщі, які мають право голосу. Політичні сили змагатимуться за понад 500 місць в Сенаті та нижній палаті парламенту. Головні суперники парламентських перегонів — націоналістично-популістські та центристські сили. Експерти зазначають, що подальша підтримка України є одним з ключових питань, які сприяють розколу у польському суспільстві й політичних колах.

Одночасно з парламентськими виборами проходить референдум, на який винесли чотири питання:

• продаж державного майна іноземцям;
• підвищення пенсійного віку;
• стіна на кордоні Польщі і Білорусі;
• допуск нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки в рамках механізму ЄС щодо примусового переселення.

На дільницях виборці матимуть три односторінкові бюлетені. Одна картка міститиме списки кандидатів до Сейму. Друга — імена кандидатів у Сенат. Третя — чотири питання референдуму. Вибори пройдуть у 31 497 виборчих округах.

На перемогу у виборах претендують керівна Об’єднана правиця Ярослава Качинського й опозиційна Громадянська коаліція Дональда Туска. Останні опитування показують, що провладна партія Право і справедливість (ПіС) має більшу підтримку, але її може виявитися недостатньо, щоб отримати монобільшість. У опозиції є шанс сформувати коаліцію з незначною перевагою.

За даними соцопитувань, до парламенту може потрапити п’ять партій. Це — нині керівна консервативна партія "Право і справедливість", правоцентристська ліберальна "Громадянська платформа", "Конфедерація", "Нові ліві" та "Третій шлях". Головні гравці на цьогорічних виборах:

Партія "Право і справедливість", яка перебуває при владі з 2015 року, бажає отримати безпрецедентний третій термін, попри те, що політичну силу критикують за відмову від демократичних стандартів і верховенства права. ПіС також звинувачують в політизації судової системи, придушенні незалежних ЗМІ та обмеженні прав меншин. "Право і справедливість" має намір й надалі підтримувати Україну у війні проти Росії, але не коштом власних інтересів Польщі. Варто зазначити, що президент Польщі Анджей Дуда раніше був членом консервативної партії ПіС.

Головний суперник ПіС на виборах - "Громадянська коаліція" на чолі з колишнім прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, яка об'єднала декілька центристських і ліберальних сил. Партія виступає за більш гармонійні відносини Варшави з ЄС, а її лідери неодноразово висловлювалися за продовження військової та політичної підтримки України,

Об’єднання "Третій шлях" правоцентристського напряму, яка виступає альтернативою "Праву і справедливості" та "Громадянській коаліції". Політсила виступає за спрощення податкової системи, пропонує допомогу малому бізнесу та збільшення витрат на освіту. "Третій шлях" також підтримує подальшу військову допомогу Україні.

"Нові ліві" пропонують зосередитися на реформах трудового законодавства, розширенні прав жінок та ЛГБТ громад, лібералізацію абортів. Партія також наголошує, що Польща повинна й надалі усіляко підтримувати Україну.

Ультраправа політсила "Конфедерація" зосередилася на критиці "підлабузницького ставлення влади" до України. Вона виступає за скасування соціальних пільг для українських біженців і пропонує, аби Польща віддала перевагу посиленню власного війська, а не постачанню зброї Києву.