Листи Пєскову. Російська мафія і Путін зливають Трампа
У Вашингтоні вибухнув новий політичний скандал, в черговий раз посилює положення Дональда Трампа новими свідченнями зв'язків його виборчої кампанії з російською владою.
Особиста справа президента
28 серпня в газеті Washington Post оглядачі Розалінд Хельдерман, Керол Леониг і Тому Хамбургер публікують статтю з назвою, яка кидає величезну в'язку дров у почав було затухати багаття звинувачень президента США в негожому альянсі з Кремлем. А саме - "Провідний функціонер компанії Трампа просив помічника Путіна про сприяння в угоді".
І тут не заперечиш.
Тому що мова йде про особисте - не слід плутати з юридичним управлінням Білого дому - юриста Дональда Трампа і його корпорації Майкла Коэне. Це ім'я раніше не раз спливало в матеріалах розслідувань і дискусій навколо російської проблематики нинішнього президентства.
Справа в тому, що Майкл Коен в тій чи іншій формі дав свідчення у Конгресі США стосовно матеріалів електронної переписки, наданою (треба думати, на вимогу) слідчої комісії. І тут відразу думається, що з точки зору спокою 45-го глави американської держави краще б Коен збрехав, знищив цю переписку, послався на право мовчати, емігрував або, нарешті, просто зник. Бо документи, як і його пояснення щодо їх змісту, виглядають кричущо. І автоматично відправляють Коена (і не його одного) із слідчої комісії Конгресу прямо в лапи спеціального прокурора Роберта Мюллера.
Оскільки, як виявилося, в середині січня 2016 р. (у серпні 2015 р. Дональд Трамп вступив в гонку) р-н Коен звернувся до Дмитру Пєскову - не просто прес-секретарю, але і заступнику глави адміністрації президента Росії, дипломату та конфиденту Путіна - з скаргами на простоює в Москві, вірніше, в районі "Москва-Сіті", проект будівництва вежі Трампа. До речі, сам Пєсков вже підтвердив цей факт.
В зазначеному листі (зазначимо, що на той момент вже близько року як анексований Крим, збитий росіянами МН17, на сході України йдуть важкі бої, введені санкції) містер Коен пропонує р-ну Пєскову зустрітися особисто, побалакати, визначити контактних осіб, тішить себе надією та інше. Це, зрозуміло, не що інше, як пропозицію хабара. Але, зрозуміло, на тлі всього, що відбувається близько і далі - тема хабара мілкувата. Тому що потім Майкл Коен повідомляє, що "не пам'ятає", надходив відповідь на таке трепетне звернення - що дає підстави думати, що він все-таки не так наївний і дав собі працю дещо підчистити або сховати. Також, сумнівається Коен, лист було направлено на офіційний адреса для відносин з пресою в Кремлі і тому могло залишитися непрочитаним. Забавно, що Пісків, хоч і коригує версію (лист таки прочитали), але робить це таким чином, щоб сказане Коеном виглядало переконливо (послання залишили без уваги, оскільки воно поза компетенції адресата). Про те, що Москва раптом взагалі зійшла до коментаря на цю тему, та ще й так оперативно, не сказати неможливо. Але з якого дива вона це зробила? І не піде за цим визнанням Пєскова ще одне, більш відверте? Про що він ще згадає при нагоді?
Два лейтенанта
Уявімо: лист юрисконсульта людини, на якого практично з самого початку американської президентської гонки працювала вся пропагандистська машина РФ, могло, бачте, залишитися абсолютно невідомим людям, що працюють в Кремлі. Або того пущі: ці люди його взагалі проігнорували, оскільки не могли надати сприяння.
Чудово.
Тоді чому у своїй доповіді розвідник Крістофер Стіл раптово називає Пєскова впливовою особистістю? Навіщо в ряди лобістів американської рушничного асоціації Росія відправляє своїх перевірених агенток, отмаршировавших своє американське благополуччя в шеренгах путінських молодіжних рухів? Навіщо через сім місяців, коли Трамп виграє номінацію, до нього через забудовників Агаларовых "подкатит" Наталія Весельницкая з міцно вкоріненою у Вашингтоні російською компанією?
Суцільні питання, але на них тепер є досить прості відповіді.
По-перше, сьогодні Трамп - вірніше, Білий дім заявляє, що знати не знав ні про яке такому листі. Але це явна брехня, оскільки Коен стверджує, що Трамп тричі підписував документи за московським проектом, у тому числі цікавився зазначеною стороною справи, і старт цієї операції було дано Дональдом ще 28 жовтня 2015 р. В дні, коли Майкл Коен звертався до Дмитру Пєскову з таким душевним посланням, Трамп розхвалював Володимира Путіна по містах і селах своєї виборчої кампанії.
Невже тертий нью-йоркський ділок, тотально схильний до особистих зв'язків, наївно написав на офіційну пошту служби Пєскова, фактично "на село дідусеві"? Враховуючи, що тепер він намагається переконати громадськість у тому, що листи взагалі не було, вірніше, він перебував в невіданні про його існування? Так це Майкл Коен з власної ініціативи (ось вже чого юристи ніколи не роблять у таких випадках, а особливо юристи навіженого Трампа!) бере і пише, як підводить під історію певну стилістику головна столична газета Америки "лейтенанту Путіна"? Слабо віриться, ця історія - образа навіть середнього інтелекту.
По-друге, чому це автори статті називають Пєскова "лейтенантом" (тобто найближчим помічником, другою особою, причому поза мілітарного контексту цей термін зазвичай відноситься до мафіозним організаціям і авторитарним режимам)? Напевно, тому що і глибокий індивідуаліст Трамп теж не обходиться без лейтенантів, в особливості якщо вони знімають квартири в його дивних хмарочосах, а також не проти "підкинути тему".
А по-третє, таким лейтенантом, як свідчать матеріали Майкла Коена (закрадається думка, а чи не навмисно він підставляє свого багаторічного клієнта, щоб потім вийти сухим з води, коли всіх інших звинуватять у "змові проти Америки"), був наш і одного колишнього депутата-радикала старий знайомець, Фелікс Сатер.
Він виступав посередником у цій угоді. Та не простим посередником - з листування Коена і Сатера стає ясно, що Фелікс Сатер не вважає можливим розвиток бізнесу Трампа в Росії без контролю з боку російського уряду (цікаво, а пан так Агаларов, Риболовлєв і Абрамович не розповідали про це нью-йоркському забудовнику, або він довіряє тільки громадянам США?).
І тут час нагадати, хто ж такий Фелікс Сатер (також "Шеферовский" і "Сатаров"), який ще в листопаді минулого року давав переможне інтерв'ю журналу "Сноб" про те, як він "радив Трампу" і "полював на бін Ладена". З кожним місяцем його персональне досьє зростає, вивалюючись в публічний простір, і сяє, як горщик із золотом для ельфів від розслідувальної журналістики. Таки ось воно, відсутню ланку, - колишнє, як виявилося, поруч.
Кар'єра-мрія
Отже, Фелікс Михайлович Шеферовский відносно молодий - йому 51 рік. Ще недавно він був скромний і маловідомий (спливав черевом вгору кілька разів поруч в скандалах навколо Трампа, але як третьорядний персонаж в "морському бою"). Тепер же з'ясовується, що цей його Bayrock Group - дуже непроста компанія. Так, наприклад, Сатер виявляється зацікавленим особою в таких великих російських корпораціях, як "Міракс" (нині "Потік"), що належала скандально прославився Сергію Полонському, нині перебуває в СІЗО. Але як Сатер доріс до таких висот?
Згідно з легендою у восьмирічному віці Фелікса вивезли в Ізраїль. Але ось, згідно з даними ФБР, його батько, Михайло Шеферовский, став в Америці підручним Семена Могилевича - керівника всієї пострадянської російської мафії за кордоном. Роль Могилевича в міжнародній, американо-російської і російсько-української політичної та економічної життя минулих років недооцінювати дуже важко.
А тепер замислимося - з якого це дива і з якими такими цілями СРСР відпускає в 1974 р. за кордон потенційно кримінальне сімейство? Це коли таке було, щоб "просто так" і "пощастило"? Навряд чи, висадившись на нью-йоркському березі, старший Шеферовский самостійно пішов найматися до Могилевичу, вбивати і грабувати. А молодший, Філя, тихо навчався в приватній бізнес-школі на Манхеттені (і це бідні радянські емігранти?!), а потім відразу пішов працювати брокером в потужну контору Bear Sterns. Досить дивна історія, але нехай...
Скоро казка мовиться, але раптово Фелікс Сатер переключається на нерухомість, готельний бізнес, інвестиції і нафту (!), а також на ділові консультації різноманітним іноземцям. Причому першими його системними клієнтами стають турецькі бізнесмени (а тепер згадаємо прикриття фінансування генерала Флінна з Росії допомогою турецьких юридичних осіб і реальних функціонерів!).
Крім "Міракса", в 2011 р. Сатер встиг побувати - як і скрізь, до речі, - на зручній в плані відповідальності посади інвестиційного радника навіть у фірмі з Туркменістану. Нудьга і животіння могли тривати довго, але тут в таємному кабінеті задзвонив червоний телефон без диска.
У "Бэйрок" Сатера призводить народжений у Казахстані турків Тофік Аріфов, тепер господар цієї корпорації під ім'ям Тефика Аріфа. Саме він був близьким партнером Дональда Трампа в його масштабних проектах. І саме він познайомив Сатера зі знаменитістю. Може бути, Тефик Аріф - мусульманський дисидент-антисовєтчик?
Без шансів.
Багато років товариш Аріфов працював у міністерстві радянської торгівлі, де курирував... готелі. Так чи інакше - "Інтурист". Іншими словами, ніде, крім КДБ СРСР, майбутній р-н Аріф, господар конгломерату "Бэйрок", працювати просто не міг (він начебто навіть не закінчив МДІМВ або відповідний факультет МДУ, але тут відомості сумнівні). Проте у 1991 р. "злочинний режим" упав, і Тофік Аріфов миттєво опинився в кріслі компанії, вывозящей ліквідне сировину з Росії і Казахстану, причому відразу представником глобального монстра Trans World Group.
У 2016 р. її господарі, Давид і Саймон Ройбены, були визнані найбагатшими людьми Великобританії. А Тефик Аріф, що не належить до єврейського народу, але щедро жертвує "Хабаду" в місці проживання Фелікса Сатера, оскільки проживав там і сам - Порт Вашингтон, штат Нью-Йорк, як виявилося, теж став людиною непростою. Багато років Аріфов входив мало не в четвірку (разом з Олександром Машкевичем, Патохом Ходиевым і Алиджаном Ібрагімовим) найбільших олігархів "специфічного ділового походження" в Казахстані, Азербайджані і Туреччині.
У веселому "Хабаде" Аріф (від якого просто пахне КДБ) і пізніше Сатер (від якого пахне зв'язком КДБ з кримінальним світом) знайомляться з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп, а раніше, можливо, і з Романом Абрамовичем.
"Наш хлопець" і його команда
Ось так поступово складається коаліція, яка призведе тата Іванки в Білий дім, але ніхто цієї коаліції не бачить, оскільки вона настільки непрозора, одіозна і... взагалі, "в Америці таке неможливо!".
Так чи інакше, Майкл Коен добре, мабуть, багато років знав людини, який став виступати посередником між клієнтом Дональдом Трампом і російськими офіційними і не дуже особами. До речі, у списку спільних інтересів "Бэйрок" (Аріфов-Сатаров або Аріф-Сатер) і "Організації Трампа" завжди значилися Польща, Росія та Україна. Причому особисто містера Аріфа з Росією та Україною особливо ріднить нашумілий у свій час арешт за звинуваченнями у створенні системи борделів і торгівлі людьми в 2010 р. - правда, згодом турки його відпустили.
А що до конкретно України - не пов'язував пан Артеменко, вигнаний з Радикальної партії, Сатера і билини-павутинки, що тягнуться до колишнім лідерам Партії регіонів (і як тут без Слизького Підлоги, чию фазенду в липні перевернули догори дном співробітники Роберта Мюллера)? Але сьогодні Манафорт може відпочити - свідчення Коена, немов бормашина божевільного стоматолога, відразу взрезали такий товстий пласт, що велика частина Республіканської партії, як тільки усвідомлює, що conspiracy - змова - можливо, і справді мала місце, отшатнется в жаху і сама зробить все необхідне. Або раптом президент Трамп - а який ще вихід у нього залишається - чи встигне швидше почати корейську війну?
Тому що на цьому торті з кримінальних історій є вишенька.
Майкл Коен - права рука Трампа протягом десяти років, фактично член сім'ї. Сатер, як з'ясовується, спілкувався з російської проекту тільки з Коеном і неодноразово намагався витягнути - вже під час кампанії - Трампа до Москви. І ось в листопадовій за 2015 р. листуванні г-д Коена і Сатера містяться визнання Фелікса Михайловича Сатера прямим текстом такого характеру: "Наш хлопець може стати президентом США, ми можемо налаштувати таку справу. Я можу залучити всю путінську команду в цей проект, я буду керувати цим процесом". Як говориться, ясніше ясного! У 2006 р. Фелікс Сатер ще й водив Іванка Трамп по Кремлю і, за його (але не її словами, саджав його за стіл Путіна і в крісло свого боса - вірніше, президента Росії. Хто такий Сатер (тоді "російське Межигір'ї" - це маєток Прасковеевка в районі Геленджика ще не було збудовано), щоб взагалі пускати його в закриті приміщення Кремля?
Кім і Харві - рятівники Трампа
Раніше Дональд Трамп, що взагалі для неї характерно, намагався дистанціюватися від свого приятеля Сатера - адже в 90-ті роки той сидів у в'язниці за організацію мафіозних махінацій на фондовій біржі (так що нелюбов частини оточення Трампа до президента Клінтона та його дружини цілком з'ясовна).
Примітно, однак, яким чином Фелікс Михайлович опинився на волі. У 2009 р. (при доброму президентові Обамі) тоді прокурор східного району Нью-Йорка, а згодом генпрокурор США Лоретта Лінч, дозволила угоду з Сатером, який здав всю свою ОЗУ, а також деяких членів "Коза Ностри", замішаних в систему фінансових махінацій і відмивання коштів. Справа розсекретять тільки в 2019 р., а Сатер, заплативши мізерний штраф, повернувся до звичного життя, але допомагає державі. Зараз, приміром, свідчить проти збіглого казахстанського міністра Храпунова, який переховується в Швейцарії: ймовірно, це невдачливий приятель Тофіка Аріфова, нині постійно проживає в Туреччині, де його так м'яко судили.
А з Коеном, як ми вже знаємо з минулого скандалу з тими ж іменами, р-н Сатер зустрічався з метою передати мирний план українського дипломатичного генія Андрія Артеменка (від якого, як і від всієї Радикальної партії, ниточки тягнуться до одного з колишніх заступників глави адміністрації президента Януковича) Майкла Флінна. Але не зрослося: на цю похмуру метушню вчасно впав промінь медійного світу, причому тоді ж стався і "самопідрив" самого агента Флінна.
Що ж, поки ураган "Харві" і Північна Корея кілька рятують Трампа, але що буде, коли парламентарії остаточно відійдуть від серпневого перерви і встромити в скандальні свідоцтва Майкла Коена, які і справді розставляють багато по місцях?
Тепер у справі Дональда Трампа залишилося мало таємниць: за екзотичним кандидатом, мечтавшим розвивати бізнес в Росії і давно оточив себе нечистоплотними вихідцями з кримінального півсвіту, управлявшегося КДБ СРСР, а потім російської ФСБ, подібно до тіні встала могутня кримінальна організація "людина з сімома обличчями", вихідця з київського Подолу Семена Могилевича, який збудував свою глобальну імперію на стику організованої злочинності і російських спецслужб.
Але саме за такого кандидата проголосувала змучена глобалізацією частина Америки, а як мінімум третина виборців продовжує чого чекати від нього. Найбільш фанатичні ж по крихтах колекціонують успіхи і збирають з них списки, схожі на символ віри...
Втім, зрозуміло одне - який розвиток отримав цей, мабуть, ставить крапку в секреті Трампа скандал, після 45-го президента Америка навряд чи залишиться такою довірливою, особливо в тому, що стосується етики і неформальних норм політичної поведінки. Адже збулися мрії гангстерів 20-х років: раніше вони добиралися тільки до посади генпрокурора, і тільки тепер "братки" (та тільки американські чи?) досягли успіху в тому, що "пацан прийшов до остаточного успіху".
Прийшов у Білий дім.
