Верховний суд Британії приступив до розгляду апеляції по "брекситу"
На почалися в понеділок в Лондоні слуханнях у Верховному суді не розглядається питання, виходити Британії з ЄС чи ні - всі сторони згодні, що це питання було вирішене на референдумі 23 червня, коли майже 52% виборців, які прийшли на дільниці громадян проголосували за вихід.
Мова йде про те, хто за законом повинен прийняти рішення про приведення в дію статті 50 Лісабонського договору, в якій йдеться про вихід країни з Євросоюзу. Група позивачів на чолі з фінансистом Джиною Міллер і перукарем Дэйром Душ Сантушем вважає, що це мусить бути парламент - і з ними в листопаді погодився Високий суд.
Уряд Терези Мей вважає, що має право ініціювати вихід без санкції парламенту, і оскаржило рішення Високого суду у вищій інстанції-Верховному суді.
Про значущість цієї судової справи для країни говорить той факт, що його вперше в історії будуть розглядати всі 11 суддів Верховного суду.
За планом слухання триватимуть чотири дні, а рішення Верховний суд оголосить орієнтовно в січні.
На слухання акредитувалися понад 80 іноземних журналістів, біля будівлі суду зібралися демонстранти, що підтримують обидві сторони.
Джина Міллер, Дейр Душ Сантуш і їх прихильники доводять у суді, що рішення про входження в Євросоюз у вигляді Акта про Європейських співтовариствах 1972 року приймав парламент, при цьому вихід з ЄС торкнеться безліч прав і можливостей громадян Британії, і тому рішення про початок процедури виходу теж повинен прийняти парламент - точніше, дати уряду мандат на иницирование цієї процедури.
Уряд вважає, що має право самостійно оголосити про початок виходу з ЄС, оскільки мова в даному випадку йде про міжнародному договорі, а уряд може укладати і розривати такі договори в рамках так званої "королівської прерогативи".
Поняття "королівської прерогативи" походить з тих далеких часів, коли англійські королі і королеви одноосібно формували уряд і сперечалися з парламентом про межі його повноважень і повноважень королівського уряду.
До участі у розгляді апеляції допущені і уряду Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.
Влада Шотландії та Уельсу доводять, що рішення про "брексите" зачіпає сферу повноважень, делегованих їм Лондоном, і тому не може бути прийняте без їх участі.
Північна Ірландія ж буде представлена на слуханнях двома сторонами: група громадян виступає на стороні Міллер і Душ Сантуша, уряд - на боці кабінету Терези Мей.
Якщо Верховний суд залишить в силі рішення Високого суду, це не скасує рішення про вихід з ЄС, але ускладнить і може затягнути процедуру.
Більшість депутатів у Палаті громад виступало проти виходу з Євросоюзу, але вони не вважають за можливе ігнорувати рішення, прийняте громадянами на референдумі.
У той же час, наприклад, опозиціонери з Лейбористської партії говорили, що, можливо, зажадають включити в закон про вихід вимоги про те, щоб Великобританія зберегла як вільний доступ до єдиного ринку ЄС, так і передбачені загальноєвропейським законодавством права трудящих.
Уряд же, за наявними відомостями преси, на випадок програшу готує проект стислого - в 16 слів - закону, яким парламент дасть кабінету Мей повноваження почати процедуру виходу.
Цей закон, за задумом міністрів, можна буде швидко провести через Палату громад і Палату лордів, щоб не зривати намічений графік "брексита".
Прем'єр-міністр Тереза Мей раніше оголосила, що має намір офіційно повідомити Євросоюзу про вихід Британії - і тим самим почати процедуру за статтею 50 - до кінця березня 2017 року.
