Віденський формат. До чого домовилися Клімкін, Лавров і Тіллерсон
У Відні проходить 24-е засідання Ради міністрів ОБСЄ, перший же день якого виявився дуже насичений зустрічами. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін вперше за три роки поспілкувався з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим поза "нормандського формату", тобто фактично тет-а-тет, якщо не вважати інших представників делегацій обох країн.
Але перед цим обидва топ-дипломата встигли обмінятися випадами. Так, Клімкін заявив колегам про те, що поточне протистояння з Росією - це не "холодна війна", а сама "справжня війна проти нас, проти Європи і її цінностей". "Ця війна ведеться російськими військами без розпізнавальних знаків, але з допомогою танків і гармат на українській землі", - сказав український міністр, нагадавши про державну підтримку Кремлем информатак, наслідки яких відчула не тільки Україна, але і, останнім часом, країни ЄС. Тому глава МЗС закликав спільно відповідати на гібридні наміри Кремля, включаючи введення нових санкцій: "Особисті санкції - один із найважливіших інструментів ... Кожне порушення прав людини до Криму має привести до нових санкцій". Також Він зазначив, що Москва повинна компенсувати Україні і українцям шкоди, коли піде з Донбасу, і з Криму.
Лавров, у свою чергу, просторікував про миротворців ООН на Донбасі. Він заявив, що міжнародні миротворці - це створення "окупаційних адміністрацій". Клімкін, оперативно коментуючи його перл, написав у Twitter, що окупаційні адміністрації на Донбасі вже створені - Росією. А в окремому інтерв'ю "Громадському" зауважив, що Кремль намагається проштовхнути "бодигардовский" формат місії, щоб "вони просто ходили і заважали" спостерігачам ОБСЄ.
Вечір у Відні тільки починався. Держсекретар США Рекс Тіллерсон більше години балакав з Лавровим. За підсумками зустрічі задоволений глава Держдепартаменту дав скупий коментар: "Я не буду говорити вам конкретно, що ми отримали. Ми отримали прогрес - це те, що ми маємо". Сказав, що остаточних домовленостей не досягли і "ви не вирішите це на одній зустрічі".
Російський МЗС був більш красномовний. Воно і зрозуміло. Москва роздуває будь кивок і рукостискання, а в даному випадку мова йде про тривалу зустріч на важливу подію. Лавров повідомив, що вони обговорювали Сирію, КНДР, Афганістан, взаємні заборони для ЗМІ, визнання Трампом Єрусалиму столицею Ізраїлю, Договір про ракети середньої та малої дальності. Але насамперед, звичайно, левову частку часу вони приділили Україні. Лавров сам визнав, що "тут у нас поки ще менше співпадаючих підходів, хоча між Росією і США є чимало суперечливих позицій і по Сирії". Російський топ-дипломат нудил про те самому "бодигардовском" форматі - "блакитні каски" в ролі няньок для спостерігачів ОБСЄ. Варіант США і України було відкинуто.
"Те, що ми почули від представника США Курта Волкера, - це зовсім протилежний підхід. Він полягає в тому, щоб не зациклюючись на питаннях особливого статусу Донбасу, амністії, підготовки виборів через прямий діалог Києва, Донецька і Луганська, першою справою ввести туди, по суті, Оонівську адміністрацію, яка буде керувати всім тим, що відбувається в проголошених "ДНР" і "ЛНР", - сказав Лавров, заявивши, що такий формат місії ставить хрест на мінському процесі.
Не забув голова МЗС РФ помститися Клімкіну: "Ми привернули увагу до того, що було б дуже неправильно посилати сигнали такого роду українцям, тому що це буде зміцнювати їх у думці, що можна манкірувати своїми зобов'язаннями, йти від мінських домовленостей. Власне деякі члени уряду говорять про це публічно і заявляють, що можуть вирішити проблему силовим шляхом. Закликали Вашингтон припиняти такі провокації".
Про прогрес, згаданому Тиллерсоном, не сказав ні слова, зауважте. Лише повторення колишніх звинувачень, але по суті ніякої конкретики про можливі домовленості. Навіщо ж їх приховувати і Тиллерсону, і Лаврову? Відразу відкинемо зраду. Важливо врахувати, що перед бесідою з росіянином глава Держдепу спілкувався з Климкиным і озвучені ним тези не суперечили офіційній позиції Вашингтона. Як розповів після глава українського Мзс вони з Тиллерсоном обговорили "все": і миротворців, і енергобезпека, і хвору зараз для України тему антикорупційної системи. Швидше за все, держсекретар гранично чітко доніс невдоволення Вашингтона відбуваються зараз конфліктом між антикоррупционерами і силовим блоком. А що до решти, Штати як і раніше підтримують Києва в питанні миротворчої місії і не мають наміру знімати санкцій з Москви.
Глава зовнішньополітичного відомства США до того ще й осадив журналіста The New York Times, який на спільній прес-конференції Тіллерсона з австрійським колегою Себастьяном Курцом на слова держсекретаря про анексію Криму сказав: "Але більша частина світу вважає, що це доконаний факт, і санкції не змушують Росію ворушитися". На що Тіллерсон з властивим йому техаським доганою парирував: "Насамперед, я б сказав, що твердження про те, що все у світі вважають, що цей факт є остаточним, це неправильно, це не доконаний факт. Те, що одна країна незаконно займає територію іншої, не означає, що ми приймаємо це". За його словами, Штати пильно стежать за станом справ на півострові, включаючи порушення прав людини.
Після очних ставок Тіллерсона з Климкиным і Лавровим "РИА Новости" з посиланням на джерела в російській делегації повідомило про те, що українська сторона, мовляв, чолом б'є, хоче споглядати Лаврова. Виявилося, не фейк. Принаймні, сам факт зустрічі Клімкіна і глави МЗС РФ, яка відбулася ввечері. У Росії спробували натякнути, ніби це українські делегати були хлопчиками для биття, яких Тіллерсон змусив йти на переговори. Дорослі дяді поговорили, і Клімкіну довелося поплентатися з опущеною головою до Лаврову на килим. Навіть якщо це і так - якщо держсекретар настійно рекомендував Клімкіну зустрітися з Лавровим - важлива не ця показуха в російському інформпросторі. Її можна винести за дужки. До того ж, не виключено, що аналогічну рекомендацію від Тіллерсона отримав і Лавров. А те, що роздули таку дрібницю, а не якісь епізоди з переговорів (до речі, Москва досі зберігає мовчання з цього приводу), дає підстави припустити, що бесіду Лаврова з Тиллерсоном не можна назвати приємною для першого.
Трохи відкрив завісу сам Клімкін, написавши після в Twitter, що обговорював з російським міністром питання обміну полоненими. "Обговорювалися питання обміну заручниками з міністром закордонних справ Росії Лавровим. Ми повинні зняти його в найближчі тижні, тому що мова йде про людей та їх близьких", - повідомив глава МЗС. Говорили вони про щось ще, невідомо. Може бути, що посередництво глави Держдепу якраз і полягало в тому, щоб Клімкін і Лавров нарешті поставили крапку в питанні обміну заручниками, який відверто пробуксовує. Російська сторона не змогла придумати нічого цікавого, крім того, як знову виставити українців прохачами. Лавров сказав, що Москва отримала від Києва прохання про зустріч у вівторок, 12 грудня. "Ми відразу ж дали згоду", - випромінював великодушність глава російського Мзс.
І наостанок зазначимо, що в цілому на зустрічі у Відні, як би громогласен не був головний дипломат Росії, з точки зору геополітичних процесів він виглядав блідо, особливо в порівнянні з Тиллерсоном. Держсекретар напередодні в коментарях, на брифінгах і т. п. дав цілу чергу сигналами по Москві. Чудово розуміючи, що у зв'язку з виборами, загрозою нових санкцій проти "гаманців" Путіна, так і рішенням МОК, російський колос не в тому становищі, щоб грати агресивно. Хоча безумовно питання, про що насправді йшлося за закритими дверима в австрійській столиці, залишається відкритим.
