Вашингтон створює резервацію для росіян в Сирії

Американський президент Барак Обама все ж відправляє до Сирії ще 250 військових для підтримки і тренування сирійської опозиції. Фактично Пентагон перезапустив програму підготовки світської (хоча, беручи до уваги місцеву специфіку, мова про помірно-ісламістської) опозиції президенту Сирії Башару Асаду, що, як планується, дозволить завершити кризу в цій близькосхідній країні, не беручи при цьому безпосереднього масованого участі в бойових діях.

Питання збільшення контингенту в Сирії витає в повітрі вже давно. У ЗМІ протягом квітня відповідна інформація вже просочувалася: 2 числа про це повідомляло інформагентство Thomson Reuters, 8-го - телеканал CNN, а напередодні, 25-го, про це написав авторитетний The Wall Street Journal. За інформацією видання, до прийняття цього рішення Обаму підштовхували його союзники, які стверджували, що відправка додаткових американських військових суттєво допоможе боротьбі з джихадистами "Ісламської держави". Президент США почув прохання і, як і очікувалося, про своє рішення заявив в німецькому Ганновері, куди прибув на запрошення канцлера ФРН Ангели Меркель відвідати виставку Hannover Messe 2016 і обговорити разом з іншими світовими лідерами, так само запрошеними пані канцлером, нагальні питання.

Важливо зауважити, що ці 250 осіб не повинні брати участі в боях, їх завдання - перебувати поруч з лінією фронту, координуючи дії опозиції безпосередньо на місцях. Тобто американські військовослужбовці будуть забезпечувати оперативне тактичне реагування на ті чи інші ситуації, підвищуючи тим самим ефективність бійців. Крім того, представники Сил спеціальних операцій, кількість яких не називається, будуть займатися підготовкою повстанців. Тренувальна програма триває вже щонайменше місяць.

На початку місяця ряд провідних інформаційних агентств, включаючи Agence France-Presse і Thomson Reuters, повідомляли, що американські військові знову почали тренувати сирійських повстанців. Програма перебувала в стані анабіозу, оскільки раніше сирійські бійці не виправдали надій американців: несумірний з вкладеними в них засобами результат (програма обійшлася американським платникам податків у $500 млн), так і безглузда втрата шести вантажівок з боєприпасами і зброєю наробила шуму. Нагадаємо, в минулому році багато медіа смакували повідомлення про те, що опозиція потрапила в засідку і віддала бойовиків угрупування "Фронт ан-Нусра" транспортні засоби за можливість вибратися з халепи цілими і неушкодженими. Тоді гостро постало питання доцільності таких витрат, які на виході дають мінімальну віддачу. Відразу після цього увагу Білого дому переключилася на нового гравця в регіоні: Кремль почув благання Асада про допомогу і "ввів війська".

Паралельно Москва намагалася вбудуватися в архітектуру міжнародного співтовариства, за межами якого опинилася після анексії Криму і військової агресії на Донбасі. Вашингтон ясно давав зрозуміти: якщо хочете брати участь в міжнародній коаліції боротьби з тероризмом, милості просимо, але підпорядковується правилам. Координувати дії з ворогом - Заходом - Москва звичайно ж не збиралася, та й не вміє. Що Кремль може і вміє, так це продукувати загальний бардак і виставляти його на продаж.

Така ситуація спостерігається і в Сирії, де США з союзниками намагаються знищити ИГИЛ. Якщо в Іраку спостерігаються певні успіхи, то в Сирії росіяни з урядовими військами фактично лише допомагають джихадистів з ИГИЛ і місцевої "Аль-Каїди" не тільки залишатися в країні, але й готувати собі новий халіфат в сусідніх країнах.

Розуміючи, що домовитися з нинішнім керівництвом Росії не вийде, Вашингтон вирішив повернутися до вже колишньої у вживанні схемою, посиливши її за рахунок більшої кількості своїх контролерів. Це на даний момент єдиний доступний Сполученим Штатам механізм. Відправляти свої наземні війська в Сирію Білий дім не має наміру - немає сенсу кидати в сирійський котел своїх солдатів. Сам Обама, перебуваючи з візитом у Великобританії, підкреслив, що такі дії стануть помилковим кроком і не вирішать проблем, що накопичилися в близькосхідній країні.

Ця фраза по суті ключова, оскільки стосується не тільки людей, але і росіян, адже одночасно з новиною про відправку 250 військових США в Сирії в газеті The New York Times з'явилося інтерв'ю держсекретаря Джона Керрі, який повідомив про пропозицію Кремлю ввести нову систему контролю за військовими діями в близькосхідній країні.

Система передбачає цілодобове спостереження за ситуацією і запровадження зонування бойових дій - створення двох територій, де сторонам буде дозволено безперешкодно вести боротьбу з терористами. Адже, як відомо, і Штати, і Євросоюз, і арабські країни-союзники США неодноразово наголошували, що війна росіян з терористами зведена до мінімуму, а основний удар припадає на опонентів Асада. Нова ж програма створює обмежувальні рамки, в першу чергу, в північній провінції Алеппо, де діють і игиловцы, та члени "Фронту ан-Нусра", і представники опозиції, і сирійські курди, які все частіше діють спільно з військами Асада.

Урядові війська за підтримки Москви вже давно намагаються підім'яти під себе регіон, т. к. Аллеппо є другим найбільшим містом в Сирії. До того ж, ця провінція межує з Туреччиною, яка, користуючись відсутністю контролю над сирійською стороною кордону налагодила постачання тамтешніх опозиційних груп. Тому Асаду і Путіну вкрай важливо закрити цей коридор і взяти під контроль велику територію, знищивши поступово і опозицію, і ісламістів. А з курдами президент Сирії під тиском Кремля вже порозумівся.

Звичайно ж, це не вписується в плани Вашингтона, який не збирається відступати від зсуву Асада з поста президента. Штатам потрібна сильна опозиція, яка виступає в ролі важеля тиску на Дамаск. Тому Керрі і анонсував дану програму, яка зажене в рамки Асада і його російських союзників. Принаймні є надія, що зажене. Кремль декларує зацікавленість, оскільки така співпраця безпосередньо підтверджує, що активно просувається Москвою ідею партнерства США і Росії - дві великі країни спільно борються зі світовим тероризмом. Ця думка змушує російського самодержця відчувати себе значною фігурою, яка вирішує долю світу.