Шпагат на трьох. Чому проти Китаю Індії потрібно дружити з Америкою, а не з Росією

Засновник Центру миру і розв'язання конфлікту (Нью-Делі) професор Аніта Індер Сінгх в колонці для The Times of India пояснює, яке сьогодні становище Індії у світовій політиці, констатуючи, що їй краще дружити зі Штатами, ніж з Росією.

Експансіоністський, сильний в економічному і військовому відношенні Китай становить загрозу для Північно-Східної Індії, підконтрольної їй частини Індійського океану і її зв'язків з США і Росією. Якщо Індія бажає протистояти китайському імперіалізму, вона повинна повною мірою прийняти високий рівень загрози безпеці країни, що йде від Китаю.

Зіткнення, що відбулися в червні минулого року в долині Галван, лише підкреслили агресивність Китаю. Хоча жодна зі сторін не хоче війни. Однак і дипломатичний діалог вести проблематично, оскільки Китай оголосив про свій суверенітет над Галваном. Це заважає вирішенню конфлікту за допомогою дипломатії.

Нарендра Моді з того часу, як у 2014 р. став прем'єр-міністром, провів з головою Китаю Сі Цзіньпіном уже 18 зустрічей, а також онлайн-переговори під час листопадового саміту БРІКС. Але без потужного економічного і військового багажу ніяка зустріч на вищому рівні не може ні принести політичної та економічної вигоди, ні підсилити стратегію взаємодії з Китаєм.

Ілюстрацією реальної ситуації в регіоні є задіяння дипломатичних важелів впливу. У дружньому по відношенню до Індії регіоні Китай зміг розширити свій вплив і стати там головним інвестором. Насамперед в інфраструктуру Шрі-Ланки, Бангладеш і Непалу. Він також є основним постачальником зброї для Шрі-Ланки і Бангладеш. Вони розуміють, що вірити Китаю небезпечно, однак більш слабка економічно Індія поки не являє собою економічної або політичної альтернативи. Кожна країна піклується насамперед про власні інтереси. І щоб налагодити відносини з сусідами, Індія могла б запропонувати їм більше інвестицій і збільшити свою присутність в різних проєктах.

Експансія Китаю в Індійському океані і відсутність Індії в будь-якій регіональній азіатській економічній організації знижують її вплив в Азії. Але, можливо, сьогодні, коли Індія нарощує витрати на оборону своїх сухопутних кордонів, вона змогла б збільшити витрати і на свої ВМС в Індійському океані, де Китай постійно розширює свою присутність?

Роблячи ставку на двостороннє розвʼязання прикордонної суперечки, деякі демократичні країни вирішили підтримати Індію. Стурбовані глобальною кризою у сфері охорони здоров'я і її соціально-економічними наслідками, які стали реальністю через неправильне реагування Пекіна на спалах коронавірусу в Ухані і проведену ним дипломатію "воїна-вовка", Німеччина, Франція, Великобританія і Австралія намагаються розширити свій вплив в Індо-Тихоокеанському регіоні. Але цим країнам не вистачає коштів, щоб поодинці протистояти Китаю в економічному і військовому відношенні. Це може зробити тільки американська наддержава.

Тому Індії слід знайти вихід в умовах жорсткого протистояння між двома її друзями — Росією і США. Росія забезпечує понад 70% поставок зброї для збройних сил Індії. На це завжди вказував Вашингтон, коли піднімав питання продажу сучасної зброї Індії і зміцнення своїх відносин з Нью-Делі. До того ж Нью-Делі чекає можливість введення Сполученими Штатами санкцій щодо Індії у зв'язку з купівлею російського зброї, що викликає занепокоєння.

Водночас відносини з Росією — це палиця з двома кінцями. Росія не підтримає Індію в прикордонному конфлікті з Китаєм, частково тому, що значною мірою вона бажає кинути виклик світовому лідерству Америки разом зі своїм стратегічним партнером — Китаєм. Вона виступає проти підтримки Індією вашингтонської концепції Індо-Тихоокеанського партнерства і її членства в "Четвірці" (США, Індія, Японія, Австралія). Та й загалом мовчання Росії з приводу агресивності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні не відповідає інтересам Індії.

Пострадянська Росія, як і її партнер Китай, також є експансіоністською державою. Спираючись на своє трактування російських історії і етнонаціоналізму, вона вторглася в сусідні Грузію (2008 р.) і Україну (2014 р.), анексувавши частини їх територій. Дипломати Індії тоді промовчали.

Росія і Китай спільно виготовляють зброю наземного, повітряного і військово-морського призначення. Свої відносини вони розглядають як стратегічне партнерство. Що має на увазі і зростання торгівлі. Так, Китай закуповує 14% експортних товарів Росії, а Індія — всього 1,7%. Китай постачає в Росію 22% своєї продукції, Індія — 1,6%.

Так, продаж зброї Індії дозволяє оборонній промисловості Росії залишатися на плаву, але шанси Індії "переманити" Росію на підставі спільної зацікавленості у створенні багатополярного світу невеликі. З огляду на ворожі відносини між США і Росією залишається незрозумілим, як Індія зможе досягти балансу і отримати максимальну користь з теплих відносин з ними обома.

У вересні минулого року Індія зробила дуже мудро, коли вперше дозволила американському протичовновому морському патрульному літаку дальньої дії P-8 Poseidon здійснити свою першу дозаправку на стратегічній базі Індії на Андаманських і Нікобарських островах. Дозаправка була здійснена відповідно до Меморандуму про угоду про логістичний обмін, підписаному Індією і США в 2016 р. Крім того, ряд оборонних угод підготували грунт для можливого зміцнення оборонних відносин. США навіть без укладення формального союзу з Індією могли б допомогти в зміцненні розвідувальних і стратегічних можливостей Індії, посилити її безпеку на морі за рахунок спільного планування та патрулювання і частіше проводити спільні військові навчання.

Будь-яка держава прагне максимально використовувати власний політичний і економічний потенціал. Вторгнення Китаю на територію Індії, його зростаючий вплив у районах поблизу Індії, антиамериканізм Китаю і Росії, взаємовигідне стратегічне співробітництво між Росією і Китаєм — все це змушує Індію чітко визначити свої інтереси і захищати своє місце у світі, поки вона розтягнута в шпагаті між США, Росією і Китаєм. І останнє, але не менш важливе: хороше управління і економічний розвиток необхідні Індії для досягнення економічного прогресу, який дозволить їй протистояти постійним викликам з боку Китаю. Індія має бути на висоті.