Нова панацея. Як гонка за вакциною від коронавірусу повторює ядерну

Як заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Гебреїсус, британські медики знайшли спосіб допомогти хворим з тяжкою формою коронавірусної інфекції. Випробування, проведені в Оксфорді, показали, що стероїд дексаметазон, широко застосовуваний з 1957 р., знижує смертність серед пацієнтів на ШВЛ на 35%, а серед інфікованих, які отримують кисень, - на 20%. Серед хворих з менш важким перебігом хвороби позитивного ефекту не зафіксовано, що з урахуванням серйозних побічних ефектів від застосування дексаметазону, можливо, і на краще.

Уряд Великобританії вже схвалив використання препарату для лікування коронавірусу. "Це чудова новина, і я вітаю уряд Великобританії, Оксфордський університет і багато лікарнень та пацієнтів у Великобританії, які зробили внесок у досягнення цього наукового прориву, який врятує життя", - заявив Гебреїсус, додавши, що ВООЗ може внести препарат у свої рекомендації щодо боротьби з вірусом, коли будуть опубліковані повні дані про тести.

Це вже не перша спроба впоратися з вірусом підручними засобами, використовуючи відомі ліки. Так, три тижні тому ВООЗ тимчасово призупинила випробування як ліків від коронавірусу протималярійних препаратів гідроксихлорохіну і хлорохіну, вважаючи їх занадто небезпечними. Хоча як окремо, так і в поєднанні з антибіотиком макролідом вони і давали певний ефект, ймовірність ускладнень з боку серцево-судинної системи зводила його нанівець, через що смертність серед хворих, які застосовували такий метод лікування, виявлялася навіть вищою, ніж у контрольній групі. Інше питання, що багато хто з пацієнтів помирав в результаті все-таки не від коронавірусу. Саме з цієї причини випробування припинені лише тимчасово.

Після того як ВООЗ оголосила про це рішення, думки країн розділилися. Зокрема, Італія, Бельгія, Люксембург, Франція, Великобританія, Грузія відмовилися від призначення хворим з COVID-19 гідроксилорохіну, а Іспанія, Туреччина, Бразилія та Росія оголосили про продовження його застосування, незважаючи на застереження ВООЗ.

Настільки ж неоднозначну реакцію викликала і заява глави підрозділу ВООЗ щодо нових хвороб і зоонозу Марії ван Керхов на брифінгу в ООН про те, що ймовірність зараження від хворих, що знаходяться в інкубаційному періоді, до появи у них перших симптомів, а також від тих, хто переносить захворювання безсимптомно, вкрай мала.

Заява Керхов перекреслювала необхідність жорстких карантинних заходів: локаутів, соціальної ізоляції, повсюдного носіння масок і рукавичок замість виявлення хворих та контактуючих з ними. Природно, що вона потрапила на перші шпальти світових ЗМІ і викликала скандал, тому вже через два дні Керхов виступила з уточненням, заявивши, що "безсимптомна передача вірусу залишається складним питанням, яке необхідно досліджувати далі".

"Я просто відповідала на питання на прес-конференції. Я не представляла офіційну політику ВООЗ з цього питання. Я намагалася розповісти про те, що ми знаємо на даний момент. Я зверталася до невеликого числа досліджень, і, ймовірно, виникло непорозуміння", - виправдовувалася вона.

Підсумовуючи сказане і відкидаючи конспірологію, доводиться констатувати: незважаючи на те що пандемія триває вже півроку, наші знання про COVID-19 недостатні. Ми мало знаємо про динаміку захворювання, щоб виробити оптимальні карантинні заходи. Ми мало знаємо і про наслідки перенесеної інфекції, а між тим вірус здатний викликати серйозні зміни в легенях, серці, нирках та мозку. Тимчасово або назавжди, і якщо тимчасово, то який період відновлення. Усі ці питання поки що залишаються відкритими. Нарешті, ми не до кінця уявляємо собі і механізми дії на вірус препаратів, що надають хоч якийсь ефект, - тих же дексаметазону, гідроксихлорохіну і хлорохіну.

На думку журналу Science, коронавірус "творить такі речі, які не творила жодна хвороба, відома людству". При цьому, за даними Lancet, майже у 1,7 млрд людей (а це 22% населення Землі) є хоча б одне захворювання, здатне призвести до ускладнень при зараженні коронавірусом.

Усе це разом узяте означає, що той, хто першим отримає ефективні ліки від ковіду без серйозних побічних ефектів та/або вакцину, що запобігає захворюванню, отримає і величезні переваги як економічні, так і політичні. За ступенем важливості їх можна порівняти хіба що з володінням ядерною зброєю в без'ядерному світі, хоча і таке порівняння не відображає того відриву, в який піде країна або корпорація, що має ексклюзивну можливість ефективно вакцинувати і лікувати ковід.

Це породжує величезні спокуси і фактично перекреслює спільні зусилля в боротьбі з пандемією. Провідні фармакологічні компанії гарячково шукають спосіб першими впоратися з хворобою, а провідні країни світу - спосіб хоча б ненадовго, хай на півроку, отримати цей засіб в своє і тільки своє користування. Як наслідок, всі важковаговики Заходу вже відмовилися приєднатися до платформи обміну науковими даними і патентами, створеної під егідою ВООЗ, віддавши перевагу конкуренції , ніж співпраці, а Євросоюз вступив у змагання з США за переважні права на придбання вакцини в обмін на фінансову підтримку фармацевтичних ТНК.

Тут ми вже вступаємо в область чистої політики. Обіцянки надійного засобу від коронавірусу, який з'явиться завтра, стають товаром, яким можна торгувати вже сьогодні. При цьому попит на такий товар зростає: світ вже накриває друга хвиля пандемії, а вірус стрімко мутує. Новий спалах інфекції зафіксований в густонаселеному Пекіні, і заходи з її блокування ще раз вдарили по китайській економіці. Приблизно чверть випадків захворювань припадає на США - і понад 40 млн американців втратили роботу через карантинні заходи. Вкрай складна ситуація склалася в Бразилії, яка раптово показала рекордне добове зростання і вийшла на друге місце в світі із захворюваності та смертності після США.

Епідемічна ситуація в значній частині світу достовірно невідома. Але відомо, що в Африці, яка довго залишалася осторонь, почалося масове зростання захворюваності. Відомо й те, що російська влада приховує реальну картину епідемії.

Водночас Росія намагається просунути на ринок, передусім у країнах колишнього СРСР, свій "Авіфавір". Це комерційна назва "модифікованого", за твердженням росіян, але, швидше за все, просто "цапцарапнутого" ними японського "Фавіпіравіру" - протигрипозної розробки 2014 р.

Подробиці про "модифікації" росіяни не повідомляють, запустивши препарат у виробництво під колишньою назвою. Натомість заявляють про його високу ефективністі, яка становила нібито в процесі випробувань "близько 90%" - знову ж таки не цілком зрозуміло чого. Це твердження більш ніж сумнівне і не підтверджене з незалежних джерел. Зате побічні ефекти "Авіфавіру"/"Фавіпіравіру" безсумнівні. Вони були виявлені ще японцями, підтверджуються росіянами і теж вкрай важкі.

Інакше кажучи, фармакологічна гонка все більше починає бути схожою на гонку озброєнь. Ліки ж, коли вони будуть отримані, навряд чи стануть загальнодоступними як у світі, так і усередині країни, яка розробила їх. Занадто великі переваги, які дають ексклюзивне володіння таким препаратом, а також можливість дати його одним країнам/групам населення і не дати іншим. Тому і ліки, і вакцину будуть, ймовірно, винаходити кілька разів - і все одно вона не стане загальнодоступною. Ця нова для світу ситуація поставить у вкрай складне становище всі недостатньо розвинені країни. Включаючи, на жаль, і Україну.