У Казахстані ексочільника спецслужби звинувачують у фінансуванні тероризму
Колишнього голову Комітету національної безпеки Казахстану Каріма Масімова включили до переліку осіб, повʼязаних із фінансуванням тероризму та екстремізму
За даними казахських ЗМІ, Масімов уже засуджений до 18 років позбавлення волі у справі про державну зраду та захоплення влади.
Крім ексголови комітету, до реєстру внесли його колишніх заступників Ануара Садикулова та Даулета Єргожина, також засуджених до позбавлення волі на строк 16 років.
Вирок Масімову та його заступникам суд у Казахстані ухвалив у квітні 2023 року. За словами генерального прокурора країни Беріка Асилова, 5 січня 2022 року, під час протестів у Казахстані, Масімов та його заступник "наказали залишити будівлі КНБ в Алмати, Кизилорді, Алматинській області. Також були залишені будівлі поліції Алматинської та Жамбилської областей".
"Там було вкрадено близько 3 тисяч одиниць зброї, більшу частину не знайдено досі", – казав генпрокурор Казахстану.
Масімова затримали 6 січня 2022 року.
56-річний Карім Масімов, давній соратник експрезидента Нурсултана Назарбаєва, очолив КНБ у вересні 2016 року. Раніше він обіймав посаду голови уряду. Вперше був премʼєр-міністром з 2007 по 2012 рік, вдруге – з квітня 2014 року до призначення головою комітету.
Масові протести в Казахстані розпочалися 4 січня 2022 року з мітингів проти зростання цін на газ, які згодом переросли в масові акції з вимогами відставки влади та знесенням памʼятників Назарбаєву, а закінчилися 7 січня 2022 року заворушеннями в Алмати, Костанаї та інших великих містах, а також введенням військ ОДКБ та відключенням інтернету в країні.
За офіційними даними, під час січневих протестів та заворушень загинули 238 людей, зокрема 6 – унаслідок тортур після затримання. Кілька тисяч людей були затримані, сотні заявили про тортури, але більшість порушених за скаргами на жорстоке поводження кримінальних справ була припинена.
Як писала "ДС", США назвали країни, які допомагають Росії обходити санкції: серед них Туреччина та Казахстан.