В очі дивись. Чому представник Росії в Радбезі ООН кривлявся для Путіна
Як говорив давньоримський історик-скептик Гай Саллюстий Крисп: "На кого не діють ні слава, ні небезпеки, того марно вмовляти". Його вислову дві тисячі років, але воно є аксіомою, досить актуальною в нинішні часи і стосовно держави, яка наполегливо намагається відродити імперію. Правда, її будівничий більше скидається на Сізіфа, царя Корінфа.
Саме таку дипломатію, про яку говорив Саллюстий, не перший рік сповідує Росія. Але не тільки. Холодний душ, який Москві влаштував Трамп, призвів до того, що зовнішня політика РФ вже не виходить з держави, а замикається на ній. Тобто фактично внутрішня і зовнішня політика стали одним цілим.
Яскравий приклад - вчорашній виступ заступником постійного представника Росії при ООН Володимира Сафронкова, чиї напади на британського посла Метью Райкрофта глибоко шокували інших членів Радбезу. Вони, очевидно, стали реакцією на вимогу глави МЗС Сполученого Королівства Бориса Джонсона ввести нові санкції з-за хімічної атаки в Ідлібі. Як писала "ДС", вимога могло бути швидше меседжем, маніпуляцією, яку Москва використовувала для власної маніпуляції - просувати тезу про те, що Лондон будує підступи, щоб розсварити Трампа з Путіним.
"Ви злякалися, сон втратили, що ми будемо співпрацювати зі Сполученими Штатами. Ви цього боїтеся. Все робите для того, щоб ця взаємодія була підірвана... Подивися на мене, очі-не відводь, що ти очі відводиш?" - заявив Сафронков Райкрофту, перейшовши на "ти". "Ти сьогодні говорив, р-н Райкрофт, не по порядку денному засідання, ображав Сирію, Іран, Туреччину, інші держави... Не смій ображати Росію більше", - пригрозив, набычившись, ніби як дипломат.
Сафронков також зажадав від голови СБ Ніккі Хейлі стежити за порядком, "якщо деякі безвідповідально, образливо, збиваючись на сленг, ставляться до свого місця в раді безпеки". І знову атакував британця: "Не смій ображати Росію більше".
Звичайно, не факт, що учасники засідання (за винятком представника Казахстану і України) звернули увагу на це "ти", тому як в англійській морочитися не доводиться: "ти", "ви" - це you. Однак інтонація і міміка були зрозумілі, а особливості перекладу постпредам могли розкрити і потім.
Занимательнее сам привід так себе вести. Радбез після химатаки в Хан-Шейхуні знову ввійшов у клінч. А без Віталія Чуркіна спостерігається явний дефіцит хоча б ілюзорних аргументів, але залишилися лише емоції. Ці самі емоції заступник постпреда і використовують, як може на світовій театральній сцені, якою є Рада Безпеки ООН. "Тикання" командор ордена Британської імперії з майже 30-річним стажем на дипломатичній роботі було неприкритим поданням. Шоу маст гоу він, але вже тільки заради одного глядача - свого. В нинішніх реаліях для РФ важливо не що сказано, а як говорилося. А це було характерне для радянської дипломатії відверте хамство у відповідь на критику і зауваження.
Погрози, ультиматуми, публічна побиття опонентів - всі ці прийоми традиційні для дипломатів СРСР, які таким чином нібито боровся з ворогом в особі буржуїв з Заходу. Путін з молоком пітерських вулиць і КДБ ввібрав в себе хамську поведінку, а коли отримав владу, успішно прищепив його російським дипломатам. Тепер вони не соромляться лаятися і вести себе як бидло. Еталоном, очевидно, є сам глава МЗС РФ Сергій Лавров, який, як констатувала "ДС", на рівному місці знаходить причину конфлікту і вважає нормальним ляпнути "дебіли, б...".
У поданні адепта "російського світу" саме така дипломатія є єдино вірною, коли держава демонструє силу не виваженим підходом, аргументацією та правилами етикету, а коли його представники ведуть себе як хами, як звичайні гопники. Картинка нижче чудово проілюструвала вчорашню подію.
Хоча, якщо так подумати, то така поведінка і дипломатією назвати не можна. Воно навіть на дипломатія канонерок не тягне, просто тому що Трамп дав команду випустити майже шість десятків "томагавків". Які вже тут канонерки, з яких у Кремля хіба що плавуча пічка, викликає сміх на Заході.
Виступ Сафронкова - це і не хитрий дипломатичний крок, який був би частиною сукупності маневрів, кожен з яких поступово вів би до кінцевої мети. Ну, як це робив той же Генрі Кіссінджер. Для РФ така кінцева мета була б виграти в непростій ситуації з зарином і мертвих десятками людей, включаючи маленьких дітей. Так, Москва захищає Дамаск. Однак інакше їй і не можна зараз, тому основним мотивом є влаштувати шоу в Нью-Йорку. Постпредставництво діяло грубо, без натяків з прицілом далеко не на зарубіжних партнерів", а насамперед на російську аудиторію.
Витівку Сафронкова по достоїнству оцінив Путін, який задає тон такої поведінки плоским гумором, лабрадором Коні або анусом кота на шкільній дошці. Ось що сказав його ретранслятор Пєсков: "Нічого образливого сказано не було. Дійсно, теми дискусії дуже гострими в Радбезі. Найчастіше вони стосуються сутності і майбутнього міжнародних відносин. І прояв м'якотілості загрожує потім у майбутньому дуже плачевними наслідками. Тому краще відстоювати інтереси нашої Батьківщини саме сьогодні, і, якщо треба, достатньо жорстко". Загалом, вчорашній день дав росіянам двох героїв - Сафронкова та Лаврова, "поставив" на місце американських журналістів.
