У геноциді невинний. З українського метеорита зняті звинувачення в знищенні динозаврів

Якщо проїдете 280 км на південний схід від Києва, то, перш ніж дістатися до крихітного села Букварка в Кіровоградській області, пише Smithsonian Magazine, ви опинитеся на ділянці лісу, який простягається через сільськогосподарські угіддя. Пологі луки і будиночки в буколічному стилі не вказують на бурхливе минуле цього району. Але заглибтеся в землю метрів на п'ятсот — і знайдете свідоцтва катастрофічного удару: кратер від астероїда діаметром в 24 кілометри.

За словами вчених, близько 65 мільйонів років тому тут впав астероїд довжиною з три Ейфелевих вежі, і його розпечені уламки покрили територію розміром з сьогоднішній штат Вермонт (або Миколаївську область). В результаті удару в землю пішла колосальна кількість тепла — досить, щоб розплавити гірську породу і утворити масивну депресію, звану кратером Бовтиша, яму, тепер заповнену астероїдним детритом і відкладеннями давно зниклого озера.

Попередні дослідження датували Бовтиське зіткнення з космічним тілом в широкому часовому діапазоні, що дозволило висунути припущення про можливий його збіг з Чиксулубським — і, відповідно, про два астероїдних удари, що призвели до зникнення динозаврів. Тепер же нове, більш точне дослідження, опубліковане в Science Advances, передбачає, що Бовтиський астероїд впав через 650 тисяч років після Чиксулубського — тобто, набагато пізніше зникнення динозаврів. Хоча Бовтиська катастрофа більше не вказується в зв'язку з цим масовим вимиранням, визначення віку кратера дозволило вченим зв'язати удар астероїда з іншими глобальними потрясіннями того часу.

Філіп Клейс, геолог з Вільного університету Брюсселя (Бельгія), прокоментував результати дослідження так: "Ви намагаєтеся задокументувати велику подію, яка, в загальному, безумовно сформувала біосферу і змінила еволюцію Землі. Вам потрібно розуміти кожну деталь, що відбувається в цей момент. Чи важливо задокументувати таку подію, як Бовтиш? Безумовно".

Аннемарі Пікерсгілл, геолог з Університету Глазго (Великобританія), яка керувала дослідженням, датувала кратер Бовтиша, вивчивши вік відкладень, які осіли на його поверхні. Це відкладення з гірських порід, розплавлених в результаті удару астероїда, і ґрунту, що накопичився з тих пір за мільйони років. Її команда досліджувала керни, взяті з цього осадового скупчення, використовуючи метод датування, який вимірює накопичення певного ізотопу аргону, і оцінила вік кратера в 65,39 мільйона років.

"Це гарне дослідження, — каже Клейс. — Вік зразків аргону прекрасний".

Перші спроби датувати кратер Бовтиша на початку 2000-х років включали той же метод датування, хоча і з меншою точністю через недосконалість технології. Вчені підрахували, що удар стався в період приблизно 1,3 мільйона років. Неточні вимірювання залишили відкритою можливість того, що Бовтиський кратер, можливо, виник в ту ж епоху, що і фатальне утворення Чиксулуб. Ця широка тимчасова вилка породила припущення, що Бовтиський астероїд, на волосок випередивши Чиксулубський, завдав першого з двох ударів, які знищили динозаврів. За 18 років, що минули з моменту першого дослідження, методи датування покращилися настільки, що команда Пікерсгілл змогла підвищити точність вимірювання вчетверо, раз і назавжди відокремивши Бовтиську подію від Чиксулубської. Результати нинішнього дослідження підтверджують, що Бовтиш не має ніякого відношення до вимирання динозаврів, тому що воно відбулося набагато раніше. "Якщо станеться крадіжка зі зломом, а потім я приїду в банк, ніхто не скаже: "Ти була там, ти це зробила", — пояснює Пікерсгілл.

Бовтиський метеорит більше не можна звинувачувати в причетності до вимирання динозаврів. Проте його уточнений вік поміщає цю подію в час значних кліматичних потрясінь. Він обрушився на Землю якраз в кінці періоду вулканічної активності Деканських трапів, коли в атмосферу було викинуто велику кількість парникових газів. В цей час широкої вулканічної активності, коли планета ще не оговталася від удару, що утворив кратер Чиксулуб, почалася нова гіпертермічна подія — період екстремального глобального потепління, під час якого температура океану піднялася майже на чотири градуси за Фаренгейтом. Нові результати, отримані командою Пікерсгілл, роблять Бовтиський удар підозрюваним в ініціюванні цього розігріву.

У звичайних умовах астероїд розміром з той, що впав на Бовтиш — в десять разів менше сумнозвісного кругляка, що утворив Чиксулуб, був би занадто малий, щоб нанести глобальних масштабів шкоди. Проте він міг спровокувати ланцюжок сумних подій, тому що планета вже перебувала в крихкому стані.

"Ми задалися питанням: чи можливо, що невеликий удар спровокував гіпертермію Землі, яка вже перебувала в напрузі" — говорить Пікерсгілл.

За її словами, журі ще радиться. Вік кратера Бовтиш сам по собі не є достатнім доказом, щоб довести вину астероїда, і вона не може припустити, як удар міг спровокувати подальші події. Для вердикту необхідні додаткові дослідження.

Соня Тіку, геофізик з Стенфордського університету, яка не брала участі в дослідженні, вважає, що Бовтиський удар був занадто малий, щоб викликати глобальні кліматичні зрушення. Хоча вік кратера неймовірно близький до гіпертермічної події, "це просто симпатичний збіг... але я не впевнена, що вони пов'язані", — говорить вона. Проте, нове дослідження спонукає вчених задуматися про те, як розміри астероїдів і властивості порід, в які вони врізаються, змінюють клімат.