У геноциді невинний. З українського метеорита зняті звинувачення в знищенні динозаврів
Нові дані вказують на те, що кратер Бовтиш в Україні утворився значно пізніше, ніж на Мексику впав астероїд, який призвів до вимирання древніх ящерів
Якщо проїдете 280 км на південний схід від Києва, то, перш ніж дістатися до крихітного села Букварка в Кіровоградській області, пише Smithsonian Magazine, ви опинитеся на ділянці лісу, який простягається через сільськогосподарські угіддя. Пологі луки і будиночки в буколічному стилі не вказують на бурхливе минуле цього району. Але заглибтеся в землю метрів на п'ятсот — і знайдете свідоцтва катастрофічного удару: кратер від астероїда діаметром в 24 кілометри.
За словами вчених, близько 65 мільйонів років тому тут впав астероїд довжиною з три Ейфелевих вежі, і його розпечені уламки покрили територію розміром з сьогоднішній штат Вермонт (або Миколаївську область). В результаті удару в землю пішла колосальна кількість тепла — досить, щоб розплавити гірську породу і утворити масивну депресію, звану кратером Бовтиша, яму, тепер заповнену астероїдним детритом і відкладеннями давно зниклого озера.
Попередні дослідження датували Бовтиське зіткнення з космічним тілом в широкому часовому діапазоні, що дозволило висунути припущення про можливий його збіг з Чиксулубським — і, відповідно, про два астероїдних удари, що призвели до зникнення динозаврів. Тепер же нове, більш точне дослідження, опубліковане в Science Advances, передбачає, що Бовтиський астероїд впав через 650 тисяч років після Чиксулубського — тобто, набагато пізніше зникнення динозаврів. Хоча Бовтиська катастрофа більше не вказується в зв'язку з цим масовим вимиранням, визначення віку кратера дозволило вченим зв'язати удар астероїда з іншими глобальними потрясіннями того часу.
Філіп Клейс, геолог з Вільного університету Брюсселя (Бельгія), прокоментував результати дослідження так: "Ви намагаєтеся задокументувати велику подію, яка, в загальному, безумовно сформувала біосферу і змінила еволюцію Землі. Вам потрібно розуміти кожну деталь, що відбувається в цей момент. Чи важливо задокументувати таку подію, як Бовтиш? Безумовно".
Аннемарі Пікерсгілл, геолог з Університету Глазго (Великобританія), яка керувала дослідженням, датувала кратер Бовтиша, вивчивши вік відкладень, які осіли на його поверхні. Це відкладення з гірських порід, розплавлених в результаті удару астероїда, і ґрунту, що накопичився з тих пір за мільйони років. Її команда досліджувала керни, взяті з цього осадового скупчення, використовуючи метод датування, який вимірює накопичення певного ізотопу аргону, і оцінила вік кратера в 65,39 мільйона років.
"Це гарне дослідження, — каже Клейс. — Вік зразків аргону прекрасний".
Перші спроби датувати кратер Бовтиша на початку 2000-х років включали той же метод датування, хоча і з меншою точністю через недосконалість технології. Вчені підрахували, що удар стався в період приблизно 1,3 мільйона років. Неточні вимірювання залишили відкритою можливість того, що Бовтиський кратер, можливо, виник в ту ж епоху, що і фатальне утворення Чиксулуб. Ця широка тимчасова вилка породила припущення, що Бовтиський астероїд, на волосок випередивши Чиксулубський, завдав першого з двох ударів, які знищили динозаврів. За 18 років, що минули з моменту першого дослідження, методи датування покращилися настільки, що команда Пікерсгілл змогла підвищити точність вимірювання вчетверо, раз і назавжди відокремивши Бовтиську подію від Чиксулубської. Результати нинішнього дослідження підтверджують, що Бовтиш не має ніякого відношення до вимирання динозаврів, тому що воно відбулося набагато раніше. "Якщо станеться крадіжка зі зломом, а потім я приїду в банк, ніхто не скаже: "Ти була там, ти це зробила", — пояснює Пікерсгілл.
Бовтиський метеорит більше не можна звинувачувати в причетності до вимирання динозаврів. Проте його уточнений вік поміщає цю подію в час значних кліматичних потрясінь. Він обрушився на Землю якраз в кінці періоду вулканічної активності Деканських трапів, коли в атмосферу було викинуто велику кількість парникових газів. В цей час широкої вулканічної активності, коли планета ще не оговталася від удару, що утворив кратер Чиксулуб, почалася нова гіпертермічна подія — період екстремального глобального потепління, під час якого температура океану піднялася майже на чотири градуси за Фаренгейтом. Нові результати, отримані командою Пікерсгілл, роблять Бовтиський удар підозрюваним в ініціюванні цього розігріву.
У звичайних умовах астероїд розміром з той, що впав на Бовтиш — в десять разів менше сумнозвісного кругляка, що утворив Чиксулуб, був би занадто малий, щоб нанести глобальних масштабів шкоди. Проте він міг спровокувати ланцюжок сумних подій, тому що планета вже перебувала в крихкому стані.
"Ми задалися питанням: чи можливо, що невеликий удар спровокував гіпертермію Землі, яка вже перебувала в напрузі" — говорить Пікерсгілл.
За її словами, журі ще радиться. Вік кратера Бовтиш сам по собі не є достатнім доказом, щоб довести вину астероїда, і вона не може припустити, як удар міг спровокувати подальші події. Для вердикту необхідні додаткові дослідження.
Соня Тіку, геофізик з Стенфордського університету, яка не брала участі в дослідженні, вважає, що Бовтиський удар був занадто малий, щоб викликати глобальні кліматичні зрушення. Хоча вік кратера неймовірно близький до гіпертермічної події, "це просто симпатичний збіг... але я не впевнена, що вони пов'язані", — говорить вона. Проте, нове дослідження спонукає вчених задуматися про те, як розміри астероїдів і властивості порід, в які вони врізаються, змінюють клімат.
