Втомилися від "Новопакистании". Навіщо Індія позбавляє Кашмір особливого статусу
В українському новинному потоці загубилися апокаліптичні звістки про практично ядерної війни, яка ось-ось може вибухнути. І цим прогнозами неважко було повірити на тлі заяви начальника штабу сухопутних військ Пакистану Камара Джавед Баджвы, який сказав, що армія його країни підтримає жителів індійського штату Джамму і Кашмір, у якого Нью-Делі відібрав особливий статус, що, звичайно ж, було трактовано як загроза однієї ядерної держави на адресу іншої, теж ядерної. Поки ці прогнози, на щастя, не виправдалися завдяки раптовості та чіткості дій індійських силовиків, швидко встановили контроль над штатом. Але як буде розвиватися ситуація, коли армія зменшить контроль над вулицями або ж, навпаки, почне "видавлювати" мусульманське населення в сусідній Пакистан, поки ніхто не прогнозує.
Без права голосу
Як вже повідомляла "ДС", напруга в самому неспокійному індійському штаті початок знову зростати після того, як минулого тижня президент скасував особливий статус Кашміру. Він був прописаний в статтях 370 і 35-а індійської конституції і надавав штату право приймати власні закони і практично ігнорувати общеиндийские, якщо вони не стосувалися зовнішньої політики, оборони чи зв'язку, забороняв жителям інших штатів купувати землю і нерухомість в Кашмірі, забороняв нерезидентам штату займати тут держпосади і навіть навчатися у коледжах Кашміру і т. д.
Правляча партія індійського прем'єра Нарендри Моді - Індійська народна партія (Бхаратія джаната парті) - вже давно натякала, що з особливим статусом Кашміру треба щось робити, так як він не тільки перешкоджає інтеграції штату в країну, але і сприяє розповзання терористичної загрози по всій Індії. Причина останньої проблеми вбачалася в тому, що місцева влада недостатньо активно борються як з доморощеними ісламістами, так і з засланими з Пакистану "козачками".
Місцева ж влада з цим категорично не погоджувалися і навіть зібрали 4 серпня засідання регіональних партій Кашміру, під час якого пообіцяли зберегти особливий статус штату, попередивши, що його скасування спровокує масові заворушення, так як будь-які кроки в цьому напрямку рівнозначні агресії проти населення штату. Можливо, вони щось відчули, коли центральний уряд повідомило про можливі напади з боку Пакистану, і посприяли тому, щоб на минулих вихідних (3-4 серпня) регіон залишили тисячі туристів і індійських працівників з інших штатів. Проте нічого зробити місцеві політики не встигли і вранці 5 серпня вже сиділи під домашнім арештом.
Пізніше під арешт - не тільки домашній - потрапили і ті, хто наважився протестувати на вулицях проти дій центральної влади. ЗМІ називають цифри в 300-500 затриманих, але більш точної інформації надати ніхто не може, так як паралельно з ізоляцією місцевої еліти від населення регіону весь штат був ізольований від світу: в ньому відключений не тільки інтернет, але і будь-яка, доступна кому-небудь, крім силовиків, зв'язок. Уривчасті відомості повідомляють втекли в Пакистан мусульмани: про комендантську годину і рекомендації влади на адресу місцевих жителів залишатися вдома, про заборону збиратися в групи більше ніж з трьох-чотирьох осіб, і про спроби організувати все ж акції протесту. Однак про надмірної жорсткості в діях індійських силовиків, спрямованих на придушення таких спроб, не повідомляється.
Але, незважаючи на це, Пакистан, звичайно ж, не міг не відреагувати гнівно на те, що відбувається у сусідів. Шах Мехмуд Куреші - міністр закордонних справ цієї країни - одразу ж зауважив, що ініціатива Нью-Делі порушує резолюцію ООН, і додав, що Ісламабад докладе максимум дипломатичних зусиль, щоб не допустити позбавлення спірного штату особливого статусу. А Імран Хан - прем'єр-міністр Пакистану - звернувся до президента США Дональду Трампу, з яким він нещодавно зустрічався, із закликом допомогти у врегулюванні конфлікту з Індією навколо Кашміру.
Пізніше, як уже повідомляла "ДС", з'явилася заява Офісу прем'єр-міністра Пакистану в Twitter про зниження рівня дипломатичних відносин з Індією (що передбачає в тому числі відкликання посла з Нью-Делі і висилку індійського посланника) і припинення торгівлі з нею. Також Ісламабад заявив про рішення переглянути двосторонні домовленості з Індією, звернутися в ООН, в тому числі в Радбез. А вже в неділю 11 серпня в тому ж Twitter Імран Хан вибухнув звинуваченнями на адресу індійських властей у підготовці етнічних чисток і геноциду мусульман, в бажанні використовувати спірні території для агресії проти Пакистану і у дотриманні завітів Адольфа Гітлера.
Але ні на що більш радикальне, а вже тим більше на реалізацію вищезазначених загроз, офіційний Ісламабад не пішов. По-перше, тому що рішення Нью-Делі, по всій видимості, застало його зненацька. По-друге, терпіти чергову поразку від індійської армії, якими закінчувалися всі спроби вторгнення на контрольовані нею після першої індо-пакистанської війни території Кашміру, не хочеться. А в-третіх, але це вже на рівні версій і припущень, рішення індійських властей може стати згодом вигідним і пакистанським, так як прискорить остаточне рішення кашмірського питання, хоч і не такий, як їм би хотілося, але на компромісній основі (але про це трохи пізніше).
Всьому виною Трамп
Жорстко, але недовго, "побурчал" в бік Індії і Китаю, також відхопив північно-східну частину спірного штату в середині минулого століття, поки індійські і пакистанські війська тримали один одного в прицілах на західних і північно-західних рубежах регіону. Спочатку ЗМІ розповсюдили заяву представниці Мзс Китаю Хуа Чуньин, яка вважає, що "Індія продовжує підривати територіальний суверенітет Китаю, в односторонньому порядку змінюючи своє внутрішнє законодавство". А потім, вже аж 10 серпня, на офіційному китайському ресурсі з'явилось повідомлення про візит міністра закордонних справ Пакистану Шах Мехмуда Куреші, явно примчавшегося до Піднебесної обговорити з союзником-спонсором ситуацію навколо Кашміру.
І, як не дивно, у цьому повідомленні не те що немає осуду дій Індії, але і взагалі згадок про неї. А йдеться тільки про те, що "Кашмірський питання є спором, що залишилися з часів колоніальної історії, і повинен бути належно вирішена мирним способом у відповідності з Статутом ООН, відповідними резолюціями РБ ООН і двосторонніми домовленостями". При цьому додається: "Китай вважає, що не слід робити ускладнюють ситуацію односторонніх дій", не уточнюючи, на адресу кого цей пасаж: Індії, вже вжила оні дії, або Пакистану, що може на них піти.
Москва, активно намагається вести справи з обома країнами, вперто мовчить про сформовану ситуацію. Так само поводиться і Вашингтон, але його поведінка, можливо, пояснюється ще й тим, що Дональд Трамп цілком може бути названий причиною різких односторонніх кроків, зроблених індійською владою. Адже вони сталися після того, як американський президент під час візиту в його країну пакистанського прем'єра заявив наступне: "Я розмовляв з прем'єр-міністром Моді два тижні тому, і він візьми і скажи: "Ви хотіли б бути посередником чи арбітром?" Я запитав: "Де?" Він відповів: "У Кашмірі". Тому що ця суперечка тягнеться довгі, довгі роки, я був здивований, наскільки довгі. Дуже довгий час йде суперечка. Я думаю, що Індія буде рада, якщо він вирішиться, і Пакистан теж. Якщо я зможу допомогти в цій справі, я б дуже хотів стати посередником". Ці слова викликали справжню бурю в Індії, що супроводжується звинуваченнями на адресу Нарендри Моді в здачі національних інтересів, адже "вистраждана" індусами Симлское угода 1972 р. забороняє залучати для вирішення індо-пакистанських спорів треті країни.
Глава індійського Мзс заявив парламентаріям, що прем'єр нічого подібного не говорив, і навіть "привідкрив завісу" над подробицями переговорів лідерів двох країн в Осаці. Але депутати разом з громадськістю почали вимагати пояснень від самого Моді, поставленого в дуже складну ситуацію: оголосити Трампа брехуном - і посваритися з ним або ж визнати правоту американського президента, ризикнувши при цьому прем'єрською посадою. Індійський лідер віддав перевагу третій варіант: відмовчатися і довести справою, що не має наміру здавати національні інтереси.
Відмовчатися йому допоміг колишній глава індійського Мзс Салман Кхуршид, зазначивши, що американський президент просто неправильно розчув слова індійського прем'єра. Мовляв, Моді запропонував Трампу "поміркувати" (meditate), а тому почулося "посередником" (mediate). Ситуація трошки заспокоїлася, хоча деякі і задалися питанням "навіщо це американському президентові міркувати про Кашмірі", але індійський прем'єр отримав час для маневру, яке використовував, підготувавши досить успішну операцію з переформатування політичного устрою Кашміру.
Остаточне рішення?
Але, швидше за все, індійські влади активізувалися б і без скандалу, в який вони потрапили з вини американських. Тим більше що зараз у Нарендри Моді є шанси навести порядок в Кашмірі, нехай і не зовсім так, як того чекають які проголосували за нього націоналісти. Хоча він почав діяти поки у відповідності з їх бажаннями. І виправданням позбавлення Кашміру особливого статусу може бути не тільки те, що радикально налаштовані мусульмани з цього штату постійно поповнювали ряди терористичних формувань, які домагаються виходу регіону з Індії.
Нерозповсюдження законодавства стрімко розвивається Індії на цей штат призвело не тільки до його економічного відставання, але і до соціальної архаїзації: тут досі діють закони часів перебування на території у складі Британської імперії, наприклад, обмежують права жінок. Крім того, влада в особливо статусному Кашмірі ділять між собою кілька сімейних кланів.
Вирішивши ці та ряд інших наболілих питань, Моді може отримати підтримку не тільки індійських націоналістів, але і помірних мусульман у регіоні. З "непомірними" доведеться розбиратися силовикам, але вони вже показали, що можуть впоратися з цим завданням.
Згодом Моді може піти навіть на остаточне рішення кашмірського питання шляхом проведення кордонів нинішньої лінії розмежування військ, незмінність якої протягом семи десятиліть показала неможливість вирішення спору військовим шляхом. Нагадаємо, вона проходить по гірських хребтах, що вельми ускладнює ведення наступальних дій, а особливо логістику постачання атакуючої армії: невеликі групи диверсантів в таких умовах легко можуть залишити без боєприпасів, пального і їжі величезні маси пішли вперед військ, гарантуючи безглузді жертви.
Це можуть зрозуміти і радикально налаштовані націоналісти, тим більше що фактично "всі залишаться при своїх", тобто статус-кво буде формалізовано, а тих, хто міг би вимагати повернути залишився за лінією розмежування рідний дім, вже дуже мало залишилося в живих (цим кашмірська ситуація радикально відрізняється не тільки від кримської та донбаської, але і від придністровської і південноосетинською, так що Кремлю зарано сподіватися використовувати її на свою користь). Ну а особливо незадоволених Моді може просто проігнорувати, так як тільки в травні його партія здобула переконливу перемогу на виборах, забравши 303 з 543 парламентських мандатів.
Підтримку дії Моді можуть отримати і по інший бік лінії розмежування в Кашмірі. І мова тут не лише про припущення, що пакистанський прем'єр Імран Хан, можливо, насправді хотів би дистанціюватися від Китаю, знову зблизившись з США, а може, навіть і з Індією. Постійний конфлікт у Кашмірі посилює позиції пакистанських військових, які вже давно не представляють зовсім, м'яко кажучи, монолітну з владою політичну силу, та ще й підтримуючу частенько радикальних ісламістів. Вони, звичайно ж, подібній перспективі не зрадіють, але їх протест може бути ослаблений простим аргументом: "Ви вже скільки разів намагалися відвоювати "споконвічно пакистанські землі, і чого домоглися, крім десятків тисяч трупів?"
Довідка
Кашмірський глухий кут
Кашмір був яблуком розбрату між Індією і Пакистаном з моменту утворення цих держав. Коли Британія в кінці 1940-х відправляла колишні колонії у "вільне плавання", полунезависимое Кашмирское князівство ще, начебто, могло самостійно визначитися зі своїм майбутнім: приєднатися до Пакистану, так як більшість його населення були мусульманами, примкнути до Індії, так як правитель і еліта були індуїстами, або ж спробувати стати незалежною країною. Мабуть, керівництво князівства більше схилялося до останнього варіанту, але тут збунтувалася частина силовиків, як і переважна більшість населення (близько 77%), віруюче в Аллаха.
З вже визначилися з пакистанським вибором територій в Кашмір проникли "партизани", активно підтримали цей бунт, ніж підштовхнули індуїстську еліту до заяви про входження до складу Індії. Вибухнула тоді Перша індо-пакистанська війна закінчилася встановленням лінії контролю за важко переборним для військ гірських хребтах. Окреслена ними південно-східна (основна і найбільш населена) частину штату стала індійської, північна (досить малонаселена) була анексована Пакистаном (пізніше Ісламабад віддав шматок цієї території Пекіну), а на вузькій прикордонної смужці князівства, розташованої між відійшла Індії частиною Кашміру і власне пакистанською територією, з'явилося ніким не визнане державне утворення "Азад-Кашмір" ("Вільний Кашмір"). Цю смужку землі, яку так і хочеться назвати "Кашмірської народною республікою" або ж "Новопакистанией", контролюють з Ісламабаду.
Після цього були ще дві війни, в ході яких лінія розмежування по гірських хребтах не особливо зрушилася, а проникали в Індію з пакистанської сторони як би "кашмірські ополченці" були биті індійськими силовиками. Третя війна закінчилася ліквідацією Східного Пакистану": на початку 1970-х рр. на його місці з'явилася Бангладеш.
Навіть отримання обома країнами ядерної зброї не знизило градус напруженості на спірних територіях: доходить до ударів по сусідові, особливо, коли з'являються звинувачення в тому, що пакистанські "відпускники" або іншого роду "ихтамнеты" мають відношення до терористичних актів на контрольованих Індією територіях (так, в основному, трактують події світові ЗМІ, натякаючи в той же час, що і Індія загрожує Пакистану розв'язуванням "гібридної війни" в одній з його провінцій). Останнє загострення між Індією і Пакистаном було тільки 30 липня, коли через перестрілки загинули один індійський і два пакистанських силовика, але всі пам'ятають про ситуацію лютого-березня, коли справа дійшла до бомбових нальотів і навіть повітряних боїв зі збитими літаками з двох сторін. І ось тепер ситуація може знову загостритися.