Не треба хамити. Навіщо Маск подався в миротворці й що це означає

Увечері в понеділок глава SpaceX та Tesla Ілон Маск запустив у Twitter опитування, запропонувавши підтримати його варіант перемир'я між Україною та Росією.

Пропозиції Маска виглядали так (дослівно):

- Повторити вибори в анексованих Росією регіонах (за загальним змістом твіту – крім Криму) під наглядом ООН. Росія йде, якщо на те буде воля народу.

- Крим повернути до складу Росії, де він був із 1783 року, "до помилки Хрущова". Забезпечити водопостачання Криму, очевидно, за домовленістю з українською стороною.

– Україна залишається нейтральною.

Твіт викликав очікуване обурення з боку українців і обережне схвалення російських пропагандистів, які явно очікували, і все ще чекають каверзи. Про "думку російського суспільства" щось говорити рано, оскільки окремо від пропаганди вона не існує, а пропагандисти чекають реакції Путіна, на крайній випадок — Пєскова, або хоча б Захарової. Але певної реакції наразі немає. Пєсков висловився, та дуже обтічно — мовляв, "це позитивно, що така людина як Маск шукає шляхи до мирного виходу", і взагалі, Росія з самого початку була за те, щоб її умови були прийняті на переговорах.

Надалі Маск кілька разів уточнював свою позицію. Він припустив, що долю Криму також можна вирішувати на референдумі, і зазначив, відповідаючи на твіт Зеленського, що все ще підтримує Україну. Але переконаний при цьому, що масштабна ескалація завдасть великої шкоди і їй, і всьому світу, а отже, цієї ескалації слід уникнути.

Потім Маск розкрив цю позицію докладніше, вказавши, що Росія проводить часткову мобілізацію та проведе її у повному обсязі, якщо Крим опиниться під загрозою. Втрати з обох боків у тотальній війні будуть жахливими. При цьому в Росії, мовляв, утричі більше населення, ніж в Україні, тож перемога України в такій війні малоймовірна. "Якщо ви дбаєте про народ України, шукайте миру", — підбив підсумок Маск. Він також нагадав про загрозу ядерної війни, назвавши її "можливим, хоч і малоймовірним результатом", і висловив думку, що компромісне врегулювання, близьке до його пропозицій, у будь-якому випадку є найреальнішим у майбутньому: "Питання тільки в тому, скільки людей помре до цього".

Цікаві й реакції на опитування — це, як ми пам'ятаємо, саме опитування, а не категорична думка. На середину вівторка, четвертого жовтня, з 2,5 млн. тих, хто проголосував, пропозицію Маска підтримали 39,9% з них, і не підтримали 60,1%. Про те, наскільки група осіб, які голосують у Twitter Маска, відображає думку всього західного суспільства, можна, звичайно, й посперечатися. Але скидається на те, що скоріше так, ніж ні, з певним ухилом у бік прихильників Республіканської партії та близьких до них за поглядами громадян інших країн. Тож результат опитування загалом цілком на користь України.

Вже за одне це опитування, яке показало рівень нашої підтримки, Маску можна було б сказати "дякую". Якщо додати до цього допомогу, яку він надав Україні, відкривши доступ до Starlink і постачаючи в українські лікарні сонячні електростанції Tesla Powerwall для резервного живлення, то загалом хамство на адресу Маска виглядало саме як хамство. Зрештою, він має право на власну думку, яку й аргументував. Висловившись за перемир'я, він не припинив допомагати Україні. Сперечатись і аргументувати у відповідь – можна й треба, тим більше, що думку Маска підтримали 39,9% опитаних. А от хамити — це, безперечно, зайве.

Навіщо Маску скандал?

Безперечно, Ілон Маск міг передбачити бурхливу реакцію на свій твіт заздалегідь. Що не виключає того, що він справді так думає, і вважав за потрібне висловити свою думку. Але, з іншого боку, чому раптом саме зараз?

Найочевидніше пояснення – курс акцій Tesla. Приблизно за 2,5 години до резонансного допису він різко пішов униз. А до цього, з 29 вересня, йшов униз плавно, але постійно й вельми серйозно. Скандальний твіт дозволив пояснити падіння акцій реакцією обуреного загалу на неправильну думку Маска. Пояснення, прямо скажемо, таке собі, оскільки до появи твіту акції Tesla за тиждень впали на 20-25%, а після нього – лише на 9%. Далеко не факт, що ці 9% взагалі пов'язані із твітом Маска. Найімовірніше, це хвіст падіння, що сталося, переважно, до нього. Але суттєва частина піпла версію про зв'язок між падінням акцій і твітом схаває, і реальна причина падіння буде виведена в тінь. Ок, Ілоне, це бінго. І набагато дешевше в реалізації, ніж запускати в космос власну машину за аналогічних обставин.

Але це гра в коротку, ситуативну реакцію. Чому, до речі, падають акції Tesla?

Окремих причин їх падіння у кожному даному випадку може бути мільйон, але загальна тенденція зрозуміла. Маск — першопрохідник. Він торгує новітніми технологіями, які стануть масовими та відпрацьованими у виробництві навіть не завтра. Це технології післязавтрашнього дня. Продавати такий товар – суперпрестижно, але й суперризиковано. Просто кажучи, більшість бізнесів Маска збиткові, і не тому, що він поганий бізнесмен, а тому, що йому доводиться ходити по дуже тонкій кризі. Бізнесмен Маск якраз чудовий, якщо за всі ці роки ще не пішов на дно. Але такий інноваційний бізнес має надто багато ризиків і капітальних витрат. Як наслідок, він може вижити лише завдяки субсидуванню та надуванню курсу акцій за рахунок піару.

Передбачаючи репліку про мотиви допомоги, наданої Маском Україні, відповім – так, PR на допомогу гордому народу, який протистоїть агресивній тиранії, міг входити до списку цих мотивів. Але це не означає, що він вичерпує цей список, і Маск не допомагав Україні цілком щиро – з тих самих мотивів. У будь-якому випадку, за допомогу слід дякувати.

Тут, щоправда, треба внести й уточнення: щонайменше частина терміналів Starlink, наданих Україні, була викуплена у Маска урядом США. Конкретно: USAID у березні купило 1333 термінали по $1500 за штуку, всього таким чином приблизно на $2 млн. Згодом кількість закуплених для України терміналів досягла 5 тис. штук. Тож Маск став (вже не вперше) підрядником Дяді Сема. Втім, у цьому немає нічого поганого.

Що стосується бізнесу Маска в цілому, то перспективи у нього – просто космічні, і в прямому, і переносному сенсі. Доступний у будь-якій точці світу супутниковий інтернетІ у поєднанні з соцмережами, які Маск обов'язково купить – якщо не Twitter, щось ще, а потім удосконалить і розширить свою покупку — це більш ніж серйозно. Спільно з ІІ та роботами, яких Маск хоче поставити в масове виробництво, забезпечивши ними буквально весь світ, це може дати йому в майбутньому і величезну владу, і величезні прибутки. Поруч із таким масштабом Марк Цукерберг здасться дилетантом — він, власне, і є дилетантом, порівняно з Маском. Але такий, приголомшливий у перспективі, метелик повинен ще вижити, тут і зараз, будучи навіть не лялечкою, а гусеницею, і, до того ж, дуже голодним. Простіше кажучи, бізнес Маска сьогодні тріщить по швах, набуваючи все більше ознак фінансової піраміди.

А війна в Україні ускоаднює цю ситуацію.

Чому? Тому що на підтримку України, а ще більше – на виведення західного ОПК зі сплячого режиму, зараз витрачаються величезні кошти. ОПК необхідно переводити в режим воєнного часу навіть для того, щоб забезпечити зброєю лише Україну, але їй проблема не вичерпується. Війна в Європі сильно розгойдує ситуацію в усьому світі. І Заходу, який тривалий час розраховував на економічні важелі й маленькі професійні армії, терміново потрібні великі армії, переозброєні навіть не новою, а новітньою зброєю. Нова зброя в даному випадку – спосіб скоротити чисельність цих армій до прийнятного розміру, але вони все одно виходять дуже великими, порівняно з арміями минулої доби, що закінчилася 24 лютого.

Але якщо ОПК та армія вимагають дедалі більше грошей, то на субсидування інновацій їх залишається дедалі менше. Не те щоб їх зовсім немає, але для отримання субсидій Маску сьогодні потрібно більше політичного впливу. Або, як варіант, потрібне перемир'я в Україні, хоча б і за визначенням тимчасове. Або і те, й інше водночас. При цьому, як і у разі допомоги Україні, така мотивація не означає, що Маск не вважає перемир'я на викладених ним умовах найприйнятнішим варіантом. Він може так думати – а чому б і ні?

З миром, нехай навіть дуже крихким і тимчасовим, який дасть Маску перепочинок, забезпечивши більшу стійкість його проектам за рахунок кращого доступу до субсидування, все зрозуміло. А що в Маска з політичною вагою?

А з нею не дуже добре. Колись, за Обами, він ладнав із демократами, але потім стосунки охололи. Маск заявив, що збирається голосувати за республіканців, і перевів основні офіси та виробництва з Каліфорнії до Техасу, де й побудував свій космодром. До речі, списувати все на один голий розрахунок і тут було б неправильно. Безсумнівно, республіканці Маску ближче, просто з огляду на його життєвий шлях і походження.

Але з республіканцями, точніше, із Трампом, який зараз став Великим Білим Вождем Республіканської партії США, стосунки у Маска теж не найкращі.

Зокрема, Трамп злив інформацію про те, що Маск звертався до нього за субсидіями, що в ситуації нестабільності акцій підприємств Маска було відвертим підступом. Субсидії, до речі, були надані, і дозволили Маску демпінгувати на транспортуванні вантажів на МКС, обрізаючи можливості й апетити Роскосмосу. Навіщо Трамп зробив цей злив – теж зрозуміло: він бачить у Маску конкурента щодо впливу на внутрішньопартійні справи. Президентом Маск, звісно, не стане – він не народився на території США. Але займатися політикою і впливати на неї він може, й можливості для такого зростання в нього також дуже великі. Більші, ніж у Трампа, і за бекграундом і за віком. Але це саме можливості, а не поточний вплив, і ці можливості Маску ще потрібно реалізувати.

А як їх реалізувати? Та дуже просто: треба ростити своїх республіканців, які надалі можуть стати фракцією Маска всередині партії, на противагу впливу Вождя Трампа. Проміжні вибори зовсім поруч, 8 листопада, до президентських у 2024 році – не так багато часу. Це дуже вдалий для Маска момент підтримати свою потенційну руку в лавах Республіканської партії, в особі чинного губернатора Флориди Рона Де Сантіса, який зараз балотується на другий термін, а в 2024 році, маючи вдачу та правильні внески, зможе посперечатися з Трампом за висування кандидатом від Республіканської партії. Але щоб увійти в цю річку, Маску треба говорити правильні республіканські речі. Адже він не пропонує капітуляції перед Путіним. Він пропонує спробувати вирішити справу компромісом і трохи на цьому заощадити.

Чи може Маск справді так думати?

Може, в тому й річ! Цілком імовірно, що це так і є. І це, знову ж таки, не причина для образ і хамства, а привід замислитися про донесення української позиції до американського і, в широкому сенсі, західного істеблішменту. І про зрозуміле Заходу пояснення того, чому план Маска не можна реалізувати.

При цьому Маск, безумовно, в темі того, що відбувається в Україні. Він не політик, але впливова постать і західний інтелектуал. І ще: якщо він чогось не розуміє в українській проблематиці, то таке нерозуміння, мабуть, притаманне не лише йому. У наших інтересах не ображатись, виливаючи у відповідь тонни сарказму, а терпляче пояснювати свою позицію.

Думка Маска про можливість миру на його умовах, якщо вона щира, ґрунтується на кількох хибних положеннях.

• На тому, що міцний мир між Росією та її сусідами, які в очах Кремля являють собою ласий шматок для загарбання, маючи вкрай потрібні йому ресурси, можливий у принципі. Але це не так, такий мир неможливий.
• На тому, що в сучасній Росії, такій, якою вона є, взагалі може бути вибір між зовнішньою експансією і ще чимось. Це не так, сучасна Росія не має такого вибору.
• На тому, що на окупованих територіях, де частина проукраїнськи налаштованого населення вже репресована або була змушена тікати, а частина залякана окупантами, можливе вільне волевиявлення в присутності будь-яких спостерігачів. Це, знову-таки, не так, воно неможливе. І ще: а як врахувати голоси українців, убитих окупантами, кинутих ними до "фільтраційних" концтаборів чи вивезених до Росії? Туди теж направити спостерігачів, от прямо до кожного конкретного бараку? А як бути з тими, хто виїхав на неокуповану частину України? Наскільки прийнятно не брати до уваги їхні голоси? Особливо з огляду на те, що окупанти проводять на захоплених ними українських територіях планову заміну населення, вивозячи або знищуючи українців і завозячи з Росії свій набрід. Причому в ЛДНР та Криму така заміна триває вже вісім років. Про який референдум тут можна говорити?
• Навіть якщо Україна погодиться на такі умови, на них погодиться і Росія. Це, як мінімум, дуже сумнівно. Точніше, Москва, швидше за все, погодиться формально й загалом, але відразу почне торгуватися і мухлювати, забезпечуючи собі гарантований виграш в обхід усіх домовленостей. Тобто, навіть в урізаному й за визначенням несправедливому вигляді — див. попередні пункти, ніякий більш-менш чесний референдум буде неможливий.
• Зрештою, куди і як накажете списати завдані Україні збитки та скоєні Росією військові злочини?

Підсумовуючи сказане, можна і треба уточнити мету війни, яку веде Україна за підтримки західних союзників. Ці цілі суттєво змінилися з 24.02. Мова вже не йде про повернення на лінію зіткнення, що існувала до 23.02. І навіть про повернення до кордонів 1991 року не йдеться. Йтися сьогодні може лише про війну за припинення існування Росії у її нинішньому вигляді. Жодних інших варіантів немає, оскільки ризики, пов'язані з подальшим існуванням Російської Федерації і для Заходу, і для всього людства дуже високі. Вони настільки високі, що її дезінтеграцію виправдовують і великі жертви, і великі витрати, і навіть ризик ядерної війни.

І Маск — не остання людина на Заході, яка не розуміє всього цього, про що, до речі, говорять 39,9% підтримки його варіанта перемир'я. Це означає, що тим, хто не зрозумів, треба пояснювати реальний стан речей. Робити це слід спокійно, з фактами в руках – доти, доки в цьому питанні не буде досягнуто абсолютної ясності. І твіт Маска – чудовий інформаційний привід для початку такої кампанії.

Ось тільки хамити при цьому, повторюю, не треба.