Небезгрішний. Хто і навіщо інспірує зливи з особистого життя Путіна
Ні, не одна лише ексгімнастка впала в око російського самодержця! Розслідувачі знайшли ще одну любов Путіна, а з нею і третю путінську дочку. Але розповідь про їх красиве життя йому не зашкодить, а скоріше підніме в очах середнього росіянина
Матеріал " Залізні маски, частина друга " на сайті розслідувального проєкту з нехитрою назвою "Проєкт", що оповідає про те, як проста російська прибиральниця злетіла вгору, розправивши крила в ліжку Путіна, за формою подачі схожий на типовий російський серіал: великий за обсягом, перевантажений малозначущими деталями, але по суті простий до сліз, прожилок і дитячих припухлих залоз, і в цій епічній простоті доступний для емоційного сприйняття навіть самими дрімучими мешканцями безнадійних російських дірок. Для більшого охоплення аудиторії пропонуються як відео, так і текстова версії.
Зліт Кривоногих
Історія успіху Світлани Кривоногих — так звуть нашу героїню, схожа своєю нестерпною чоткістю на швейцарський годинник з першого модельного ряду, що знайшов своє місце на руці у фартового пацана, і вивірена у всьому, включаючи ім'я, прізвище і стартові дані героїні. Зросла в простій радянській сім'ї, де мати була маляром, а тато бухав по-чорному, поки не помер, Світлана, 1975 р. н., "дуже проста", за спогадами подруг, після закінчення школи деякий час пропрацювала прибиральницею в магазині, а потім раптово вступила в Санкт-Петербурзький університет економіки і фінансів (СПбДЕУ) прямо на кафедру міжнародних економічних відносин, яку і закінчила в 2000 році.
Але абітурієнти з середньою освітою вступають не на кафедру, а на факультет. На кафедру ж можуть прийняти викладача, аспіранта, або майно — скажімо, якийсь предмет, необхідний для навчальних або наукових цілей. Так що Світлану з її середньою ленінградською освітою навіть в теорії могли взяти на кафедру тільки для дослідів.
А ще, як повідомили розслідувачі, однокурсники Світлани абсолютно її не пам'ятають. Що неможливо при такому яскравому прізвищі, навіть якщо курс був дуже великим, а Світлана нічим іншим не виділялася.
На якому саме факультеті навчалася Кривоногих, так і залишилося невідомим. Але це міг бути тільки один з факультетів Міжнародного інституту економіки і політики (МІЕП) — підрозділу СПбДЕУ, що реалізує "міжнародні програми подвійного диплому на іноземних мовах" — інших варіантів міжнародної спеціалізації там немає. Крутий, що і говорити, старт для дівчинки з сім'ї пітерського алкаша, що виросла в моторошнуватій комуналці на вулиці Дзержинського — а з іншого боку, ідеальне місце, де можна виписувати будь-які дипломи, не побоюючись викриття. Саме так, по дзвінку з АП (нагадаю, що це вже 2000 р., і Путін — президент), і був, ймовірно, виписаний диплом Світлани.
Схоже, що їй спочатку хотіли вручити відразу кандидатський диплом, чому в сюжеті і виникла "кафедра", але, подивившись на її простоту, вирішили не палитися, обмежившись вузівським. Хоча могли б, звичайно, розщедритися і на кандидатський — все одно ніхто, нічого і ніколи перевіряти не стане. Дипломи 90% російської верхівки така ж липа.
Тут виникають і перші сумніви. "Кафедра", на яку нібито вступила Світлана, не викликала коментаря в тексті. Це наводить на думку про те, що розслідування зовсім не було "багатомісячним", як стверджують його автори, а звелося до публікації і озвучення на екрані зливу, трансльованого "як є", без викрутасів. Це звичайна практика "расследовательской журналистики", що увійшла в моду і стала масовим явищем, і нічого дивного в ній немає. Справжніх розслідувачів не може бути багато, вони, як правило, бувають успішні лише одного разу, і після цього деколи живуть недовго — у всякому разі, якщо їх розслідування стосується діючих керівників великих світових ОЗУ, до числа яких належить і Путін.
Звичайно, такі зливи теж можуть бути джерелом правдивої інформації. Але, використовуючи їх, слід пам'ятати, що інформація, що зливається цілеспрямовано, а не зібрана в ході реального розслідування, завжди підібрана так, щоб маніпулювати її споживачами. І тут зовсім не зайвим буває перейнятися й питанням: а хто, власне, її злив і навіщо?
Любов і гаманець
З отриманням диплома життя Кривоногих швидко пішло вгору. Ось все-таки, що не кажи, а хороша освіту або навіть просто диплом, подарований або куплений, — найкраща інвестиція. З комуналки вона разом з матір'ю переїхала на Васильєвський острів, в сталінку на вулиці Шкіперський проток, де колишній гуртожиток Гірничого інституту перебудували в житловий будинок. Частина квартир в ньому дісталася викладачам, а частина — особам, наближеним до Путіна в період його зльоту з-під крила Анатолія Собчака, на той час уже покійного.
В цей же час Кривоногих стала швидко обростати власністю, стаючи, при незмінно таємничих обставинах, акціонером престижних і успішних компаній. У списку власності Кривоногих особливо виділяється 3%-ний пакет акцій петербурзького банку "Росія", який з моменту свого виникнення знаходиться під заступництвом Путіна і надзвичайно в зв'язку з цим успішний. В основному — завдяки доступу до приватизації активів "Газпрому".
В даний час "Росія", хоча і потрапила під санкції в 2014 р., входить до двадцятки найбільших банків РФ, а серед її акціонерів немає людей, які не були б тісно пов'язані з Путіним. Так, основний власник банку — сусід Путіна по дачному кооперативу "Озеро" Юрій Ковальчук, якому належать близько 40% акцій.
Серед безлічі інших активів, що належать Кривоногих, примітний також улюблений Путіним гірськолижний курорт "Ігора" на півночі Ленінградської області, в 40 км від "Озера". У ньому Світлана володіє 75% акцій, а решту 25% тримає вже згаданий Ковальчук. Загальні ж статки Світлани Кривоногих в даний час оцінюються приблизно в $100 млн, включаючи нерухомість в Петербурзі, Москві і Сочі на $12-14 млн.
У березні 2003 р. у Кривоногих народилася дочка Єлизавета. У свідоцтві про її народження батько зазначений не був, але зате там є по батькові — Володимирівна. До 14 років Єлизавета прожила під прізвищем матері, а потім змінила його на більш благозвучне — розслідувачі не повідомляють, яке саме. Коли ж вони вийшли з питаннями на Світлану Кривоногих, Єлизавета видалила з соцмереж свої фото. Однак до того, як це сталося, центр візуального аналізу британського університету Бредфорда провів на замовлення "Проєкту" їх порівняння зі знімками Путіна і повідомив про виявлені 70% схожості. З урахуванням того, що схожість вище 75% означає, що на знімках одна й та сама людина, можна зробити висновок про можливу спорідненість.
У 2004 р. Кривоногих разом з дочкою переїхала в самий елітний житловий комплекс Петербурга: на 2-у Березову алею Кам'яного острова. Випадкові люди купити квартиру там не могли — їх пропонували тільки вузькому колу своїх. Так, на Кам'яному острові оселилися компаньйони Путіна по дачному кооперативу "Озеро": вже згаданий Юрій Ковальчук, Сергій Фурсенко, Віктор Мячин і Микола Шамалов; спаринг-партнери по дзюдо Василь Шестаков і Аркадій Ротенберг, і інші люди, тісно пов'язані з президентом Росії.
І, нарешті, починаючи приблизно з 2005 р. на Кривоногих полився потік подарунків від близьких Путіну людей. Особливо примітні серед них два. Покійний власник "Балтійської медіа-групи" Олег Руднєв, який зблизився з Путіним в ході виборчої кампанії Анатолія Собчака 1996 р. і виконував надалі його делікатні і непублічні доручення, подарував Кривоногих у 2008 р. 200-метрову квартиру і нежитлове приміщення в центрі Петербурга, в самому початку Великої Морської вулиці, поруч з виходом на Двірцеву площу. Надалі Кривоногих відкрила там ресторан "Полотно масло". А віолончеліст Сергій Ролдугін, який нещодавно упокоївся від коронавіруса, відомий як один з гаманців Путіна, хресний його дочки Марії і теж, як і Кривоногих, акціонер банку "Росія", видав "Ігорі" дві позики на загальну суму близько 200 млн руб. під суперпільговий 1% річних.
В цілому ж, наскільки можна судити, відносини між Путіним і Кривоногих втратили колишню близькість, ставши вже чисто діловими. Дідусь постарів, і коханка йому більше не потрібна, але, як і раніше, потрібні двоногі гаманці, що зберігають нажите. Ну а в хвилини сентиментальності, можливо, потрібні навіть діти і внуки.
Марш кривоногих
Велика кількість акуратних замовчувань в історії, розказаної "Проєктом", не залишає сумнівів в тому, що ми маємо справу зі зливом, при тому, швидше за все, зробленим з оточення Путіна. Причин у такого зливу може бути кілька.
Перша — банальний піар. Путіну останнім часом інтенсивно коригують імідж. Втім, нічого оригінального в цій операції немає — путінізм взагалі жахливо некреативний, живучи виключно напрацюваннями часів СРСР. І ось слідом за проєктом "соціалізму з людським обличчям" світу намагаються підсунути "людське обличчя путінізму".
Можна, звичайно, сказати, що "соціалізм з людським обличчям" виявився провалений, але це далеко не так. Фальшива епоха "перебудови і гласності" дозволила радянській бюрократії перегрупуватися і знову згуртуватися, надавши собі вже три десятиліття безбідного життя. І "путінізм з людським обличчям" теж може стати містком, по якому російська верхівка перебереться в нову епоху. В рамках цього проєкту злив і демонструє Путіна, у якого в житті "все було як у всіх": молода коханка, походи наліво, турбота про позашлюбну дочку. Кабаєва теж стоїть в цьому ряду, але вона вже всім приїлася — а тут такий цікавий новий поворот, ну і прізвище, звичайно, гарне, російське, очевидно, сибірське, оскільки на "-их".
Але "путінізм з людським обличчям", схожий на лубочну птицю Сирин з обличчям Путіна, — експортний проєкт, екзотика з дикої Росії, яка прагне вести себе добре і подається разом з vodka&ikra, в інтер'єрі з matreshka and balalaika, на якій грає ведмідь в кокошнику. Теоретично він міг би прокатити хіба що в Москві і Петербурзі, де великий західний вплив, та й то навряд чи. Розчленінград і Нерезинова занадто цинічні, щоб купитися на людське обличчя Путіна.
Ні, для глибинної російської публіки: робочих "Уралвагонзавода", якутських оленярів, чеченських охоронців суворої моралі і бронетанкових бурятів — словом, для всього того, що ми знаємо під узагальненою назвою "російський народ" — потрібно щось інше. Країна, де Путіна малюють на іконах, жадає явлення живого Бога. Але Бог іже на небесах, або в Кремлі, що, взагалі-то, одне і те ж, занадто абстрактний і холодний. Росія ж жадає близького, теплого, лампового Бога, затишного, як старий чорно-білий телевізор, і тут історія Кривоногих теж прекрасно спрацьовує. Мільйони її ментальних близнюків обох статей, прочитавши супервикривальне розслідування "Проєкту", щасливо заснуть, представляючи себе на її місці, з думкою про те, що секс і праця поруч йдуть, а вождь борозни не зіпсує, і що все це, взяте за основу, просто чудо як добре.
