У разі припинення вогню ЄС може позбавити 4 млн українців захисту: що відомо
Правовий статус мільйонів українських біженців в країнах ЄС може опинитися під загрозою — на даний момент відсутній конкретний план, який би дозволяв їм залишитися в Європі після завершення війни з Росією
ЗМІ нагадує, що після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.
Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.
Видання нагадує: недавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.
Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — з 5% до 11%.
Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.
У блоці, який часто паралізований дебатами з питань міграції, будь-які дії на рівні ЄС щодо продовження тимчасового захисту, найімовірніше, будуть ускладнені політично.
За даними Euroactive, зона надання притулку в ЄС не використовувалася з моменту її ухвалення в 2001 році — доти, доки повномасштабне вторгнення Росії не призвело до її першого використання.
Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється раз на рік.
Однак, хоча директива і забезпечила швидкий захист, її тимчасовий характер створює незручності для українців.
Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.
Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, "подовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.
Як стало відомо Euractiv, Єврорада має намір розглянути це питання на наступному засіданні Ради з внутрішніх справ у червні.