Тюркський світ. Назарбаєв з латиницею створить Путіну проблеми в Татарстані
До кінця 2017 р. в Казахстані повинен бути прийнятий єдиний стандарт казахського алфавіту латиницею. Про це заявив Нурсултан Назарбаєв у статті під назвою "Курс на майбутнє: духовне відродження", опублікованій 12 квітня в державній казахоязычной газеті "Егемен Казакстан".
"Уряду необхідно розробити конкретний план перекладу казахської мови на латинський алфавіт. До кінця 2017 р., скориставшись допомогою представників наукового середовища і провівши консультації з громадськістю, необхідно прийняти єдиний стандарт казахського алфавіту в новій графіці. З 2018 р. ми повинні приступити до навчання фахівців, які будуть навчати новим алфавітом, а також повинні почати готувати підручники для шкіл. У наступні два роки повинні проводитися організаційні і методичні роботи. Звичайно, в період адаптації до нового алфавіту певний час буде використовуватися і кирилиця", — повідомив казахстанський президент. Назвав він і кінцевий термін відмови від кирилиці: "До 2025 р. ми повинні перевести діловодство на латиницю, друкувати на латиниці періодичні видання, підручники. Цей термін наближається, і ми, не гаючи часу, повинні взятися за цю роботу".
Скільки було казахських алфавітів
У своїй статті Назарбаєв описав довгу історію казахської писемності, яка неодноразово переводилася з одного алфавіту до іншого. "Ви знаєте, що коріння казахського алфавіту йдуть з глибокої минувшини: VI–VII ст. — це раннє Середньовіччя. В цей період на Євразійському континенті виникло і почало використовуватися давньотюркське рунічне письмо, відоме науці як "Орхоно-енисейские письмена". Це один з самих давніх алфавітів в історії людства. У V–XV ст. тюркська мова була мовою міжнаціонального спілкування на значній території Євразійського континенту. Наприклад, всі офіційні документи і міжнародні листування Золотої Орди велися в основному на азербайджанською мовою. Коли наш народ прийняв іслам, використання рунічної писемності почало поступово знижуватися, розпочалося розповсюдження арабської мови та арабської абетки. З Х по ХХ ст. (протягом понад 900 років) на території Казахстану використовувався арабський алфавіт", — нагадав президент Казахстану.
Перехід на арабську в'язь стався під час правління династії Караханідов, прийняла іслам в 960 р. Арабський алфавіт і зараз використовується казахської діаспорою в Афганістані, Ірані та Пакистані. Також цей алфавіт офіційно використовується в КНР на території Алтайського і Тарбагатайского аймака Або-Казахського автономного округу Сіньцзян-Уйгурського автономного району.
Варто відзначити, що арабська в'язь була спільною для всіх тюркських народів аж до 1920-х, коли виник рух за перехід на латиницю. В СРСР піонером латинізації став Азербайджан. У 1925 р. в Баку був заснований Всесоюзний центральний комітет яналифа ("нового алфавіту"), його очолив голова ЦВК АзССР Самед Ага Агамали огли. На I Всесоюзному тюркологічному з'їзді, що відбувся в Баку в березні 1926 р. було прийнято рішення про поетапне латинізації всіх тюркських мов.
У тому конгресі взяв участь і перший президент Туреччини Кемаль Ататюрк. З 1928 р. для турецької мови використовується варіант латинського шрифту, розроблений при особистій участі Ататюрка. Латиниця сприймалася турецьким президентом як потужний засіб модернізації країни, відділення релігії від держави, а також очищення турецької мови від арабських і перських запозичень. До речі, казахська діаспора в Туреччині досі користується саме турецьким варіантом латинського шрифту.
7 серпня 1929 р. президія ЦВК СРСР і Раднарком СРСР прийняли постанову про впровадження яналифа. На відміну від турецького варіанту, що використовував букви латиниці з різними діакритичними знаками (надрядкові, подстрочными тощо), яналиф включав "нестандартні", відсутні літери латиницею. На цей алфавіт були переведені азербайджанський, казахська, киргизька, туркменський, узбецький і всі інші тюркські мови, поширені в СРСР, включаючи й кримськотатарська.
Однак через 10 років Сталін організував кампанію по кирилізації писемностей народів СРСР. У 1939 р. було оголошено, що "латинізований алфавіт перестав задовольняти потреби мов, оскільки він не забезпечував умов зближення з культурою великого російського народу". У Казахстані закон "Про переведення казахської мови з латинського алфавіту алфавіт на основі російської графіки" був прийнятий 13 листопада 1940 р.
Латиниця після розпаду СРСР
Після скасування СРСР у нових незалежних тюркомовних державах відразу ж заговорили про перехід з кирилиці на латиницю, але не на яналиф, а на варіанти з діакритичними знаками по турецькому зразку. Піонером у цій справі знову виступив Азербайджан.
Вже в 1991 р. азербайджанський алфавіт був перекладений на латинську основу, наближену до орфографическим нормам турецької мови. Закон про мовну реформу передбачив цілий комплекс заходів, включаючи переклад на новий алфавіт шкіл і вузів, заміну документації і т. д. Влади прискорили цей процес на початку 2000-х. Тоді було видано президентський указ, за яким всі офіційні документи, а також книги і періодика повинні були друкуватися на латиниці. В діловодстві документообіг латиниця прижилася без особливої праці. Чиновництво досить швидко сприйняв нововведення.
Таким же шляхом пішов Туркменістан. У серпні 1992 р. був опублікований перший варіант нового алфавіту. У січні 1993 р. була сформована комісія з розробки алфавіту на чолі з президентом країни Сапармуратом Ніязовим, а вже через три місяці меджліс затвердив президентський указ про новий алфавіт. Правда, незабаром був введений інший варіант, який використовується і понині. З 2000 р. цей алфавіт став єдиним допустимим у всіх офіційних сферах Туркменії. Нині кирилиця там, так само як і російську мову, практично повністю витіснена з усіх сфер життя.
Менш радикальний і більш тривалий шлях обрав Узбекистан. Закон про переведення алфавіту на латинську графіку там прийняли в 1993 р. Однак затверджений у 1995 р. узбецький латинський алфавіт фактично являє собою транслітерацію кирилиці, чим відрізняється від всіх інших тюркських латиниц. Були розроблені нові правила орфографії, надруковані підручники, замінені вуличні покажчики, але процес переходу на латиницю загальмувався. Довгий час у країні фактично існувало два алфавіту, при цьому сфера використання латиниці залишалася досить вузькою. На кирилиці виходило більшість друкованої продукції, кириличний алфавіт в основному використовувався і в діловодстві. Він застосовувався в оформленні банкнот національної валюти — узбецького сума. Та все ж в останні роки кирилиця в Узбекистані поступово втрачає позиції. У 2013 р. були випущені на латиниці банкноти в 5000 сумів, а в 2017 р. — в 10000 сумів.
У тюркомовних автономії у складі РФ найбільших успіхів у впровадженні латиниці домігся Татарстан. Другий Всесвітній конгрес татар, що відбувся у Казані в 1997 р., рекомендував республіканським владі прийняти закон про відновлення татарського алфавіту на основі латиниці. 15 вересня 1999 р. Держрада Татарстану прийняла закон "Про відновлення татарського алфавіту на основі латинської графіки". Передбачалося, що перехід з кирилиці на латинський алфавіт буде проходити поетапно протягом десятиліття. Вже з осені 2000 р. латиниця застосовувалася в ряді шкіл у вигляді експерименту. Однак Путін вирішив знищити цю вольницю. 15 січня 2002 р. Держдума РФ внесла поправку в федеральний закон "Про мови народів РФ", яка встановила, що графічною основою державної мови РФ і всіх державних мов республік РФ є кирилиця. 16 листопада 2004 р. Конституційний суд РФ в догоду Путіну визнав цю поправку конституційної, після чого закон Татарстану "Про відновлення татарського алфавіту на основі латинської графіки" був визнаний нечинним. Таким чином, проіснувавши трохи більше п'яти років, з 22 січня 2005 р. татарська латиниця перестала використовуватися офіційно.
В Україні кримські татари з середини 1990-х переходили на латинську графіку, засновану на турецькому алфавіті. Офіційно вона була затверджена постановою Верховної Ради АРК у 1997 р. Щоправда, переважна частина друкованої продукції (газети, книги, включаючи й шкільні підручники), як і раніше виходила на кирилиці. Але переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті розміщувалися на латиниці. Після анексії Криму Росією окупаційна влада дозволяє кримським татарам тільки кирилицю і фактично забороняють використання латиниці.
Тюрко-латинська місія Назарбаєва
Казахстанський президент дуже довго не наважувався скористатися досвідом Азербайджану, Туркменії або хоча б Узбекистану. Спочатку він був більше зайнятий ослабленням етнічної неоднорідності, для чого в 1998 р. столиця країни була перенесена з південної Алмати в північну Астану.
Але вже в жовтні 2006 р., виступаючи на XII сесії Асамблеї народів Казахстану, Назарбаєв заявив: "Потрібно повернутися до питання про переведення казахського алфавіту на латиницю. Ми в свій час відклали його. Все ж латинська графіка домінує сьогодні в комунікаційному просторі. І не випадково багато країн, у тому числі і пострадянські, перейшли на латиницю".
В грудні 2012 р. Назарбаєв презентував "Стратегію розвитку Республіки Казахстан до 2050 року", де вже прямо ставилося завдання переходу казахського алфавіту на латиницю до 2025 р. Після цього велася певна підготовча робота, однак реальних кроків зроблено не було.
У лютому 2016 р. казахстанський президент знову заявив, що протягом десяти років необхідно перейти з кирилиці на латиницю. Він підкреслив, що це — "вимога майбутнього", і послався на те, що латиницею користується більшість країн. "Латиниця нам потрібна для того, щоб спілкуватися з народами всього світу, світовою наукою і освітою", — розповів Назарбаєв і висловив упевненість, що реформа допоможе розвитку казахської мови, зробить його більш популярним, а також зблизить носіїв мови в Казахстані та діаспори за кордоном.
Своєю нинішньою статтею Назарбаєв дав зрозуміти, що період громадських обговорень та підготовчої роботи закінчується, настає черга конкретних рішень на державному рівні. Свої мотиви він в черговий раз пояснив турботою про модернізацію країни: "Це пов'язано з сучасними технологіями і комунікаціями, також з особливостями процесів у навчанні та науці XXI ст. Зі шкільної лави наші діти вивчають англійську мову та навчають латинські літери, тому для молодого покоління не повинно виникнути жодних труднощів і перепон".
Звичайно, надія на те, що переклад казахської писемності на латинські букви дозволить "спілкуватися з народами всього світу, світовою наукою і освітою", може здатися наївною. Але не варто поспішати сміятися над старим Назарбаєвим. Йому взагалі-то не дуже й потрібні "народи всього світу" досить турецької та інших тюркських народів, які користуються латиницею.
Ще в жовтні 2009 р. на саміті глав тюркомовних держав в азербайджанському місті Нахычеване Назарбаєв висунув ідею створення інтеграційного органу. Так з'явився Ради співробітництва тюркомовних держав, або Тюркський рада. Його членами стали Азербайджан, Казахстан, Киргизстан і Туреччина, секретаріат розташований в Стамбулі. Уже відбулося п'ять самітів Тюркського ради, перший був проведений в Алмати в 2011 р. Там було заявлено, що головною метою об'єднання є забезпечення вільного руху товарів, капіталів, послуг і технологій між державами-членами. На четвертому саміті, що пройшов у червні 2014 р. в турецькому Бодрумі, Назарбаєв запропонував розробити програму подальшої інтеграції Тюркського світу, а на п'ятому саміті (у вересні 2015 р. в Астані) закликав прискорити прийняття цієї програми.
І от саме для цих цілей — створення загального ринку і подальшої інтеграції — латиниця дуже важлива. Казахстанський політолог Айдос Сарим зазначає, що раніше перехід на латиницю гальмувався проросійською частиною оточення Назарбаєва: "Це вже другий наш більш-менш серйозний захід за останні п'ять років. Перша спроба не вдалася через протиріч всередині еліти, частково всередині адміністрації президента, сил у ній, які можна умовно назвати "проросійськими". Їх тиск не дозволило в минулий раз реалізувати цю програму в повній мірі. Багато дискусії були фактично згорнуті. В цей раз, я думаю, проект переходу на латиницю все-таки стане реальністю". Причину впевненості Сарим пояснює просто: "Ми вже проїли свою нафтову епоху, а зараз не обійтися без реальної модернізації країни".
"Ми є частиною великого тюркського світу, багато тюркські країни вже де-факто перейшли на латиницю: Азербайджан, Туреччина, Узбекистан та ін. Я думаю, постане це питання і в Киргизстані. Ми будемо розвивати регіональне співробітництво, у нас є тюркські проекти, це один момент. Другий — інтеграція, про що говорив президент. Але для мене особисто, — підкреслює Сарим, — важливий сам цей вибір. Це символічний вибір, це свого роду дуже великий символічний перехід, який буде свідчити про те, що Казахстан виходить з-під впливу "російського світу". Це, по суті, деколонізація".
Навіщо латиниця казахської мови
До початку 2010-х в Казахстані, за даними тамтешнього Інституту мовознавства, було розроблено більше 100 варіантів латинського алфавіту, відібрано декілька варіантів для використання в інтернеті. Лінгвісти орієнтувалися на алфавіти з меншою кількістю букв: відібрані варіанти містили від 29 до 33 літер, тоді як в алфавіті на основі кириличної графіки їх 42.
У 2016 р. заступник директора Інституту мовознавства Анар Фазылжанова розповіла в інтерв'ю казахстанським ЗМІ про те, що перехід на латиницю є маса переваг. "У радянський період усі іншомовні слова входили в казахську мову через російську мову, він був мовою — донором іншомовних запозичень. Але був затверджений суворий закон "писати і вимовляти всі запозичення через російську мову по-російськи". Таким чином, природний механізм адаптування іншомовних слів на основі артикуляційної бази мови реципієнта був вимкнений, — пояснила Фазылжанова деструктивну роль кирилиці в житті казахського мови. — В казахських текстах з кожним роком збільшується обсяг слів російського походження, які повинні писатися за правилами російської орфографії і вимовлятися за правилами російської орфоепії. Це результат багаторічного стереотипу: "пиши російські слова по-російськи". Цей потужний, інерційний стереотип досі працює, незважаючи на те, що ми отримали незалежність вже 25 років тому. І реформи кирилиці тут безсилі. Тому, щоб обійти його (а як відомо з психології, зламати стереотип складніше, потрібно вибрати нову графіку".
Казахська лінгвістка переконана, що перехід на латиницю значно полегшить життя і казахської мови, і самим казахам. "В казахському мові своїх споконвічних звуків всього 26. І ці 26 звуків ми передаємо 42 літерами. Ви уявляєте, казахська дитина йде в перший клас, він выучивает 42 літери, серед яких 16 не стосуються його мови. Він їх выучивает для того, щоб писати російські слова. Всі слова з європейських мов приходять до нас, заломлюючись через російську орфографію. Якщо ми перейдемо на латиницю, то багато слова ми зможемо брати з оригіналу і відразу адаптувати їх до артикуляції казахського вимови. Тим самим ми збережемо самобутність мови і його звуковий лад", — пояснила Фазылжанова.
Деякі інтернет-ресурси Казнета, в тому числі новинні сайти, вже пропонують версії на латиниці. Варіант на латинській графіці (поряд з російською версією і казахської версією кирилицею) кілька років тому з'явився сайт астанінської мечеті "Хазрет Султан" (ця мечеть, відкрита в 2012 р., є найбільшою в країні і має статус національної мечеті Казахстану). Творці сайту заявили, що графіка була розроблена на основі алфавітів Туреччини, Азербайджану та інших тюркомовних країн.
Аргументи для України
Назвемо для балансу три аргументи проти і три — за.
Для українців на відміну від казахів кирилиця (в її українському варіанті) — дуже відповідний алфавіт. Згадаймо наші вистраждані літери "ґ", "є", "ї". Швидше потрібно думати про введення нових букв спеціально для дифтонгів "дж" і "дз", ніж змінювати всю цю красу на латиницю з купою діакритичних знаків. Це по-перше.
Українцям на відміну від казахів москалі не нав'язували кирилицю. Навпаки, це українці навчили кирилиці предків москалів, коли ще й Москви не було
Москалі тільки й чекають, щоб ми відмовилися від усієї давньокиївською літератури. Це по-друге.
Українців на відміну від казахів дещо пов'язує з греками. Наприклад, для вирішення питання про єдиної помісної православної церкви нам важливо не зіпсувати стосунки зі Вселенським патріархом. Відмовившись від кирилиці, генетично пов'язаної з грецьким (і болгарським) алфавітом, ми б самі позбавили себе деяких важливих можливостей у європейських справах (і не лише церковних). Це третій аргумент проти. Можна було б продовжувати, але вистачить і цих.
Перший аргумент зводиться до того, що латиниця переважає в Європі. Ми просто станемо європейцям ментально ближче. І налагоджувати контакти з ними стане легше. Наші прізвища у всіх документах будуть писатись однаково що на англійському, що на українському. І не тільки прізвища, але й, наприклад, назви компаній, торгових марок і т. п. Жителі Європи (до того ж обох Америк) будуть набагато частіше набредать на український контент в інтернеті. У свою чергу, західні туристи у нас вже не будуть страждати від того, що не можуть прочитати наші вивіски.
Другий — до того, що першачкам доведеться вчити вдвічі менше літер. Навчання англійської, засвоєння наукової і технічної термінології буде йти простіше, швидше і ефективніше. Якщо це розуміють азербайджанці і казахи, то пора зрозуміти і нам.
Третій — до того, що перехід на латиницю буде шикарним символом цивілізаційного розриву з "русским миром". І москалі абсолютно заслуговують такої публічної ляпаси від тепер вже зовсім не братського українського народу. Є люди, які вважають цілком достатнім один цей аргумент.
Насправді суперечка про латиниці не схожий на боксерський поєдинок, коли хтось обов'язково повинен відправити суперника у нокаут, або хоча б виграти у нього за очками. Це скоріше той випадок, коли важливий сам процес суперечки. Зокрема, вже той факт, що українці обговорюють, чи не перейти на латиницю, сам по собі є ляпасом москалям.
І, звичайно, буде здорово, якщо такі дискусії спонукають когось писати і видавати книги українською латиницею, та такі, щоб їх обов'язково хотілося прочитати. Українці — адже вони не повірять, поки не спробують. Да ладно книги, можна почати хоча б з сайту, куди б кожному було цікаво зазирнути.
