Турбулентність Siemens. Хто і як покарає "поганих німців" за порушення санкцій
Випадок з турбінами німецького концерну Siemens у Криму увійшов в число гарячих тем українського, російського і західного інформпростору. Вся увага прикута до рухів компанії і Росії. Чи жарт, такий європейський гігант сплохував. Хто кого обдурив, чи була це змова — "ДС" докладно прописала обидві версії.
Поки ж компанія лицедействует чи справді палає праведним гнівом, в Пітері феесбешники за підозрою в розголошуванні державної таємниці затримали гендиректора енергомашинобудівної компанії "Силові машини" Романа Філіппова, а потім відпустили під підписку про невиїзд. Ця компанія володіє 35% акцій ТОВ "Сіменс технології газових турбін" (решта 65% — Siemens), з якої "дочка" "Ростеха" — ВАТ "Технопромекспорт" — навесні 2015 р. уклала контракт на поставку чотирьох парогазових турбін. Причина арешту Філіппова поки неясна і що за держтаємницю він міг видати (хоча можна припустити, що мова йде про постачання турбін в Крим), але дуже схоже на те, що медійний вихлоп від угоди виявився сюрпризом, що змушує ховати кінці у воду.
Але кого покарають за це? Росіяни отже у списку санкцій по самі скріпи. Але ось німецькому концерну такий удар взагалі не потрібен. Так чи інакше Siemens може наздогнати покарання не тільки за постачання, але і, наприклад, обслуговування. В турбінах щось застрягло відразу кілька пов'язаних з німцями компаній з Росії. Враховуючи, що ризик зберігається, керівництво компанії почало вживати заходи для захисту.
По-перше, розпочато внутрішнє розслідування. По-друге, 11 липня Siemens подав в Арбітражний суд Москви позов до компаній, його нібито обдурили. Поки суд залишив без змін до 21 серпня позов німецького концерну. Хоча насправді які шанси, що німці виграють процес? По-третє, за даними журналу Wirtschafts Woche, глава Siemens Джо Кезер всерйоз задумався про вихід зі спільного підприємства з "Силовими машинами" і з числа акціонерів компанії "Интеравтоматика" (відповідає за монтаж турбін). Кардинальний крок — по суті, намір порвати з російським ринком, який, як писала "ДС", приніс компанії 1,2 млрд євро в минулому році.
Між тим, якщо буде підтверджено непряме порушення режиму санкції ЄС німецькою компанією, на думку експертів, владі ФРН буде важко притягнути Siemens до відповідальності — виписати штраф. Deutsche Welle згадує торішнє опитування агентством Reuters юристів, які підкреслювали: не було прецедентів, що дозволяють зрозуміти, чи можна покарати Siemens за постачання турбін в Крим через треті руки. Іншими словами, діяльність "дочок" компанії — це важко переглядається сіра зона. "Для цього треба буде довести, що німецька компанія знала і свідомо дозволила порушити режим санкцій", — зазначив юрист з Потсдама Інго Детлофф.
До речі, німецькі компанії вже потрапляли в халепу з Кримом. Щоб далеко не ходити, згадаймо розслідування Reuters, опубліковане 21 вересня 2016 р., в якому йшла мова про роботу французького супермаркету Auchan і німецької Metro. Поставки на півострів також відбувалися "дочками", за які материнські компанії відмовилися відповідати. Речник Єврокомісії Майя Кочьянчіч тоді сказала, що здійснення санкцій є обов'язком держав — членів ЄС. Париж змовчав, а от міністерство економіки Німеччини заявило, що не може прокоментувати конкретно, але підкреслило: порушників санкцій ЄС покарають. Керівництво компаній після галасу распереживалось і задумалася про відхід з півострова. Але потім, мабуть, передумав. Auchan залишився, незважаючи на старт розслідування ГПУ. Втім, як і Metro. Хоча скандал з турбінами цілком може позначитися на супермаркетах, особливо якщо Siemens поставлять у кут.
А контрзаходи компанії, а також прецеденти щодо інших фірм говорять про те, що покарання цілком можливо і може прийти не з Європи. Наприклад, мінфін США восени 2016 р. ввів санкції проти підрядників будівництва Керченського мосту, серед яких був виробник технологій для ядерних реакторів Škoda JS з міста Пльзень (Чехія). Компанія в 2004 р. була викуплена "Об'єднаними машинобудівними заводами групи Уралмаш-Іжора" і пов'язана з Газпромбанком.
За порушення міжнародних санкцій карають американським "рублем". Причому суми часом величезні. Та було вже чимало прикладів, коли той же американський уряд приймало неприємне для банків та інших компаній рішення за обхід обмежувальних заходів, серед іншого, стосовно Ірану. Важливо пам'ятати, що антиросійські санкції вводяться в рамках "іранського санкційного законодавства" США. Простіше кажучи, чергова порція санкцій від Конгресу — це поправки в законопроект, що стосується санкцій відносно Ірану.
А за співробітництво з Тегераном та іншими країнами з чорного списку Вашингтон у свій час збив не один мільярд доларів, що супроводжувалося звільненнями і різними ринковими заборонами. Так, з 2009 р. США ініціювали і завершили ряд великих розслідувань міжнародних банків. Рекордсменом досі залишається французький банк BNP Paribas, який віддав американцям $9 млрд. Причому штраф був всього $140 млн, а інша сума — $8,8 млрд — прибуток. А на додачу банку заборонили на рік проводити кліринг доларових операцій для підрозділів, які обслуговують нафтогазову торгівлю.
У 2012 р. найбільший банк Європи британський HSBC заплатив майже $1,3 млрд у кримінальній справі і ще $665 млн адміністративного штрафу за проведення транзакцій від імені клієнтів на Кубі, в Ірані, Лівії та Бірмі. За аналогічні дії постраждав і нідерландський ING Bank, який погодився позбутися $619 млн. А трьома роками раніше ще одне відоме фінустанова — швейцарський банк Credit Suisse — за це ж заплатив $787 млн. Крім того, з'ясувалося, що банк ще й навчав іранських клієнтів фальсифікувати безготівковий переказ коштів таким чином, щоб обходити фільтри фінансової системи США. Не можна не згадати про скандал з Deutsche Bank, який у листопаді 2015 р. погодився виплатити американським регуляторам $258 млн. Причина та ж — Іран, Сирія. Але при цьому німецький банк вляпався ще і в сумнівні угоди з росіянами. В результаті чого в січні цього року за відмивання грошей — $10 млрд за 2011-2015 рр. — США оштрафували на $425 млн. Минуло кілька місяців, і ФРС зажадала від DB ще $41 млн за проведення "дзеркальних угод".
Американці штрафували за порушення режиму санкції не тільки банки з Європи, але й, приміром, другого за значимістю виробника телекомунікаційного обладнання в Китаї ZTE на $1,2 млрд. За те, що з 2010 по 2016 рр. продавав американську техніку в Іран. Ще й скоїв 283 поставки техніки в КНДР.
Карали Штати і "своїх" — провідну нафтосервісну компанію Schlumberger з головним офісом в Х'юстоні. Вона обійшла санкції відносно Ірану і Судану і отримала штраф у розмірі $232,7 млн в березні 2016 р. Примітно, що її російський філія активно вишукує можливості через тендери на проведення бурових робіт на родовищах у Росії. Правда, американський мінфін зазначав, що антиросійські санкції не поширюються на дочірні компанії США. Але якщо Вашингтон вирішить оштрафувати той же Siemens, може виникнути питання: чому за обхід іранських санкцій карали, а російських — ні. Враховуючи, що шкоди від дій Москви зараз набагато більше.
Відносини між адміністрацією Трампа і Кремлем так і не налагодилися. І Капітолій піджимає — сипле санкціями як з рогу достатку. Також непростим можна назвати діалог Білого дому і відомства канцлера ФРН. Це ще м'яко кажучи. Минулий саміт G20 показав ступінь невдоволення Ангели Меркель поведінкою і звинуваченнями Трампа на адресу німецького бізнесу. Тобто політичних стримуючих факторів стало набагато менше, отже, нічого не заважає офісу з контролю зарубіжних активів мінфіну США ініціювати розслідування, а потім довести справу до суду. В результаті німецький концерн, швидше за все втратить солідну суму, а Росія може залишитися без компанії, яка обслуговує ТЕС.
