Третій Рейх, СРСР, США і Китай. Як акустичне зброю зайняло своє місце під сонцем
Тема акустичного впливу на американських дипломатів за кордоном отримала актуалізацію в Китаї. Співробітник консульства США в Гуанчжоу поскаржився на "аномальні" відчуття і тиск, які призвели до незначній травмі головного мозку, викликані певними звуковими сигналами. Повідомляється, що такого впливу він піддавався в період з кінця 2017 по квітень 2018 року. Тобто вже після аналогічного інциденту на Кубі, в результаті якого постраждали, щонайменше, 24 людини - дипломати та їхні сім'ї.
Вашингтон сильно стривожений і проводить розслідування. Але поки не поспішає зі звинуваченнями на адресу Пекіна. Що й зрозуміло: Китай - не Куба. Звичайно, сумнівно, що має місце якась змова кубинців, "засмучених" політикою Дональда Трампа, з не менш засмученими китайцями (торгова війна і конфлікт навколо спірних рифів, атолів і островів в ЮКМ). У той же час, версію, нехай і конспірологічну, що китайці відвідували острів для тестування якогось акустичного зброї, не варто відразу відкидати. Тим більше що не тільки Росія пасеться на благодатному ґрунті Острова Свободи, але й Китай. Не виключено, що на Кубі як раз і проходили випробування ще грубого і сокирного обладнання, яке минуло після невелику модернізацію. У Піднебесній могли бути задоволені проведеною роботою і зважилися на тести вже у себе вдома. Зокрема, на одній людині (хоча "жертв" може бути і більше).
Держсекретар Майк Помпео визнав, що "з медичної точки зору" є випадки тотожні. Як повідомили CNN декілька обізнаних джерел, і у випадку з Кубою, і у випадку з Китаєм у людей спостерігалися схожі симптоми.
Симптоми і звуки
У постраждалих на Кубі були наступні симптоми: струс мозку, постійна втрата слуху, деякі страждали від нудоти, головного болю і болю та дзвону у вухах, запаморочення, дезорієнтації, проблем з увагою, зором, рівновагою, сном. Повідомляється і про різних розладах у роботі мозку - нервозність, туман в голові і т. п. Всі ці симптоми спостерігалися близько трьох місяців.
Згідно з проведеним у лютому 2018 року десятьма вченими дослідженням, опублікованим в березні, багато з тих, хто знаходився в Гавані, розповіли, що чули інтенсивні гучні звуки, порівнюючи їх з дзижчанням комах, скреготом металу, пронизливими криками. У чому можна особисто переконатися, завдяки оприлюдненої AP аудіозаписи.
Один пацієнт говорить про двох 10-секундних сигналах, а за словами інших, чули цей звук більш півгодини. При цьому експерти вказують, що на записі було зафіксовано більше 20 різних частот, що дозволяє говорити про декількох джерел звуку.
При цьому автори дослідження вважають, що симптоми навряд чи викликані безпосередньо звуком, оскільки діапазон, доступний людині, "як відомо, не викликає постійної травми центральної нервової системи". Тобто звук - супутній ознака.
Один з авторів наукової роботи доктор Рэндел Сунсон зазначає, що якщо б постраждалих на Кубі поклали в клініку травми головного мозку, не знаючи причин, то медики вирішили б, що травма отримана в результаті автокатастрофи або вибуху. У своєму окремому дослідженні Суонсон зауважив: "Це схоже на струс мозку без струсу". При цьому він зауважив, що ряд симптомів, виявлених у пацієнтів, зазвичай при струсі мозку не спостерігаються. Це біль і дзвін у вухах. До того ж, пацієнти з струсами швидко повністю відновлюються, а у деяких жертв гаванського інциденту симптоми тривали кілька місяців.
Однак, як детально би вчені не вивчили інцидент на Кубі, вони не можуть дати однозначну відповідь, що це було за вплив; якщо акустичне, то яка механіка, особливості обладнання і т. д. Вони як і раніше в замішанні і ворожать.
Але основна гіпотеза - акустичну зброю. Питання в тому, чи це були дуже низькі частоти (інфразвук), або дуже високі (ультразвук). Людське вухо не вловлює ні ті, ні інші.
Ультразвук
Професор інженерних наук Оксфордського університету Робін Клівленд в коментарі The Guardian зазначив, що на Кубі швидше за все застосовувався ультразвук - частоти вище 20 кГЦ. До того ж, продовжив Клівленд, створити ультразвуковий випромінювач не так вже складно. Все необхідне можна спокійно купити в інтернеті. Пристрої розміром із сірникову коробку, включеного на близькій відстані, достатньо для виклику занепокоєння і проблем з концентрацією уваги. Щоб вплинути на слух, потрібно щось потужніше, оскільки високочастотний звук не дуже добре ладнає з перешкодами (стінами, шторами або навіть шкірою людини). За словами професора ультразвукової та підводної акустики в університеті Саутгемптона Тіма Лейтона, для отримання потужного променя, який пройде крізь вікна, потрібно пристрій розміром з валізою. А щоб викликати втрату слуху на відстані 50 м - розміром з автомобіль. Втім, навіть таких габаритів обладнання не здається фантастикою. Його можна заховати в фургон вантажівка або в сусідньому будинку. Необхідна санкція влади, а з цим, думається, на Кубі і в Китаї проблем не виникло б.
Інфразвук
З іншого боку, не можна скидати з рахунків, в контексті кубинського і китайського випадків, вплив низьких частот, в якому теж є маса досліджень. Скрупульозно зібраних на сайті фахівцем з кібербезпеки Райаном Литлфилдом, що спеціалізуються на вивченні розробок у сфері безпеки, шкідливих програм і хакерських зломів. За цей талмуд про акустичний зброю з солідним списком літератури (наукові дослідження, підручники тощо) йому окреме спасибі.
Так ось наднизькі частоти створюють проблеми для внутрішніх органів за рахунок резонансу. Наприклад, впливаючи на ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що веде до, наприклад, нудоті. Згідно з дослідженнями, 80 дБ у діапазоні 0,5-10 Гц резонує в середньому вусі і викликає психологічні зміни: страх, горе, депресія, неспокій, нудоту, важкість у грудях і галюцинації. Стівен Гудмен у своїй книзі "Акустична війна: Звук, афект та екологія страху" пише: "Частота, яка вважається найбільш небезпечною для людей, становить від 7 до 8 Гц. Це резонансна частота плоті і, теоретично, може привести до розриву внутрішніх органів, якщо звук досить голосний. 7 Гц також є середньою частотою альфа-ритмів мозку".
Отже. Інфразвук може пояснювати нудоту, деякі порушення в роботі мозку. У той же час, ультразвук - струс мозку, головні болі, дезорієнтацію і т. д. Судячи за вказаними в "кубинському дослідженні" симптомів, професори Клівленд і Лейтон можуть бути все ж таки мають рацію. Але знову-таки на 100% ніхто - ні науковці, ні американські чиновники не впевнені і не можуть сказати, від чого постраждали їхні співгромадяни на Кубі та в Китаї. А це вже свідчить про потенційно істотний прогрес у створенні відповідного обладнання.
Історія акустичного зброї
Адже бити по вухах противника придумали не вчора, і не позавчора. Впливати на ворожих солдатів допомогою звуку почали ще в часи Першої світової. Чіткі і досить ефективні форми новий тип зброї отримав вже у Другій світовій.
Третій рейх
До 1944 року доктор Річард Валлаушек з Науково-дослідного інституту акустики в Тіролі закінчив свою "Звукову гармату" (Schallkanone). Це було громіздке і страшне чудовисько з параболічним рефлектором діаметром більше 3 м. В його центр встановлювався інжектор з системою запалювання, з подачею метану і кисню. Звук хімічної реакції (займання з вибухами) ретранслировался і люди, які стояли ближче, ніж на 60 м до "гарматі", втрачали свідомість. Деякі гинули. Щоправда проект згорнули, оскільки користі від нього у війні особливого не було. Надто вже недалеко била Schallkanone.
Був і інший тип зброї, над яким працював австрійський інженер доктор Маріо Циппермейер. Про його "Вихровий гарматі" (Windkanone або Wirbelwind Kanonew) йде мова в книзі "Секретна зброя Третього рейху" (Леслі Ерл Саймон, 1971 р.) та довіднику "Зброя і секретна зброя збройних сил Німеччини, 1933 - 1945" (Waffen und Geheimwaffen des Deutschen Heeres 1933 - 1945). Принцип роботи наступний: вибух газової суміші в камері згоряння використовувався для удару вихорами стисненого повітря, "скрученими" в тугі кільця спеціальними соплами. Доктор спершу відчув невеликий прототип такої гармати і успішно розносив дошки в тріски з відстані в 150 м. За його задумом, цією гарматою можна було рвати на шматку в небі американські літаки. Циппермейеру дали грошей, з'явилася повномасштабна установка, проте в ході тестування з'ясувалося, що ці вихори дуже швидко слабшали і літакам ніякої шкоди не завдали б. У будь-якому випадку довести до розуму своє знаряддя лікар не зміг би. Чи зміг би? Адже він потрапив у полон до порад і 10 років провів у таборах. За офіційною версією. А як насправді було, залишається припускати. Цілком ймовірно, що Москва використовувала його напрацювання.
СРСР
Так, в Радянському Союзі таємно вели розробку хвильового зброї. Про що свідчить історія, яка отримала в США назву "Московський сигнал". У 60-ті роки, в розпал холодної війни, американський уряд з'ясувало, що його посольство в Москві піддавалося дії мікрохвильового випромінювання. У відповідь був ініційований надсекретний проект "Пандора" з метою встановити наслідки такого впливу електромагнітного випромінювання.
Крім того, відомо, що Красноярський машинобудівний завод в свій час був зайнятий серійним випуском інфразвукового і ультразвукового зброї. Радянське міноборони в свою чергу отримало також імпульсну инфразвуковую техніку, яка імітувала уявне навіювання. У сфері виробництва акустичного зброї в цілому були задіяні десятки різних організацій, під егідою партії і КДБ, які вивчали вплив такого типу озброєння на психіку і фізіологію людини.
Франція
На Заході теж приділяли увагу нового типу нелетальної зброї, які опинилися в підсумку летальним. Наприклад, в 1957 році Володимир Гавро щільно зацікавився інфразвуком після того, як персонал дослідного інституту в Марселі відчув незрозуміле нездужання. Спочатку кивали на хімічне або вірусне отруєння, але потім Гавро з'ясував, що проблеми зі здоров'ям колег виникли через потужних вентиляторів, генерували низькочастотні звукові хвилі. Загалом, він почав експериментувати з метою створити акустичну зброю для французької армії. Були розроблені прототипи, в ході випробування одного з яких в лабораторії один з учених помер миттєво. Відзначається, що його внутрішні органи перетворилися в "желе".
США
Як пише Стівен Гудмен, під час другої війни в Індокитаї було виявлено вплив інфразвуку на емоційні і психологічні зміни у людини. У 1973 році Штати запустили кампанію Urban Funk, психоакустическую атаку, з наміром впливати на психіку ворога. У розробленому пристрої застосовували та інфразвукові, і ультразвукові частоти. Сам пристрій встановлювалося на вертоліт, який кружляв над в'єтнамськими військами.
Причому, від акустики в США не відмовилися і після. Наприклад, 2004 року American Technology Corporation уклала з урядом США контракт на $1 млн. Компанія постачала армії дальнодействующіх акустичні пристрої (LRAD), які діапазоном 1 кГц та 5 кГц били на 5,5 км. Їх застосовували проти сомалійських піратів, смертників на Близькому Сході, викликаючи нудоту і запаморочення. Ці установки проти палестинців застосовували і ізраїльтяни.
Великобританія
У 2003 році британські вчені O Keeffe&Angliss може і не займалися розробкою акустичного зброї, але все ж займалися дослідженням впливу інфразвукових частот на людський мозок. У рамках експерименту, в якому брали участь 700 осіб, їм включали чотири музичні твори, два з яких мали частоти 17 Гц. У підсумку, у 22% виникли почуття тривоги і страху. Аналогічний експеримент, який отримав назву The Haunt Project, проведене Відділом досліджень аномальної психології Коледжу Голдсмитса в Лондоні, проводився над 79 добровольцями і показав, що у 79,7% були запаморочення, 11,4% було тоскно, а 8,9% - відчували страх.
Висновки
Історія розробки акустичного зброї нараховує десятки років, а географія дуже обширна. І різні дослідження показують, що застосування звукових хвиль проти людини нікуди не згинуло, а навпаки активно розвивається. З урахуванням сучасних пристроїв воно вже цілком могло вийти на новий рівень і зайняти своє місце в інструментарії воєн майбутнього.
