Тільки початок. Як США покарають Європу за будівництво "Північного потоку-2"

Палата представників Конгресу США затвердила проект оборонного бюджету на 2020 р., в якому передбачена серед іншого військова допомогу Україні в розмірі $300 млн. Відповідний законопроект H. R. 2500 (National Defense Authorization Act) підтримали 337 з 435 законодавців нижньої палати. 48 конгресменів проголосували проти: шість республіканців, один незалежний, але більшість - демократи (41), серед них, наприклад, Тулсі Габбард, яку не так давно Хілларі Клінтон, по суті, віднесла до кремлівським "консервів".

В проект включено безліч цікавих пунктів, що стосуються американської політики щодо України, і Європи, і Туреччини, Саудівської Аравії, і, звичайно ж, Росії. Зокрема, конгресмени схвалили введення санкцій щодо компаній, причетних до будівництва "Північного потоку-2", який, за останніми даними, вже завершено на 90%, а також "Турецького потоку".

Відповідні пункти №№7501-7503 включені в бюджет як закон про захист енергетичної безпеки Європи (Law for the Protection of europe's Energy Security). У тексті NDAA-2020 вони не вказуються, але в доповіді по бюджету, опублікованому на сайті Палати представників у форматі docs, вони є. Нехай і не розписані детально. Однак відомо, що автором законопроекту про санкції щодо трубопроводів S. 1441 є сенатор-республіканець Тед Круз і його колега з Демпартії Джин Шахін. Тобто документ має двопартійну підтримку.

Круз запропонував, а члени нижньої палати Конгресу схвалили в рамках NDAA, ввести санкції відносно суден, зайнятих в прокладці труб на глибинах від 100 футів (30,48 м) нижче рівня моря, а також іноземних осіб, компаній, їх керівництва та акціонерів з контрольним пакетом акцій, які свідомо продавали, здавали в оренду або надавали суду для будівництва СП-2 і "Турецького потоку"; або ж сприяли укладенню таких угод фактично обхідним шляхом - що вводить в оману. Тобто використовували різні схеми, ймовірно, включають фірми-прокладки або кластери таких фірм. Враховуючи, що Росія не має судами-трубоукладачами для такої глибини і таких труб, очевидно, що нижня палата завдала удару по європейським компаніям, що беруть участь в проектах. І, крім німецьких фірм, санкції торкнуться також швейцарську Allseas, яка якраз і займається прокладанням труб і кабелів під водою.

Що важливо, зіграти в, грубо кажучи, перейменування учасникам будівництва не вдасться, оскільки в законопроекті Круза прописано, що санкції поширюються і на проекти-"правонаступники".

Хто буде визначати, кого карати, кого милувати? Згідно із законом список суден і компаній, їх надали для будівництва трубопроводів, в 60-денний термін повинен подати комітету Сенату з міжнародних відносин та комітету Палати представників з іноземних справ держсекретар після консультацій з міністром фінансів. І потім кожні 90 днів глава Держдепартаменту повинен звітувати в комітетах про можливі зміни за минулі три місяця.

Пакет санкцій відносно фігурантів списку досить ґрунтовний. Мова про видачу американських віз та їх анулювання, про замороження активів на території США, про надання послуг страхування для судів, про експортні ліцензії, про кредити в американських банках, про посередництво при купівлі цінних паперів США, про купівлю Штатами продукції компаній з чорного списку, про операції з валютою і банківських операціях в цілому, про інвестиції і т. д. Винятки стосуються випадків ремонту або технічного обслуговування суден в ситуаціях загрози нанесення шкоди навколишньому середовищу. Крім того, санкції не введуть, якщо компанія (на що їй дається 30 днів) почне згортати свою участь в угодах.

Реакція європейців

На голосування в Конгресі оперативно відреагував "адвокат" трубопроводу "Північний потік-2" - Німеччина. Зокрема, канцлера ФРН Ангелу Меркель представник прокремлівської "Альтернативи для Німеччини" Штеффен Котре вже звинуватив у капітуляції і нездатності захистити інтереси країни від зазіхань США. А голова Німецько-російської промислової палати (АНК) Матіас Шепп в Москві заявив, що Європа повинна відреагувати дзеркально на намір Штатів ввести санкції щодо європейських компаній. Шепп дуже переживає, що рішення американської сторони поставить під загрозу енергетичну безпеку Європи і можливість отримувати поряд зі скрапленим газом із США дешеві російські енергоносії. Дивне твердження, звичайно, враховуючи, що Берлін добровільно відмовляється від диверсифікації постачань газу і вибирає залежність від одного постачальника - Росії, яка відома своїм умінням використовувати енергоресурси для надання політичного тиску.

Закон явно прийнятий до візиту міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова в Вашингтон. Але більшою мірою на даному етапі все ж постраждають європейські компанії. Хоча не виключено, що їхні збитки стануть камінчиком у черевику Москви, якщо та не зробить вигляд, що не помічає проблем європейських "друзів". З урахуванням вищенаведених категорій санкцій, СП-2 дуже дорого обійдеться компаніям з ЄС, які до всього уклали контракти з США, в тому числі на роботи в Мексиканській затоці. Відповідно, їм, тобто учасникам проекту або доведеться вибирати між контрактами з США та Росії, або ж готуватися до величезного збитку від відстрочки у будівництві, так і від його повної зупинки.

Тому ображені Вашингтоном європейці цілком можуть звернутися до Москви за компенсацією у вигляді, наприклад, суттєвих знижок на газ.

Проблема для Росії і в тому, що вона насилу тримає навіть внутрішні ціни на газ. За останні п'ять років вони зросли на 20%, при цьому інфляція - на 57%, а податок на видобуток для компанії виріс на 60%. При цьому ціни на логістику не підвищувалися протягом чотирьох років. Росія стоїть на порозі значного подорожчання газу "для себе", а значить, і для партнерів, в тому числі і за ЄАЕС. Все йде до того, що в газовій сфері гряде свій податковий маневр, з вирівнюванням ціни до рівня світових ринків, але з деякою преференцією "для своїх" - проте навіть з урахуванням її ціна буде вище нинішньої для Білорусі.

При цьому Мінськ в 2018 р. купував російський газ по $129, в 2019-му - по $127 за тис. куб. м. Уряд РФ планував для Білорусі вартість газу на 2018-2021 рр. - $132,2 за тис. куб. м, з подальшим плавним зниженням у 2024 р. до $122,2. Але Лукашенко продовжує вимагати й очікувати від Кремля дворазового зниження ціни "як у Смоленській області". І, до речі, Лукашенко вже зупиняв транзит російського газу через білоруську ГТС.

Причому в разі негативного результату переговорів між "Нафтогазом" і "Газпромом" Білорусь може виявитися єдиною газопровідної "ниткою" з Росії у Східній Європі. При цьому в Мінську невдоволені ще й тим, що належить "Газпрому" "Белтрансгаз", незважаючи на заклинання білоруських чиновників, продовжує виводити прибуток, відмовляючись її інвестувати в країні.

Загалом, як мінімум до 20 грудня (дата наступної зустрічі Путіна і Лукашенка) Білорусь буде залишатися "зоною ризику" для газового транзиту. Тим більше, що у ЄС значно менше важелів для тиску на Мінськ, ніж на Київ.

Таким чином, з урахуванням відсутності договору про транзиту з Україною і ризику перекриття вимагає двократне зниження ціни на газ Мінському трубопроводу "Ямал-Європа", кремлівські газові проекти чекає незавидна доля, а отже, і різке зниження доходів від продажу енергоресурсів. До того ж рішення нижньої палати Конгресу значно посилює переговорні позиції української сторони щодо транзиту з 1 січня 2020 р.

Лише початок

Тепер оборонний бюджет на 2020 р. має проголосувати верхня палата Конгресу - Сенат, а потім завізувати - президент Дональд Трамп. Сенат збирається розглянути закон до кінця цього тижня. І, звичайно, на 100% не можна бути впевненими, що голосування пройде гладко. Враховуючи, що буквально напередодні сенатор-республіканець з Айдахо Майк Крэпо заблокував законопроект DETER, покликаний запровадити жорсткі санкції щодо країни (Росії, Китаю, Ірану), що втрутиться в американські вибори. Своє рішення він пояснив тим, що санкції за втручання Росії вже були введені в 2017 р., і взагалі це "двосічний меч", а Трамп, мабуть, серед всіх президентів схвалив найбільшу кількість антиросійських санкцій.

З іншого боку, мова йде про комплексне і життєво важливому документі - оборонному бюджеті країни. Та й президент США вже заявив, що готовий його підписати, а Конгресу не варто зволікати з розглядом. Так що шанси введення санкцій відносно учасників будівництва "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" дуже великі.

Але найцікавіше, що санкції щодо судновласників - далеко не все, на що спромоглися в Конгресі. Справа в тому, що в останньому - четвертому пункті законопроекту Круза-Шахін закладені передумови для подальшого посилення обмежувальних заходів. Зокрема, у тексті зазначається, що не пізніше, ніж через 180 днів після вступу закону в силу, і після кожного року протягом шести років держсекретар за сприяння голови мінфіну США повинен передавати вищезазначеним комітетам список всіх компаній, банків, фондів тощо, які прямо чи опосередковано надають послуги, товари, інформацію або технології для будівництва або ремонту "Північного потоку-2". Даний пункт дуже схожий на трамплін для внесення та прийняття закону про санкції щодо європейських, турецьких, російських компаній, які будуть причетні до СП-2 хоч яким-небудь чином. Так що для любителів російського газу в Європі все тільки починається.