Терористичний інтернаціонал. Який зиск Іран і Росія отримують від війни ХАМАС проти Ізраїлю

На третій день вторгнення терористів ХАМАС до південних районів Ізраїлю представник ЦАГАЛ, контр-адмірал Даніель Хагарі повідомив про повернення під контроль Єрусалиму усіх населених пунктів, куди вдерлися 7 жовтня бойовики з сектору Газа.

Він також зазначив, що ватажок ХАМАС Яхья Сінвар – вже "мрець". Тим часом Армія оборони Ізраїлю починає наземну операцію, якій передувало нанесення ізраїльською авіацією масованих ударів, що й досі тривають, по об’єктах терористичного угрупування у секторі Газа.

Разом з тим Ізраїль, куди їздила заробляти гроші чимала кількість палестинців, вже припинив постачання сектору Газа електроенергії, води, газу та продовольства.

Паралельно представник Ізраїлю в ООН Гілад Ердан розставив точки над "і": "Епоха розмов з цими дикунами закінчилася". Жодних перемовин і лише знищення інфраструктури ХАМАС покладе край її терору проти Ізраїлю.

Враховуючі вишкіл і міць Армії оборони Ізраїлю, заяви Єрусалиму не є пустопорожньою бравадою. Схоже, що дійсно ніхто не буде панькатися з "дикунами", які жорстоко вбивали військових і цивільних, в тому числі на музичному фестивалі, де знайшли, щонайменше, 250 тіл.

Кадри подій на півдні Ізраїлю, поширені, зокрема, терористами у соцмережах, продемонстрували просто неймовірний рівень жорстокості. На жаль, жорстокості, яка дуже добре знайома українцям.

Завважимо і те, що почерк бойовиків ХАМАС дуже нагадував почерку "Ісламської держави" або російської ПВК "Вагнер" — це і викрадення цивільних, в тому числі дітей і жінок; і наруга над тілами вбитих ними людей, це і відрізання голів ізраїльським захисникам. Це може бути, звісно, як прояв варварства; так і чітко і заздалегідь сплановані акції залякування і терору. Проте як і в Україні, агресор збудив в Ізраїлі лише ненависть і максимальну мобілізацію. 300 тис. резервістів мобілізовано протягом двох діб, до речі.

Ляльководи ХАМАС

Втім потенційне знищення ХАМАС як такого ймовірно не стане крапкою у цій війні проти Ізраїлю, бо у терористів є союзники і покровителі, які теж навряд просто спостерігатимуть, як ліквідують їх антиізраїльську проксі-силу.

І власне якщо 7 жовтня після першого шоку аналітики і експерти в сфері безпеки намагалися зрозуміти, як ізраїльські спецслужби, одні з найсильніших і найпрофесійніших у світі, прогавили прорив бар’єру "дикунами" на скутерах і парапланах; підготовку до масованих обстрілів ракетами і дронами; то зараз вже надходить перша інсайдерська інформація щодо операції ХАМАС із вторгнення до Ізраїлю.

Операції, як вже можна констатувати, що була дуже добре спланована; і відбувалася у три хвилі: перша – скутеристи, парапланеристи, "бульдозеристи" — швидко вриваються до населених пунктів і починають жорстокий терор проти цивільних, паралельно вбиваючи поліцейських і військових; друга – бере заручників, аби мати можливість впливати на політичне керівництво Ізраїлю; а третя хвиля бойовиків наповнює соцмережі переможними відео і фото.

При цьому впадає в око великий обсяг сучасної зброї в руках терористів, в тому числі і достатньо технологічних дронів-камікадзе, що подібні до іранських.

Як зазначає Reuters з посиланням на джерела, афілійовані з ХАМАС, Єрусалим був неготовий, бо ХАМАС протягом двох років проводила інформаційну кампанію, покликану приспати пильність його спецслужб – активно змальовувала картинку зосередженості керівництва терористичного угрупування на економічних проблемах сектора Газа, і водночас вдало приховувало підготовку бойовиків до військової операції, що супроводжувалася нарощуванням зброї і відпрацюванням атак на ізраїльські поселення. Це цілком може бути правдою, адже можна знайти спосіб ошукати навіть найкращих агентів та аналітиків. Але одразу ж виникає питання: Чи ХАМАС самотужки підготувала і реалізувала настільки складну і багаторівневу операцію?

І тут маємо інший інсайд – вже від The Wall Street Journal, яка пише про ймовірну причетність Ірану, а саме Корпусу вартових ісламської революції, який, за інформацією видання, планував створити максимально широку загрозу для Ізраїлю: з півночі – силами терористів "Хезболли" (які вже завдали удару по територію Ізраїлю і отримали від нього артилерійську відповідь) і "Народного фронту звільнення Палестини"; з півдня – ХАМАС і "Палестинського ісламського джихаду". З цією метою, як пише WSJ, з серпня поточного року принаймні раз на два тижні іранці у Бейруті (Ліван) зустрічалися з представниками угрупувань.

Іран, один з останніх "затятих друзів" Росії, яка аналогічно заперечувала і заперечує терор проти українців, звісно відкидає повідомлення преси про підготовку такого рівня операції. Водночас ЗМІ Тегерану поширюють різноманітні медіа-погрози удару іранськими БПЛА по Ізраїлю.

Кому вигідна агресія проти Ізраїлю

Задаймося питанням, кому ж власне потрібна нова війна проти Ізраїлю і який зиск вона може принести іншим акторам з табору порушників спокою у всьому світі?

Почнемо з Ірану. На додачу до ненависті Тегерану до Ізраїлю, що культивується десятиліттями, що дозволяє зберігати вплив на консервативний електорат навіть в умовах економічних негараздів, варто зазначити і більш прагматичний підхід Тегерану. Справа в тому, що останні роки (процес почався ще за адміністрації Барака Обами) спостерігалося зближення Саудівської Аравії і Ізраїлю. Іншими словами, Тегеран спостерігав за посиленням союзу ключових партнерів (плюс Йорданія, звісно) Вашингтону на Близькому Сході.

І попри най і не остаточне, але певне замирення Ірану та СА за прямої участі Китаю, який до речі має сьогодні дуже сильний вплив на Тегеран, йому таке зближення абсолютно не потрібне. Особливо після того, як на півночі завдяки активній підтримці Туреччини і зраді Вірменії Росією значно зміцнився Азербайджан, з яким у теократичного режиму Ірану останнім часом значно загострилися відносини. Нагадаємо, азербайджанці – найбільша етнічна меншина в Ірані (24%), яка проживає на історичних територіях Азербайджану, що входять сьогодні до складу Ірану.

Інакше кажучи, перед аятолами постала загроза серйозного ослаблення позицій в регіоні, які він намагався зміцнювати також і через своїх проксі в Лівані, Ємені, Сирії.

Нова ж війна проти Ізраїлю, навіть з ймовірним знищенням ХАМАС ізраїльською армією, дестабілізує Близький Схід й активізує інші радикальні сили. Деякі з них, наприклад, "Талібан" вже заявляють про готовність розпочати війну з Ізраїлем. Проте спрогнозувати, чим це може закінчитися, наразі важко.

Хоча варто зазначити і військово-технологічну міць Ізраїлю, і готовність союзників, зокрема найголовнішого – США – надавати йому військову допомогу. Власне, Вашингтон вкрай оперативно відправив з Йорданії до Ізраїлю військовий транспортник з військовим устаткуванням.

І в контексті залучення США до підтримки Ізраїлю у протидії агресії ХАМАС ми підходимо до аналізу зиску від війни ще однієї сторони, а саме відомого створювача і поширювача кровавого хаосу по всьому світу – до Росії.

Чи причетна Росія до конфлікту

Перше. Гакерське угрупування Killnet, яке ЗМІ пов’язують з російськими спецслужбами, зокрема з ГРУ, провело низку кібератак на ізраїльські мережі, про що заявило відкритим текстом у Telegram. До кібервійни проти Ізраїлю долучилася також Anonymous Sudan, що насправді, за даними спеціалістів у сфері кібербезпеки, є радше російською, а не суданською.

Друге. Тактичні особливості ведення бойових дій терористами ХАМАС. Експерти вже звернули увагу, наприклад, на нетипове для них (але поширене у війні РФ проти України) точкове і прицільне скидання боєприпасів з дронів на ізраїльські танки та іншу бронетехнику. 

Разом з тим, за інформацією Центру національного спротиву, що посилається на білоруське підпілля, навчили бойовиків ХАМАС цьому на навчаннях в Африці безпосередньо ті найманці ПВК "Вагнер, які виїхали з Білорусі на цей континент.

Третє. Окрім інформаційної підтримки терористів ХАМАС російськими політиками, "воєнкорами" та іншими пропагандистами, росіяни також поширюють у мережі колосальну кількість різноманітної дезінформації: від фейку про начебто знищення СОУ не російського Т-90 на Лиманському напрямку, а бойовиками ХАМАС – ізраїльського Merkava Mk IV; до розповсюдження брехні про те, що Україна, мовляв, продала терористам сучасне західне озброєння і ПЗРК "Стріла-2". Водночас, як зазначає ГУР МО України, насправді зброя, знайдена у терористів з сектору Газа, — це трофеї, захоплені росіянами і передані потім ХАМАС. Проте картинку і відповідні, вже застарілі наративи про корумповану Україну, яка, буцімто, потайки торгує західною зброєю (попри систему контролю з боку наших союзників) російськими пропагандистами вже створено.

Тож, як бачимо, зиск від агресії ХАМАС проти України для Росії є і одразу за кількома напрямками.

Таким чином Кремль, ймовірно долучаючись до створення нової точки напруги на світовій мапі, по-перше, домігся перемикання медійної уваги з України на Ізраїль; по-друге, опосередкованого перемикання уваги тих же Сполучених Штатів, яким доведеться в умовах парламентської кризи частину ресурсів направити в якості допомоги Ізраїлю; по-третє, відбувається дестабілізація і в інших країнах, зокрема європейських і, наприклад, у Великій Британії, де вже фіксуються випадки нападів і переслідувань євреїв палестинськими мігрантами.

Водночас не виключено, що Москва, яка зазвичай припинення створеного нею хаосу потім продає або принаймні намагається продати США та Європі, діятиме аналогічно і у випадку з інвазією ХАМАС до Ізраїлю. Не дивно, що після запиту від палестинців до Москви в понеділок вилетів генеральний секретар Лігі арабських держав задля перемовин з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, що може свідчити про бажання ХАМАС залучити росіян в якості посередників.

Паралельно, зазначимо, ще й МЗС Китаю, нагадаємо, партнер Ірану, коментуючи вторгнення ХАМАС до Ізраїлю, оприлюднює заяву про те, що "єдиним" виходом з конфлікту є "реалізація рішення про створення двох держав та створення незалежної Держави Палестина". Нічого не нагадує? Наприклад, так званий "мирний план" КНР для України, який був відлунням кремлівського порядку денного. Тому не виключено й те, що Пекін теж політично дотичний до цього конфлікту, тобто має зиск від створення нових проблем для США – свого головного візаві.

Але якщо поглянути на ситуацію ширше, то очевидно вже, що і війна РФ проти України, і війна ХАМАС (а в перспективі й інших угрупувань) проти Ізраїлю, і державні перевороти і сутички в африканському Сахелі, — це не локальні конфлікти. Це глобальне божевілля, яке ми спостерігаємо сьогодні в світі. Всі ці війни пов’язані між собою і є елементами однієї широкої кампанії, мета якої – змінити "світоустрій", про що нещодавно у Сочі заявляв Владімір Путін. Фактично ми спостерігаємо формування своєрідного терористичного інтернаціоналу, чудово проілюстрованого розташованими поруч банерами у секторі Газа з Путіним, сирійським диктатором Башаром Асадом, іранським аятоллою Алі Хаменеї і ватажком "Хезболли" Саїдом Хасаном Насраллою. І цей інтернаціонал на чолі з Росією прагне долучити до своїх лав "ображених" або тих, хто готовий "образитися" на Захід; зокрема з країн Глобального Півдня.