Як теракти в Брюсселі оголили ряд серйозних проблем в ЄС
Ранок вівторка в серці Європейського союзу - бельгійській столиці Брюсселі почалося з вибухів в аеропорту і на станціях метро. Ця серія терактів і недавнє затримання одного з організаторів листопадових нападів в Парижі взаємопов'язані.
Отже, у вісім ранку в аеропорту Брюсселя Zaventem прогриміли два потужні вибухи. Незабаром відбувається теракт на станції метро "Мальбек", біля місця проживання мігрантів, а ще через деякий час на наступній по лінії метро станції "Шуман" поряд з інституціями Євросоюзу: штаб-квартирою Єврокомісії, Радою ЄС та іншими офісами. У зв'язку з очевидним хаосом і величезним потоком інформації поки важко назвати кількість жертв, проте, за попередніми даними і в аеропорту, і в європейському кварталі Брюсселі десятки людей загинули і були поранені.
Влада підвищила рівень терористичної загрози до максимального - четвертого, а президент сусідньої Франції Франсуа Олланд, який 13 листопада на собі відчув жах терористичних нападів, скликав екстрену нараду керівництва країни. Причина на поверхні - удар був нанесений в саме серце Європейського союзу.
Крім символічності нападів простежується і чітка зв'язок з арештом бельгійської поліцією 18 березня члена угруповання "Ісламська держава" Салаха Абдеслама і ще чотирьох його соратників. Поліція вважає, що він грав ключову роль в організації терактів в Парижі і роботі з трьома смертниками, які підірвали себе біля стадіону Stad de France. Брат же Абдесалама підірвався в паризькому барі на бульварі Вольтера. Після арешту французький детектив Франсуа Молен заявив, що Салах також збирався зробити вибух 13 листопада у французькій столиці, але передумав. Терориста номер один в ЄС помістили в підземну камеру в'язниці суворого режиму в Брюгге, рівень контролю в якій дуже суворий - навіть вода в унітазі змивається натисканням кнопки ззовні наглядачем, а на шляху до камери, де Абдеслам проводить 23 години на добу без зв'язку із зовнішнім світом, перегороджує 13 броньованих дверей і три решітки.
Варто зауважити, що джихадисти ИГИЛ відомі не тільки своєю жорстокістю, пристрастю до публічних страт і ненавистю до історичних пам'яток архітектури, але і непримиренним ставленням до тих, хто затримує їх побратимів. Організація вибухів у Брюсселі - високий рівень конспірації, фактично одночасне виконання запланованих вибухів в людних місцях - ідентична паризьким терактів. І очевидно, що за терактами в двох європейських столицях стоїть одна організація.
Ці трагедії розкривають відразу кілька проблем у сфері контртерористичної роботі спецслужб і правоохоронних органів Євросоюзу.
В першу чергу, слід зауважити, що в європейських країнах діє розгалужена мережу вербувальників ИГИЛ і рядових членів угруповання - це факт. Силовики в міру можливостей намагаються їх розкривати і ліквідувати. Наприклад, в лютому в Брюсселі було затримано 10 осіб за підозрою в зв'язку з ИГИЛ, а в грудні ще 6, планували теракти на Новий рік. Так само в лютому 450 правоохоронців Німеччини здійснили облави в Берліні, Нижній Саксонії і Північній Рейн-Вестфалії. В останньому випадку поліція захопила громадянина Алжиру і члена ИГИЛ. У вересні в Берліні намагалися зловити марокканця і македонця, які займалися вербуванням нових рекрутів. У серпні поліція Іспанії і Марокко в рамках спільної операції заарештували 14 осіб (практично всіх в Марокко, звідки вони після перебираються в Європу). Тобто силові структури ЄС працюють, але як бачимо, не справляються.
Певні труднощі створює і міграційний криза - найбільший з часів Другої світової війни. І вже неодноразово висловлювалися побоювання, що в потоці біженців з країн Близького Сходу і Північної Африки цілком можуть загубитися члени ісламістських терористичних організацій, в першу чергу "Ісламської держави", з яким у Заходу взаімообратних "джихад". До речі, 5 лютого стало відомо, що німецькі спецслужби отримали більше 100 конфіденційних досьє на членів ИГИЛ, які перебувають у Німеччині і знаходяться серед біженців. Ці дані стали приводом для бесіди глави Федеральної служби захисту конституції Німеччини Ханса Георга-Маасена і міністра внутрішніх справ Томаса де Мезьера.
Повертаючись до терактів у Брюсселі, зазначимо, що це місто вже давно є не тільки центром ЄС, але і одним з центрів терористичної активності в Європі. Далеко ходити не будемо: 24 травня 2014 року, як з'ясувалося згодом, член ИГИЛ обстріляв з автомата будівля Єврейського музею, в результаті чого загинули чотири людини: сімейна пара з Ізраїлю, француженка-волонтер і музейний працівник. Поліція, задержавшая нападника, виявила у нього автомат Калашникова і боєприпаси, загорнуті в прапор ИГИЛ.
Цьому є щонайменше два пояснення. По-перше, Бельгія - дуже компактна країна з чіткою розпланованим потоком доходів і витрат, і їй традиційно не вистачає ресурсів на забезпечення високого рівня безпеки. А отже (і тут ми підходимо до другого поясненню) цей самий високий рівень безпеки серця Євросоюзу на себе повинні хоч в якійсь мірі покласти спецслужби інших країн співдружності. Так, у січні Європол відкрив антитерористичний центр, який займається обміном розвідданих, відстеженням іноземних бойовиків, виявленням джерел незаконного фінансування і пошуком вогнепальної зброї; в якому працює близько 40-50 експертів по боротьбі з тероризмом. Але чотири-п'ять десятків людей глобальної поліцейської структури не можуть охопити всю територію 28 країн-членів ЄС, які потребують чітко налагодженої системи взаємного оповіщення та співпраці, про яку Європа стільки говорила після 13 листопада 2015 року. Ще раніше, до речі, Олланд констатував, що кількість організаторів терактів у Парижі виявилося значно вище, ніж передбачалося раніше. І це явне свідчення неповороткості європейських силовиків, яким доводиться стикатися з усе більшою кількістю викликів і загроз.
Особливо це актуально у світлі останніх змін на світовій політичній арені, активним гравцем на якій виступає Брюссель. Зовнішньополітична порядок останніх днів продемонструвала певні успіхи Євросоюзу. Так, 18 березня лідери ЄС і Туреччини досягли угоди з Анкарою про врегулювання міграційного кризи - по суті переклали на плечі Туреччини це питання в обмін на додаткове фінансування. Ще один позитивний момент - забезпечення мирного процесу в Сирії. Але зворотний бік медалі цього перемир'я полягає в тому, що "Ісламському державі", наприклад, врегулювання кризи в Сирії взагалі не вигідно. Потенційна консолідація зусиль всіх сторін по боротьбі з тероризмом загрожує його існуванню.
Крім того, слід зазначити наступне. Незважаючи на конспірологічні теорії про "руку Москви" в нинішній серії терактів, припущення про якесь замовлення з боку Кремля невиправдані. Тим не менш, мир у Сирії та ліквідація загрози ИГИЛ об'єктивно не вигідні Росії. І тут ми підходимо до третього аспекту брюссельських терактів: не будучи безпосередньо причетною, Москва своєї зовнішньополітичної порядком денним забезпечила передумови для них.
Досить згадати про те, що саме джихадисти ИГИЛ (що б там не затверджувало Міноборони РФ) найменше страждали і страждають від бомбардувань російської авіації. Міжнародне співтовариство, у тому числі і експертні та гуманітарні організації, втомилися повторювати, що росіяни в Сирії ведуть бойові дії насамперед проти опонентів президента Башара Асада. І незважаючи на критику Європи, США та арабських монархій, російські військові літаки продовжували атакувати здебільшого опозицію і мирне населення.
Так, Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини раніше опублікував доповідь, що тільки за січень 2016 року в результаті авіаударів російської авіації загинуло більше людей, аніж від рук бойовиків ИГИЛ і сирійської урядової армії. Зокрема, повідомлялося про 679 загиблих, серед яких 73 жінки і 94 дитини. Москва кованим чоботом топче Сирії і виведення військ не говорить, що це припиниться в осяжному майбутньому, оскільки Кремль чітко позначив - він продовжить завдавати авіаудари в Сирії.
Такі жорсткі і агресивні методи - відмітна риса нинішньої Росії, яка намагається видертися на вершину світової піраміди, але не шляхом перебудови економіки, політичної та державної систем, модернізації і технологічного прориву, а дотримуючись принципу "ввергнути світ в хаос, щоб піднятися". І те ж ИГИЛ цілком вписується в одну з ключових моделей поведінки Кремля - плодити конфлікти, які приносять розруху не тільки в країни, де вони відбуваються, а й шкодять "ворога", яким Росія визначила країни Євросоюзу і США.
