Випалена земля. Коридори для біженців з Алеппо відкривають можливість для зачищення
На півночі Сирії після падіння Алеппо спостерігається початок чисток - перш за все, за релігійним принципом. Головним інструментом для їх реалізації, як не дивно, є угода Росії і Туреччини про організацію гуманітарного коридору, який при цьому регулярно закривається і відкривається знову.
Евакуація з Алеппо мирних жителів, повстанців з сім'ями почалася 15 грудня. Зі східних районів колись квітучого міста змогли вибратися близько трьох тисяч осіб, після чого проіранські найманці-шиїти обстріляли автоколону з вже по суті колишніми жителями Алеппо. Втім, телебачення Дамаску заявив, що обстріл - справа рук повстанців.
У неділю відбувається новий інцидент. Згідно домовленості, до якої Башар Асад має суто символічне відношення, відновлення евакуації населення Східного Алеппо, у якому досі перебувають близько 40 тис. осіб, почнеться лише після відповідної "послуги". Алавіт Асад, очевидно під тиском шиїтського Ірану - точніше, православний Путін разом з шиїтським Іраном і з згоди алавіта Асада - зажадав евакуації цивільного населення і поранених з двох населених пунктів до південно-захід від Алеппо - Кафайи і аль-Фуа. Це шиїтські село і містечко, що сусідять один з одним, знаходяться в облозі опозиційної групи "Джебхат Фатах аш-Шам" (колишній "Фронт ан-Нусра"), яка оголосила про розірвання зв'язків з "Аль-Каїдою". Цей факт, до речі, вперто ігнорується російською стороною, яка зберегла в інформпросторі позначення "сирійське відділення "Аль-Каїди".
Ця група, як і більша частина населення Сирії - суніти. Християни, шиїти і алавіти проживають на вузькій смужці вздовж західного узбережжя. При цьому алавіт Асад, ймовірно, закрив би очі на релігійні відмінності, але таке розмежування стало справою принципу для союзницького Ірану, надає серйозну підтримку силам режиму. Лідер Сирії, приміром, одружений на суннитке, в його уряді багато сунітів, і раніше адепти алавизма, який відбувається з шиїзму і успішно при цьому святкує Великдень і Різдво, мирно співіснували з сунітською більшістю.
Шиїти в світі мусульман становлять меншість, при цьому неабияк "побитий" на різні течії. Головною опорою шиїзму, як відомо, є Іран. І, безумовно, саме під його тиском шиїти Кафайи і аль-Фуа потрапили в цю угоду.
Проблема в тому, що ці населені пункти в сусідній з Алеппо провінцією Ідліб залишилися без автобусів. Транспортні засоби прямували з метою вивезти місцевих шиїтів, але були обстріляні і п'ять з них згоріли. Причому, знову-таки, ясності немає. Сирійські інформагентства, як і російські, стверджують, що автобуси постраждали внаслідок усобиці в лавах опозиції. Демонізуються були саме "Джебхат Фатх аш-Шам", які, нібито, вступили в бій з союзниками з "Ахрар аш-Шам", погодилися на евакуацію. Лідери повстанців і ряд організацій у свою чергу заявляють, що вчинили перестрілку "бородаті озброєні люди" - оперативники урядових сил Асада, до яких відносяться, наприклад, шиїти з Іраку, Ірану і ліванської "Хезболли". Схоже на провокацію.
У будь-якому випадку, після інциденту в Ідлібі угоду на деякий час було заморожено. Одночасно Рада безпеки ООН зібралася обговорити сирійський питання в неділю ввечері. Франція подала проект резолюції, згідно з яким в Алеппо повинні були прибути члени моніторингової місії ООН. Проти різко, але вже звично, виступив російський постпред Віталій Чуркін. Чотири години переговорів - і СБ погодив новий компромісний варіант резолюції, який Чуркін охрестив "хорошим документів". Судячи з заяв інших членів Радбезу, проект резолюції влаштовує всіх і буде проголосовано на засіданні о 16:00 за київським часом.
Паралельно учасників сирійського конфлікту вдалося відновити евакуацію. Сталося це в ніч на понеділок. Як підтвердили в Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (Великобританія), п'ять автобусів з 350 жителями Алеппо покинув місто. Був прогрес і в Кафайе і аль-Фуа, звідки виїхали десять автобусів.
Та повернемося до ситуації з обстрілом автобусів для цих населених пунктів. Звичайно, міг зіграти свою роль банальний внутрішній ідеологічно-релігійний спір. З іншого боку, сунітам невигідно ставити під загрозу вивезення прихильників, а головне людей, які вміють битися, з Алеппо. Але вигідне затягування цього процесу може бути як раз російсько-сирійсько-іранському альянсу. Враховуючи кількість людей, як цивільних, так і повстанців, які животіють у руїнах міста, загарбники могли просто не встигати "ставити всіх на олівець", тобто розділяти на "благонадійних" і "неблагонадійних". Останніх, відповідно, або виганяють, або потім ліквідують. Алеппо насправді став чудовим фільтром для "ворогів держави", адже ці групи, осівши на новому місці, посилили б опозицію в партизанській війні.
По-друге, Кремль погодився на створення цього гуманітарного лімба не тільки, щоб кинути кістку Тегерану, але і з тієї простої причини, що ресурсів для утримання біженців і зруйнованого міста у Москви немає. Тому-то вона реалізувала тактику випаленої землі. Тобто спершу артилерія і авіація зносить східну частину міста під нуль, а ті, що вижили потім піддаються чищенню. Плюс розсіюються по інших районах країни. Хоча більш імовірно, нове життя вони будуть шукати за межами Сирії. У Європі з занепокоєнням дивляться на ситуацію Алеппо, чекаючи нової хвилі біженців. Після "буму" в кінці 2015 року настало якесь затишшя - влада країн адаптувалися, а тут на носі нові штурми балканського маршруту і набиті битком човни контрабандистів.
