Спалити оборонний бюджет. Як президент Трамп наслідує імператора Нерона

Президент США Дональд Трамп в міру того, як офіційна влада штатів підтверджує результати голосування або результати підрахунку (причому все одно не на його користь), а суди в більшості своїй завертають позови його юристів, вирішив пошукати розради в розвагах.

Минулого тижня подружжя Трампів почало влаштовувати звані вечори для своїх однодумців, які часто збираються великими групами. Причому багато хто з них не вважають за потрібне не тільки дотримуватися соціальної дистанції, але й носити маски.

На одній з вечірок, яка відбулася в Білому домі у минулий вівторок, Трамп намагався випромінювати оптимізм: говорив то про вкрадені вибори, то про свою перемогу.

Але він уже змирився з поразкою, пообіцявши присутнім: якщо не залишимося тут ще на чотири роки, то "побачимося через чотири роки".

Тобто 74-річний Трамп готовий поборотися за Білий дім на виборах 2024 р. у тому ж віці, в якому здобув перемогу цього року Джо Байден.

Разом тим його адміністрація провела ряд процедурних маніпуляцій, які можуть вказувати на намір президента світитися якомога довше і якомога яскравіше і в максимально безпечному положенні.

Так, генпрокурор США Вільям Барр, з одного боку, по суті, спростовує заяви президента про вкрадені вибори, визнаючи, що фактів масштабних фальсифікаціях його відомство не виявило.

З іншого — він підвищує статус прокурора Джона Дарема до рівня спеціального радника. Простіше кажучи, до такого рівня, щоб той міг продовжувати розслідування дій ФБР в рамках Рашагейта — справи про можливу змову оточення Трампа з росіянами, яке вів колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, незважаючи на те, хто займе Овальний кабінет.

Байден гіпотетично відсторонити його зможе лише в разі грубих порушень в ході його пошуків можливого замовлення на Трампа з боку правоохоронних органів.

Також Трамп намагається "підчистити хвости", енергійно користуючись правом помилування. Минулого тижня він спровокував скандал своїм рішенням помилувати ексрадника з нацбезпеки Майкла Флінна, який першим позбувся посади за контакти з росіянами і який, що важливо, зізнався, що брехав слідству.

Звинувачення в тому, що Трамп зловживає повноваженнями заради власного порятунку через помилування представників близького кола, які "спеклися", президент, звичайно ж, проігнорував. За даними The New York Times, минулого тижня Дональд Трамп і його одіозний адвокат Руді Джуліані обговорювали можливість помилувати і його — Джуліані, і сімʼю президента — Еріка, Іванку і її чоловіка Джареда Кушнера. До речі, інформацію NYT щодо помилування рідні підтверджує і видання ABC News. А тим часом з подачі відомого консервативного ведучого Fox News Шона Хенніті в інформпросторі також закріпилася ідея помилування Трампом самого себе.

Трамп і Джуліані бояться, що мінʼюст США після інавгурації Байдена може взятися за сімейство 45-го президента через можливі порушення податкового законодавства, контакти з російськими чиновниками і авантюри Джуліані з пошуком компромату на Байдена в Україні.

Вишенька ж на торті — це загроза Трампа звільнити шефа Пентагону Марка Еспера і ветувати закон про оборонний бюджет на 2021 р. (тобто під загрозою серед іншого і надання військової допомоги Україні), якщо конгресмени не виключать з проєкту розділ 230 Акту про етику в сфері комунікацій 1996 р., який звільняє інтернет-компанії від відповідальності за контент, який виробляється її користувачами.

Як активний користувач Twitter Трамп, який ще в травні візував указ про регулювання соцмереж і запобігання онлайн-цензури, вважає, що ця норма несе серйозну загрозу для нацбезпеки і виборів.

З прицілом на 2024-й?

Можливо, Дональд Трамп і справді замислюється над варіантом участі в наступних президентських виборах.

І з цієї причини вирішив, по-перше, за допомогою помилування, не чекаючи предʼявлення звинувачень (що в історії США траплялося вкрай рідко) убезпечити себе і своє найближче оточення від переслідування з боку нової адміністрації, в чому він, судячи з усього, впевнений. Можливо, тому що дивиться на майбутню політику Байдена через призму власних звичок і світогляду.

По-друге, Трамп таким чином доповнює набір медіакаталізаторів для збереження своєї активної присутності в американській політиці.

І новий статус прокурора, що займається свого роду "антирашагейтом", і спроби поставити клеймо Fake News на компанії на кшталт Twitter або Facebook і відвести їх на плаху служать цій меті.

Ці теми дозволять Трампу вести дуже динамічну і повну непідтверджених звинувачень кампанію. Все як він любить, в загальному.

Однак, щоб залишатися в тренді всі чотири роки заради участі у виборах, присутність в інформпросторі має бути вкрай інтенсивною і, головне, вона не повинна набриднути його виборцю. Це раз.

Два — немає ніяких гарантій, що Республіканська партія вже в найближчому майбутньому не переверне останню сторінку в розділі про президентство Трампа і не почне пошук нових, більш гідних кандидатів.

Тому всі дії Трампа, навіть якщо він хоче їх бачити трампліном для кампанії-2024, а особливо загроза ветувати законопроєкт про оборонний бюджет заради війнушки з Twitter, який має нахабство приховувати і позначати як спірний контент його повідомлення, значною мірою підходять під принцип "Згорів сарай, гори і хата".

Тут простежується схожість між красномовцем американським і оратором давньоримським. Приблизно так само діяв свого часу імператор Нерон.

Існує думка, хоча деякі історики з нею не згодні, що саме Нерон стояв за Великою пожежею Рима, яка тривала майже тиждень і в якій згоріла більша частина міста.

Нерон же зміг після виступити не тільки в ролі рятівника, організувавши евакуаційні і відновлювальні роботи, але й спровокував масштабне цькування християн, що вилилося в погроми і страти.

Ось і Трамп жадає влаштувати цькування "твіттеріан" з числа недругів, а для цього готовий навіть спалити оборонний бюджет.

Правда, кінець у Нерона був безславним — довелося накласти на себе руки на віллі далеко від Рима в ситуації, коли всі союзники і друзі від нього відвернулися.

При цьому імператор все повторював: "Який артист гине!" Друзі та прихильники від Трампа поки не відвернулися, хоча тенденцію видно, але схоже гине і цей артист.

В продовження історичних паралелей, іронія полягає ще і в тому, що для батьків-засновників Сполучених Штатів Римська республіка служила натхненням.

Незважаючи на те, зауважимо, що республіка в результаті скотилася до автократії і виродження. До слова, деякі батьки-засновники, зокрема, Бенджамін Франклін, побоювалися тієї ж долі для США і підкреслювали, що країна може залишатися республікою, якщо самі американці зможуть її захистити і зберегти в такому вигляді.

Понад 200 років це їм вдавалося з перемінним успіхом. Але ось в Овальний кабінет прийшов один з громадян з досить низьким рівнем соціальної відповідальності, нехай і зробивши чимало корисного для країни, водночас своїми діями поставив під загрозу нормальне функціонування налагодженої державної системи. І всіма силами прагне продовжити розпочате.