Богдан, Росія і священні корови. Що пояснити Зеленському примчав Болтон
Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон прилетів у Київ. Останній раз в якості радника він був в Україні 24 серпня 2018 року, тобто через п'ять місяців після свого призначення в адміністрацію Дональда Трампа. В цьому році Болтон День Незалежності пропустив, але прибув напередодні старту переговорів щодо формування уряду. У президентській політсилі, по суті монополізує законодавчу владу у Верховній Раді дев'ятого скликання, зокрема, її лідер Дмитро Разумков прогнозував раніше, що новим Кабміном парламентарії можуть зайнятися вже 29 серпня, однак з тим, як п'ять пройшли в Раду фракцій мусолять розподіл комітетів, досі залишається не ясним, чи зможуть вони приступити до розподілу міністерських портфелів до кінця літа, тобто до відбуття президента США Дональда Трампа і українського гаранта Володимира Зеленського до Варшави на 80-ту річницю початку Другої світової війни.
Навіщо і з чим радник Трампа все ж приїхав в українську столицю? Ймовірну порядку денного можна розділити на зовнішньо - і внутрішньополітичну складові. Причому, якщо говорити про першої частини, завісу таємниці кілька відкрив сам Болтон у своєму повідомленні: "Президент (президент США Дональд Трамп, - "ДС") провів продуктивні зустрічі в Біарріце на саміті G7. Я з нетерпінням чекаю моїх майбутніх зустрічей з нашими партнерами в Києві...".
G7+0,5
Отже, саміт "Великої сімки", під час якого Трамп чітко позначив своє бажання бачити Росію в цьому елітному клубі. Його в цьому підтримує французький президент Емманюель Макрон, нехай і спасовавший перед канцлером ФРН Ангелою Меркель і британським прем'єром Борисом Джонсоном. Як відомо, ідею з поверненням РФ ніхто з "сімки" крім Трампа формально не підтримав. Однак, безумовно, цю ініціативу ховати ніхто не буде. Поки ж альтернативою (якщо Путін, звичайно, погодиться) ретрансформации G7 в G8 може стати участь російської сторони в наступному саміті на правах гостя. Саме про це за підсумками саміту в Біарріце заявив Макрон. Враховуючи, що наступними після Франції головувати в "сімці" мають США, то ймовірність запрошення Трампом Путіна на саміт досить висока. Навіть відомо вже, де швидше за все відбудеться захід: американський президент 26 серпня де-факто запросив інших учасників G7 свій гольф-клуб у Флориді.
Імітація примирення з Росією, мета якої кілька розслабити Кремль, необхідно адміністрації Трампа, по-перше, щоб перед черговими виборами відправити у скарбничку 45-му президентові статус єдиного ефективного світового лідера, які вирішує проблеми, в тому числі і з Росією, поки "невдячні" європейці зайняті чортзна-чим. По-друге, і з тієї точки зору, що Штатам доведення гонки озброєнь з РФ до пікових показників - до рівня Карибської кризи - не треба, незважаючи на те, що вона, тобто гонка США по кишені, і в цілому дозволяє влити свіжої крові у власні збройні сили і трохи підрихтувати геополітичний ландшафт. Біда в тому, що Москва не може утримати високо нею ж підняту планку, результатом чого є інциденти на кшталт вибуху під Северодвінську. Але і вийти з гонки озброєнь Кремль також собі дозволити не може, бо є ризик, що вибухати що-небудь буде все частіше, а встановлені кордони держав на рух повітряних мас не мають ніякого впливу. Відчувати на собі наслідки діяльності "гігантів технологічної думки" з Росії у Вашингтоні ніхто не хоче, бажаючи примусити Москву до дотримання договорів у сфері озброєнь спершу батогом, а потім і пряником у вигляді місця за столом в Майамі поряд з членами G7.
Перешкодою появи в Апельсиновому штаті господаря Кремля є питання України. Без хоча б символічного жесту доброї волі з боку Москви пасьянс скласти звичайно можна, але все ж невигідно для Білого дому, оскільки Трампа просто заклюють і демократи, і республіканці за невиправдане великодушність. Тому Болтону під час його візиту в Київ має, скажімо так, місія супроводу і контролю - від заяв української влади про готовність піти на контакт з Кремлем до конкретних дій, які дозволять в свою чергу Трампу заохотити Путіна. Однак і щоб у Зеленського у своїх конкретних діях не переборщили. Діалог повинен бути потрібної дози і без крену Києва в бік Росії, ризик чого зберігається. Отже Болтон буде утримувати Зеленського від бромансу з Путіним, а з іншого боку, схиляти до реалізації плану Трампа щодо "примирення" з Росією, і не виключено, що обговорювати можливі тристоронні (США, Україна, Росія) переговори на високому рівні, так і майбутню зустріч "нормандської четвірки", яка, за прогнозом Макрона, може відбутися в наступному місяці.
Hello
Ще одним завданням Болтона, безумовно, є обговорення та підготовка зустрічі Трампа і Зеленського або у Варшаві, де американський президент пробуде з 31 по 2 вересня, вже у Нью-Йорку під час Генасамблеї ООН, яка стартує 17 вересня. У будь-якому разі ця зустріч буде "на ногах", як дав зрозуміти ще 15 серпня тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. "У Варшаві чи В Нью-Йорку буде коротка зустріч. Це буде можливість для президентів сказати "Hello!" один одному, особисто обмінятися привітаннями", - сказав він, зазначивши, що повноцінні переговори у Вашингтоні відбудуться через місяць-два.
Дата візиту Зеленського в Штати як і раніше не узгоджена. І існує все ж ймовірність, що весь діалог шостого українського президента з американським колегою обмежаться телефонною розмовою і Hello на камеру в польській столиці або "Великому яблуці". Майбутнє і формат контактів між Києвом і Вашингтоном як раз і будуть визначати майбутні кроки Зеленського та його "слуг народу" в межах України.
Правильний Кабмін
Внутрішньополітична складова порядку денного Болтона в Україні. Її обриси стали відомі завдяки спецспредставителю Держдепартаменту США Курту Волкер, який прибув до Києва на День Незалежності. Волкер в інтерв'ю телеканалу "Прямий", власне, і підкреслив в черговий раз, що дата візиту Зеленського в Вашингтон поки не затверджена, допустивши, що повидаются лідера у Варшаві. Умовою для повноцінних переговорів американський дипломат по суті назвав чітке підтвердження незмінності курсу Києва, обраного за президентства Петра Порошенка. Показово, до речі, що Волкер під час візиту зустрівся саме з Порошенком, а не з Зеленським.
Новий президент свої перші 100 днів провів, влаштовуючи безрезультатні і показушні прочуханки місцевим чиновникам, але шоу пора завершувати, адже парламентські вибори відбулися, й пора приступати до виконання обіцянок без шаленого популізму. У Зеленського тепер більшість у Раді і незабаром буде свій Кабмін. Формування нового уряду в Україні є ще однією умовою для зустрічі з Трампом. Сполучені Штати, виходячи з слів, в першу чергу цікавить хто стане новим міністром закордонних справ, хто очолить Кабмін в цілому. Вашингтон хотів би бачити на посаді прем'єр-міністра адекватного, готового до співпраці людини. І, як неодноразово давав зрозуміти особистий адвокат Трампа Рудольф Джуліані, до таких в Білому домі точно не відносять нинішнього главу Офісу президента і юриста Ігоря Коломойського Андрія Богдана, якого висувають на посаду глави уряду.
Адміністрація Трампа також зацікавлена в продовженні співпраці з Києвом, що почалася при главі ГПУ Юрія Луценка, для успішного проведення передвиборної війни з демократами і їх головним кандидатом на пост президента Джо Байденом. Це означає, що в поле зору США перебуває силовий блок України - Генпрокуратура, НАБУ, СБУ. Враховуючи досвід спільної роботи НАБУ з демократами, директора Бюро Артема Ситника можуть замінити більш лояльною фігурою, або його вплив буде значно знижений. Недарма, до речі, Луценко напередодні закинув в інформпростір тезу про необхідність підпорядкувати НАБУ відомству Романа Труби - Держбюро розслідувань, ставку на яке, незважаючи на каламутну історію з Порошенком і Андрієм Портновим, все ще можуть робити в США.
Окрім ж призначення лояльних наступника Павла Клімкіна, нового прем'єра і силовиків у сферу інтересів Вашинтона потрапляє енергетичний і нафтогазовий сектор України. Як відомо, трохи менше, ніж Волкер, але так само часто заїжджає до Києва міністр енергетики США Рік Перрі для обговорення поставок американських енергоресурсів в Україну. У профільних держкомпаніях, американці можуть рекомендувати залишити діючий менеджмент або наполягати на призначенні нових, але лояльних їм осіб. А ось, хто з діючих міністрів точно задовольняє партнерів в США, так це глава Мінфіну Оксана Маркарова і в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Ймовірне збереження ними своїх постів, нагадаємо, допустив нещодавно новообраний "слуга народу" Давид Арахимия.
З метою проконтролювати, донести особисто Зеленського позицію Білого дому, дати цінні вказівки з кадрових питань, за формою і змістом діалогу з Путіним, від яких залежить майбутня зустріч українського президента з Трампом, у Київ приїхав Болтон.
