SWIFT відключать автоматично. Як нові санкції зрівняють Росію з Іраном

Новий раунд санкцій проти Росії, введений США і ЄС, викликає різну реакцію і провокує іноді діаметрально протилежні оцінки з точки зору ефективності та мотивації.

Синхронні та великі

Тут насамперед варто відмітити три факти. Перший — ці санкції введені обома сторонами тільки і виключно по кейсу Олексія Навального як реакція на отруєння і подальші репресії проти лідера російської опозиції, чергове придушення чергових (досить масових) вуличних протестів. Другий факт — вперше за чотири роки (як мінімум) наявна синхронність введення санкцій між Вашингтоном і Брюсселем. І третій — ці пакети різні, і якщо в США їх називають "тільки початком", то для ЄС, принаймні на даний момент, це очевидна межа. З огляду на те, що продовження Джо Байденом політики Дональда Трампа щодо "Північного потоку-2", зі жменею більш м'яких формулювань, і так викликало кризу в раніше згуртованому русі "друзів Путіна" на континенті.

Крім того, схоже, що до цих пакетів, можливо по-різному, приєднаються і Великобританія з Швейцарією (у другому випадку американський список зачіпає швейцарсько-німецькі Chimconnect GmbH і Chimconnect AG).

Зазвичай Швейцарія і Великобританія в цих питаннях слідують в американському фарватері. Більш того, Лондон навіть вигнав щедрого Романа Абрамовича, примусивши його шукати заступництва в Ізраїлі, де він одразу ж став глибоко релігійним меценатом. Швейцарія, яка свого часу залишилася глухою до розслідувань, проведених організацією Навального (ФБК) щодо прокурорського клану Чайок, водночас оперативно діяла у випадках з рішеннями щодо "Газпрому", а з недавнього часу і "Північного потоку-2".

Так, 17 січня найбільша швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group AG відмовилася від участі в проєкті "Північний потік-2", щоб не потрапити під нові санкції США. Передбачалося, що страховка, яка забезпечується Zurich Insurance, повинна покривати будівництво газопроводу. Ця компанія вийшла з російського проєкту слідом за двома іншими європейськими компаніями — норвезьким сертифікатором DNV GL і данським консультантом Ramboll.

Попереду паровоза швейцарці не біжать, але загальному тренду не опираються. Що стосується Великобританії, то саме в нинішніх США (і, до речі, не в Україні, якій британці в рамках нових, "пост-європейських" угод відвантажили значно більше прогнозованого) від неї очікують більш рішучих дій. Просто тому, що навряд чи десь накопичено більше російських грошей, виключаючи ряд офшорів, ніж в Лондоні і його околицях.

У свою чергу, в списку персональних санкцій США нібито наздоганяють ЄС — нагадаємо, що Євросоюз (за фактом раніше, формально — синхронно) ввів санкції щодо посадових осіб з Росії. Під ці санкції підпали директор ФСВП Олександр Калашников, голова СКР Олександр Бастрикін, генпрокурор Росії Ігор Краснов, директор Росгвардії Віктор Золотов. Фігурантам списку заборонений в'їзд в ЄС, а їх майно і рахунки на території ЄС, якщо такі є, будуть заморожені. Щодо трьох останніх відомо, що активи і/або родичі, які проживають в європейських країнах, у них є. Інша справа — ступінь юрисдикції ЄС, оскільки в Чорногорії або знову-таки Великобританії ці рішення автоматично не впровадили.

Американський список ширший, оскільки він включає попередній європейський пакет у справі Навального. Так, до нього входить директор ФСБ Олександр Бортников (схоже, в якості контакту виживе в підсумку лише глава СЗР Наришкін). США небезпідставно звинувачують Бортникова в політичному переслідуванні противників російської влади, називаючи "ключовим силовиком". Що функціонально вірно, однак політично цією системою керує Микола Патрушев (він входить до так званого "кремлівського" списку санкцій США з 2018 р., але наскільки функціональний "список Трампа" — незрозуміло). Сама ФСБ перебуває під санкціями з 2016 р. за підозрою в хакерських атаках і втручанні в американські вибори. Загалом, приблизно в становищі іранського КВІР, але ще далеко від нюрнберзького визначення гестапо або СС. У спільному розслідуванні ФБК, Bellingcat і The Insider за участю CNN і Der Spiegel говорилося про передбачуване отруєння Навального групою співробітників ФСБ.

Далі в списку — перший заступник голови адміністрації президента, фігурант і санкцій ЄС Сергій Кирієнко. Мінфін США називає його "куратором внутрішньої політики" президента Володимира Путіна. Також це генпрокурор Ігор Краснов — Генпрокуратура підтримала вимогу ФСВП про заміну умовного строку Олексія Навального на реальний. Про Краснова відомо, що він отримав посаду за відмову від подальшого розслідування вбивства Бориса Нємцова. По "технічному профілю" потрапив до списку і глава ФСВП Олександр Калашников. ФСВП звинуватила Навального в ухиленні від контролю кримінально-виконавчої інспекції, коли він перебував у Німеччині на лікуванні. Пізніше на вимогу ФСВП опозиціонера заарештували і замінили умовний строк по фіктивній справі "Ів Роше" на реальний.

Записаний в кондуїт і заступник Кирієнка, начальник управління президента з внутрішньої політики Андрій Ярін. Влада США заявляє, що був призначений в робочу групу в адміністрації президента, роль якої полягала в протидії впливу Олексія Навального в російському суспільстві, в тому числі дискредитації опозиціонера. У минулому Ярін відомий виконанням інших агресивних завдань керівництва з придушення опозиції, причому будь-якої. Безпосередньо по "хімії" і "технологіях" включені до списку два заступники міністра оборони Олексій Криворучко і Павло Попов. Як говориться в заяві мінфіну, вони відповідають за контроль над озброєннями та дослідницьку діяльність, яка включає нагляд і розвиток науково-технічного потенціалу міноборони Росії.

Грошей більше не дадуть

Також під американські санкції підпали три державні організації, залучені в різні форми гібридної війни проти цивілізованих країн загалом і США зокрема (під більш ранні європейські — лише третя зі списку). Це 27-й науковий центр міноборони (27-й ЦНДІ; займається, зокрема, питаннями застосування інформаційних технологій військового і подвійного призначення); 33-й центральний НДІ міноборони (33-й ЦНДІ; провідна науково-дослідна організація в галузі радіаційного, хімічного і біологічного захисту). А також сумно відомий НДІ органічної хімії і технології (ДержНДІОХТу; головний розробник всіх технологій знищення отруйних речовин, які використовуються на російських об'єктах зі знищення хімзброї; ЗМІ писали, що в філії цього НДІ в Шиханах розроблялася отрута "Новичок"). Побічно і в проєкції під санкції потрапляють всі нині, раніше або в майбутньому причетні до цих організацій, а також їхні родичі, знайомі і так далі, і тому подібне.

Також, що більш цікаво, в американському списку значиться ряд компаній в сфері фармакології та хімічної промисловості. Крім згадуваних швейцарців (за пропискою або по суті), це російські і німецькі юридичні особи: "Фемтеко", "Інтерлаб", "ЛабІнвест", ТОВ "АНАЛІТ", ТОВ "Інтертех", "Регионснаб", Chimmed Group, Pharmkontract GmbH, Pharmcontract GC, Rau Farm, Riol-Chemie.

Важливо, що санкції за кібератаки (а там і інші акції анонсовані) і повноцінна активізація можливостей закону CAATSA йдуть іншим пакетом. В Європі тим часом готують громадську думку — зокрема, про це свідчить заява багатостраждального Борреля про російську кампанії дезінформації проти західних вакцин.

Нарешті, американці ввели (розширили і продовжили) інституційні та секторальні санкції. Так, поставлено крапку в комерційній співпраці в космічній сфері. Водночас США вносять Росію до списку країн, яким повністю відмовляють в експорті оборонних технологій і припиняють надання будь-якої допомоги РФ, за винятком термінової гуманітарної.

Але це дрібниці в порівнянні з іншим. Зокрема, США вводять заборону на надання Росії кредитів американськими урядовими фінансовими організаціями, в тому числі експортно-імпортним банком. Це дуже серйозно, тому що впливає на весь спектр фінансової і торговельної діяльності, адже це гарантійний банк. Остання можлива міра в цьому треку — заборона на придбання будь-яких цінних паперів, в тому числі і комерційними організаціями, і, виходить, вже зараз тими, які використовують федеральні кошти.

Остання можлива міра в цьому треку — тільки визнання країною — спонсором тероризму, а для цього і SWIFT можна не відключати, тому що це автоматично відбувається. Мабуть, саме для цього і розкручують справу проти "путінського кухаря" і годувальника "фабрики тролів" Євгена Пригожина і питання по лінії ОЗХЗ.

Тепер подивимося на політичний бік питання. Коли у нас кожного разу стогнуть про недостатність санкцій — це можна зрозуміти, але об'єктивно ситуація виглядає інакше.

Так, газове ембарго вдарить по інтересах Європи і частково Китаю, але не США. До того ж необхідно, щоб не можна було маніпулювати різночитаннями (згадаємо, наприклад, ще недавні поїздки Пригожина до Швейцарії, Монако, Німеччини). Європейців до цих заходів необхідно постійно підштовхувати, але ж сьогодні через Німеччину, частково Францію і, за своїми вузьким мотивами, Угорщину та Польщу Єврокомісія все частіше виглядає настільки ж безпорадно, як Рада безпеки ООН. Тому для кожного кроку вперед потрібно американський тиск (у Великобританії ця можливість нині відсутня).

Так, Дональд Трамп діяв "без Європи", іноді ефективно, але ця спокуса заводить далеко, дозволяючи ворогові грати на протиріччях. Та й відкат по Дерипасці і його фірмі, який явно має корупційне забарвлення, справив сумне враження (втім, тепер можливість відновити "сталеві" санкції у США є). Технічно непросто зрозуміти, як ввести газове ембарго, адже насамперед від нього постраждає Україна, як з реверсом, так і без. Звідси, якщо така можливість і з'явиться, то це нам насамперед необхідно буде до неї бути готовими, а поки що ніхто не готовий (крім Польщі, країн Балтії, можливо, деяких приморських країн ЄС).

Нафтове ембарго — простіше для Заходу, але і його введення викличе короткотермінове вибухове зростання ціни і буде здійснене насамперед в інтересах країн Перської затоки, і лише тоді — США. Певною мірою обидва такі потенційні заходи сильніше прив'яжуть РФ до Китаю, хоча той неформально дотримується, зокрема, фінансових і портових санкцій і не рахує Росію серед пріоритетів, з різних причин.

Нарешті, SWIFT і заборона на взаємні вкладення в облігації зовнішньої позики. Тут треба уточнити, що ці два різних заходи для США підйомні, але до правління цієї системи входять не тільки представники західних країн.

Такі кроки зрівняли б РФ з Іраном, і зрозуміло, що західні європейці будуть відчайдушно опиратися — ці режими ізгоїв відмивають гроші в Європі, а не в США. Тому Вашингтон шукає коректну лінію, що не розвалити ще і ЄС з НАТО, але разом з тим продовжувати нарощувати тиск.

Українська перспектива

Завдання, яке намагається вирішити американський і лояльні йому уряду, нетривіальне: адже паралельно треба посилювати і Україну, пригнічуючи в ній організовану злочинність, яка дискредитує західні зусилля.

У плані особистих санкцій, з деякими висячими винятками (це Костін, Греф, Шувалов, група "Альфа", той самий недобитий Дерипаска), це, мабуть, і все — тільки Путін, Медведєв і Мішустін і залишилися, а це "кістяк" такий.

Помилку американці роблять лише одну — це розрахунок на суб'єктність "системних лібералів", бухгалтерів мафії, мовляв, вони щось там можуть, або той же Абрамович, Потанін з Євтушенковим — мовляв, "олігархи" старої хвилі, які мало не постраждали. Може, і Шойгу, опора єльцинізму в дні жовтневого путчу, — потерпілий? На жаль, це вкрай боягузливі люди зі злочинною психологією, але вони годують фахівців з PR та різні благодійні фонди, розпихують "баранчиків в папірці" по всьому Заходу, щоб морочити голову тамтешньому істеблішменту.

Утім, з всього видно, що принаймні в Вашингтоні готується комплексна багаторічна стратегія щодо РФ, частиною якої може стати зміна статусу України у відносинах з Америкою, що закрило б питання безпеки раз і назавжди (до речі, це і більш економне рішення). Інші ж санкції і допомога продовжать розширюватися у відповідь на нові безчинства РФ. На мою думку, боргові, сталеві (та інші секторальні сировинні) і фінансові санкції цілком здатні зіграти роль перелому — вони дуже вдаряють по курсу рубля і робочих місцях, тому що єдину цінність в резервах ЦБ РФ становлять західні цінні папери, а робочих місць найбільше є зовсім не в нафтогазовому секторі.

Крім того, створення окремого політичного блоку (НАТО — військовий, ЄС — економічний), куди не ввійдуть країни, вимазані в російському криміналі і тероризмі, — ліги демократій — придатна пропозицію. Важливо бачити, що завдання оточення Росії сьогодні практично вирішене. А господарські процеси в цій колишній радянській республіці, що перетворилася на ядерний Габон, набувають незворотного характеру, як в кінці 80-х. Тому будь-які пакети санкцій проти РФ сьогодні на користь, а ще врахуємо збільшення військової допомоги Україні. Тому в українському випадку доречний обережний оптимізм. І — подальша власна модернізація з наступальними на російському напрямку ініціативами, які в нинішній Америці (як показали кейси Дубінського і Медведчука) зустрічають швидку і партнерську реакцію.