Світлофор Шольца. Чим загрожує Україні перемога есдеків в Німеччині

Передвиборна гонка в Німеччині піднесла черговий сюрприз у зміні електоральних симпатій. Якщо навесні альянс партії канцлера ФРН Ангели Меркель — "Християнсько-демократичний союз" (ХДС), і баварського "Християнсько-соціального союзу" поступилася "Зеленим", то в кінці серпня вперше за 15 років "християн" обійшла Соціал-демократична партія Німеччини.

Вихід есдеків на перше місце тижнем раніше зафіксувало соцопитування, проведене Forsa — 23%, в той час як ХДС опустився на друге місце з 22%. "Зелені" зберегли "бронзу" — 18%.

Успіх СДПН підтвердив нове опитування, результати якого були опубліковані 31 серпня. Згідно з дослідженням Insa, соціал-демократи отримали 25%, ХДС — 20% (найнижчий показник за 37 років), "Зелені" — 16,5%, Вільна демократична партія — 13,5%, ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 11 %, партія "Ліві" (Die Linke) — 7%.

Якщо поглянути на соціологію за останні півроку, то становище партії Меркель виглядає ще більш катастрофічним, оскільки в січні поточного року рейтинг ХДС становив 36%.

"Зелені" після весняного ривка (до позначки в 26%) сьогодні мають у своєму розпорядженні приблизно таку ж підтримку, як і на початку року.

А ось СДПН дуже сильно додала — в січні рейтинг есдеків становив лише 15%, а тепер, як бачимо, у них +10%.

Втім, не стільки власне досягнення есдеків, скільки, і в більшій мірі, воно обумовлено електоральною поразкою ХДС, яка втратила 16% підтримки.

Не в останню чергу причиною цього є якась розгубленість виборців, які намагаються зрозуміти, як жити після відходу Меркель — як адаптуватися до нової, незвичної ситуації.

Тому зараз багато хто ставить на знайомого і зрозумілого міністра фінансів Олафа Шольца, який, здається, не поступається Меркель в незворушності і спокої.

Особистий рейтинг Шольца стабільно зростає: з 26 червня — на 4% (30%), в той час як Лашет втратив 17% (у червні було 34%), Бербок зараз підтримують 16% виборців, а двома місяцями раніше їх було 24%.

Партії ж, в свою чергу, враховують фактор "Німеччина без Меркель", тому задовольняють запит виборця насамперед на нового лідера, хоча канцлер і вибирається не на загальнонаціональних виборах, а Бундестагом.

Соціал-демократична монополія

Нове просідання рейтингу ХДС сталося відразу після теледебатів за участю трьох головних кандидатів на пост канцлера — Арміна Лашета (ХДС), Анналени Бербок ( "Зелені") і, власне, Шольца.

Першим двом було необхідно скоротити відставання їх партій від СДПН і особисто від Шольца після низки медійних скандалів. По Лашету боляче вдарив його недоречний сміх під час заходу в пам'ять про загиблих під час повені; а по Бербок — плагіат у книзі і прикрашене резюме.

Тому-то фронтмени ХДС і "Зелених" кинулися в бій, постійно атакують один одного і Олафа Шольца.

З них двох більш-менш успішна в цьому була співголова "Зелених". І все ж дебати, згідно з опитуванням Forsa, виграв Шольц (36%), Бербок отримала 30%, а Лашет — 25%.

Шольц, представник правого крила СДПН, під час дебатів і з риторики, і по поведінці був дуже схожий на Меркель, чим, мабуть, і підкупив глядачів.

Міністр сидів в глухій обороні, дозволяючи Бербок і Лашету його постійно атакувати.

Запас міцності — високий особистий рейтинг і електоральна поразка ХДС — поки це йому дозволяють. Можливо, есдеки сподіваються на цьому коні скакати до самих виборів. Що, втім, є дещо ризикованою тактикою, адже віддавши ініціативу суперникам, вони можуть втратити пару-трійку процентних пунктів і в підсумку зрівнятися з консерваторами.

Що, природно, вплине на переговорний процес про створення нової коаліції, оскільки, як і раніше, в Німеччині немає партії, яка могла б отримати більшість в парламенті.

Мало того, на даний момент дуже ймовірно, що вперше в післявоєнній історії Німеччини жодна з партій не отримає 30%.

Що ж до можливих форматів коаліції, то на сьогодні їх три (назви зумовлені поєднаннями партійних кольорів): "світлофор" — СДПН, ВДП, "Зелені", "Ямайка" — ХДС, ВДП, "Зелені", "Німеччина" — ХДС, ВДП, СДПН.

Для есдеків переважною є більш ліва коаліція "світлофор". Якщо такий сценарій стане реальністю, значить, осінь стане не тільки кінцем 16-річного правління Меркель, а й втратою "християнами" місць в уряді і лідерства в цілому.

І це не все. Щонайменше до кінця року у СДПН може бути і крісло глави уряду, і крісло президента. Якщо есдеки і Шольц себе добре покажуть під час виборів і після, то Франк-Вальтер Штайнмайєр залишиться главою держави ще на один термін. А Штайнмайєр, сумно відомий в Україні завдяки однойменній формулі, в травні виявив таке бажання.

Які наслідки для України

Німецький політикум не балує Україну хорошими новинами. Швидше навпаки — поряд з активною підтримкою українського суверенітету і санкцій щодо Росії, Берлін то "формулу Штайнмайера" запропонує, то "Північний потік-2" підтримає, то навідріз відмовиться поставляти зброю в Україну.

Винятком можна назвати хіба що Анналену Бербок, яка виступає проти СП-2, або співголову "Зелених" Роберта Хабек, який закликає поставити в Україну цю саму зброю.

Але що стосується соціал-демократів, які спорадично говорили про діалог з Москвою, то майбутнє україно-німецьких відносин здається аж ніяк не райдужним.

Шольц, як "учень" Шредера, члена правління "Газпрому", та й як велика частина політичного істеблішменту ФРН, підтримує "Північний потік-2".

Свого часу, як стало відомо в лютому 2021 р., міністр фінансів Шольц пропонував своєму американському колезі Стівену Мнучіну (главі Мінфіну в адміністрації Дональда Трампа) угоду — 1 млрд євро інвестицій в імпорт зрідженого газу в обмін на невведення Сполученими Штатами санкцій проти "Північного потоку-2".

Зараз же Шольц, як і маса інших німецьких політиків, заявляють про готовність заблокувати роботу СП-2, якщо Росія відмовиться транспортувати газ через українську ГТС.

Але нехай вас не бентежать ці зміни в риториці Олафа Шольца. Така вже кон'юнктура зараз в Німеччині і Європі, оскільки саме обіцянку Берліна покарати Москву в разі чого, дану Меркель Джо Байдену, дозволило ФРН і США укласти важливу двосторонню угоду, що відкриває нові перспективи у відносинах двох країн.

І деякий час цей фактор буде визначати зовнішньополітичний курс потенційного уряду Шольца. Есдеки не захочуть ризикувати відносинами з Штатами, нехай раніше видні члени СДПН на кшталт екс-віце-канцлера Зигмара Габріеля критикували американців і вимагали вибратися вже з-під їх оборонної "парасольки".

Ситуація змінилася з приходом Байдена. Вашингтон десятиліттями виступав проти автономії Європейського союзу, вважаючи її загрозою НАТО. Однак адміністрація Байдена зробила кардинальний розворот і тепер обома руками за те, щоб європейці "подорослішали" і дбали про себе самі, але "під наглядом" США.

Відповідно, зараз серйозних приводів йти на конфронтацію з Вашингтоном у есдеків немає.

Дотримуватиметься паритет у відносинах з Україною і Росією. Хоча і не варто виключати посилення тиску на Київ у рамках "нормандського формату".

Як-не-як, саме чинний президент ФРН, нехай і абсолютно церемоніальна фігура, підтримав вигідний для Кремля варіант вирішення конфлікту на Донбасі.

Шольц-таки не так давно, не вдаючись у подробиці, в інтерв'ю Deutsche Welle говорив про необхідність сформувати нову "Східну політику" у відносинах з Росією і Україною, фундаментом для якої стануть принципи ОБСЄ з "модифікацією" від ЄС, де першу скрипку, ясна річ, грає Німеччина.

Іншими словами, ми ще почуємо з вуст ймовірного нового керівництва Німеччини заклики стабілізувати діалог з Росією в дусі Еммануеля Макрона.

Стримуючим фактором, гіпотетично, можуть стати "Зелені", якщо увійдуть в коаліцію з СДПН і ВДП.