Світлана Тихановська: "Я радше вважаю себе символом, аніж лідером"

Послухати повний запис бесіди можна тут

"ДС" Якби ви знали, що станеться після вашого висунення, ви б вплуталися в цю президентську гонку?

С.Т.: Так складно завжди відповідати на це питання, тому що воно, звісно, риторичне ... І такого більше ніколи не буде. Було дуже складно. Дуже складно. І стільки раз було, коли я готова була піти. І був страшенний жах. Хотілося взагалі, не знаю, сховатися і не вилазити з-під ковдри. Але я розумію зараз, як важливо це було для людей в Білорусі, взагалі для країни, для нації в цілому. І ще незрозуміло, чим це закінчиться. Хотілося, щоб було мирно все-таки. Я б не хотіла піддаватися такому стресу ще раз, але я розумію, що все, що відбувається зараз, — це твориться історія. Напевно, слід було б це ще раз пройти. Але добре, що питання риторичне. Ми вже маємо те, що маємо, і з цим працюємо. Ані кроку назад поки.

"ДС" Суперників, яких Лукашенко вважав сильними, просто не допускали до виборів. На той момент прізвище "Тихановська" у бюлетені начебто не віщувало жодних проблем Лукашенку. В який момент ви самі зрозуміли, що схема ламається?

С.Т . Думаю, що вони вже потім самі пошкодували, що взагалі мене допустили. Але нічого, насправді, біди не віщувало. Я не вважалася сильним опонентом. Взагалі все почалося з того, що люди почали вставати в черги вже коли підписи почали збирати. Вже тоді це був знак. Вони ж розраховували, що за Тихановську не підуть підписи ставити так, як якби це був Тихановський.

На той момент вважалося, що Бабарика та Цепкало сильніші і, напевно, це було виправдано. Під час реєстрації кандидатів у президенти треба когось було залишити не з явно провладних кандидатів, і вибір прийшовся на мене. Пам'ятаю, як в ЦВК, враховуючи, що у мене декларація про доходи була неправильно заповнена, мене, можна сказати, витягали за вуха, аби допустити до виборів.

Думали, звісно, що люди не будуть за мене голосувати. Тому я особисто вважаю, що переломний момент, коли люди стали активно розуміти, що будуть голосувати за мене, настав через деякий час після об'єднання трьох штабів. Коли три, скажімо так, потоки людей зрозуміли, що ми об'єдналися заради однієї мети, зрозуміли, що потрібно голосувати не конкретно за Тихановську. Вони всі об'єдналися просто в націю, яка хоче змін, яка йде до однієї мети. А оскільки кандидатом була я, то голосували за мене.

"ДС" У нас нерідко говорять про те, що протести без лідерства приречені, відзначаючи, що Тихановська майже ніяк не впливає на розвиток подій. Ви — лідер?

С.Т . Я радше вважаю себе символом, аніж лідером. Тому що, можливо, ви і праві, що лідер повинен йти опереду демонстрацій у звичайному розумінні цього слова. Лідер попереду, за ним — демонстранти. Але я вважаю, в Білорусі випадок унікальний, тому що у нас зараз такий високий рівень самоорганізації людей.

Люди голосували за мене, за Тихановську, але так вийшло, що я зараз навіть не перебуваю в країні. Людям нашим не треба доводити, хто переміг, а хто програв, вони і так знають. Вони знають, заради чого ми боролися, і заради чого ми боремося зараз. Плюс додався негатив від насильства, яке відбулося в перші дні після голосування. Одне на одне наклалося. Зараз люди виходять не просто голоси захищати. Уже дуже багато факторів впливає на те, що люди виходять на вулиці.

Теоретично є національний лідер Світлана Тихановська, є символ змін Світлана Тихановська, але лідера в звичайному розумінні слова — ну немає зараз у нас такого. Кожен організовується самостійно: в одній частині міста, в інший, потім люди зливаються в одну річку. Але все одно це децентралізований процес.

Ви говорите, що коли немає явного лідера, то такі протести приречені на провал. Але скільки протестів були приречені на провал, у яких були лідери! Тому ще слід подумати, яка форма протесту тут найбільш життєздатна. Тільки історія покаже, як все воно буде. Ми не можемо прогнозувати. Працюємо з тим, що маємо. Бачимо мету — йдемо до неї.

"ДС" Як ви ставитеся до того, що багато людей вважають Світлану Тихановську обраним президентом Білорусі і не мають наміру від цієї позиції відступати?

С.Т . Як до само собою зрозумілого. Тому що людям, попри те, що вибори були сфальсифіковані і зараз вже всі докази цього знищені, не потрібні ось ці ось папірці, що вони голосували за Світлану Тихановську. Це було очевидно по тих дільницях, де порахували правильно, де вибори не сфальсифіковані. Мільйони людей так вважають. Так і є фактично: люди голосували за Світлану Тихановську.

Знову ми говоримо про цифри ... На жаль, вже не можна довести, які ці цифри. Ми зробили всі кроки, говорили про законні способи доказів. Подали скарги до Верховного суду і в ЦВК. Зрозуміло, що плодів це не принесло. Нас всюди відхилили, але така вже в нас судова система. Народно обраним президентом, так, я можу себе вважати, і так вважає народ Білорусі.

"ДС" З минулого тижня ми чуємо, що в рядах опозиції, яку уособлюєте з одного боку ви, з іншого — Координаційна рада, — почались якісь розбіжності, роздрай, суперечності. Можемо називати це як завгодно. Вчора був ваш лист, що ви не зовсім згодні з цією партією "Разом", яка зараз створюється. Наскільки ці розбіжності позначаться на шансах відібрати владу у Лукашенка?

СТ Роздраю немає — у нас мета не змінилася. Ми робимо кожен зі свого боку максимально можливе для досягнення цієї мети. Так вийшло, що я з Литви вийшла трошки на інший рівень. Не можу зараз бути поруч з людьми в Білорусі, попри те, що я б дуже хотіла там бути, весь час думаю про те, що відбувається в Білорусі.

Я продовжую працювати, просто трохи в іншій площині — міжнародні зустрічі, що важливо в нашому випадку. Вероніка (Цепкало — "ДС") теж, на жаль, змушена була виїхати. Вона дає численні інтерв'ю, свою позицію висловлює. Це також робота на ситуацію в Білорусі.

Маша Колесникова взагалі для мене герой. Я ж розумію, як усім людям страшно в Білорусі залишатися. Маша взяла на себе весь основний удар там і, повірте мені, це багато вартує. Вона ходить на всі заходи, демонстрації — підтримує людей. І тільки вона взагалі може відчути на собі, що відбувається, — ми, з її слів, атмосферу демонстрації відчуваємо, як взагалі люди дивляться на це все. Хоча ми теж спілкуємося з багатьма.

"Роздраю" жодного немає. У нас в Координаційній раді Маша і ще одна людина зі штабу Віктора Бабарика є в президії. Можливо, без помилок нам не обійтися, адже це відбувається вперше, все змінюється щодня. Можуть бути якісь непорозуміння, але вони були і під час передвиборчої кампанії, однак це все одно не дозволило нам відокремитися. У нас була мета, а це такі дрібниці, які взагалі враховувати не варто.

Те, що вони (Колесникова і Бабарико — "ДС") створили свою політичну партію, було трохи для нас несподівано, але це не суперечить нашим домовленостям. Тому що ми виступали єдиним штабом, але спершу штабів було три і до Координаційної ради входять члени всіх штабів. Вони вирішили проявити ініціативу і створити свою політичну партію. Звичайно, я вважаю, що це трошки відволікає увагу від дій Ради, але жодним чином ми заборонити цього не можемо. Якби ми захотіли створити свою партію, то ніхто б і слова не сказав. Але висловити свою точку зору на те, що відбувається ми, звичайно, повинні були. Тому що самі бачили, що в соціальних мережах почалося ... Ні, жодного "роздраю" немає, можете про це чітко написати.

"ДС" Так звана "Криза вулиці" для Лукашенка, схоже, уже минула. Уже немає таких гострих сутичок на вулицях. І навіть студенти, які зараз вийшли, не привнесли нічого принципово нового. Як ви збираєтеся діяти далі?

С.Т. Ви знаєте, я не згодна з тим, що пік минув. На нашу думку, усе тільки починається. Що таке "пік"? Пік — це момент, коли всіх побили, на думку Лукашенка? Що для нього "пік"? Коли багато людей вийшло?! Так у нас минулої неділі вийшло на вулиці більше, аніж позаминулої. І ви розумієте, що досить якоїсь ще однієї помилки найменшої Лукашенка, як все відродиться з новою силою?!

Найголовніше, що сталося, — це те, що "точка неповернення" вже пройдена. І наші люди не готові повернутися назад, скільки б ця влада не чіплялася. Влада вважає себе сильною, але ж сила у людей. Система вже руйнується. Не можна сказати, що вона вже впала, але вона вже руйнується. І необов'язково, щоб ще щось таке страшне сталося, аби люди ще більше повстали. Ми ж не плануємо якісь не мирні протести!

Розумієте, це просто вже не зупиниться. Протест може приймати інші форми. Спочатку страйки були які? Робочі вийшли, походили, зайшли і почали працювати. Так ось — не почали. У нас є приклад такий на цукровому заводі. Люди працюють — звільнилося всього три людини. Але це три людини, які запускають усю систему вранці. І завод не може працювати. Люди прийшли, а працювати не можуть. Це теж вид страйку. І такі ідеї самі люди придумують. Їм ніхто не говорить: робіть так-то і так-то.

Або затримають якусь ключову фігуру на заводі. Великий завод буде працювати, а їхній партнер, який скло, наприклад, поставляє до тракторів, — стане страйкувати. Усе, будь ласка, ланцюгова реакція. Другий завод теж не зможе працювати. Протести можуть прийняти іншу форму — ми розуміємо, що скоро дощі, скоро холодно буде ходити на демонстрації. Так, але нічого не закінчиться, нічого не зупиниться.

"ДС" Ось дуже болюче питання. Воно навіть більшу увагу привертає в Україні, ніж у Білорусі. Це ставлення — і ваше, і Координаційної ради, і ваших прихильників — до Москви. Усі говорять, що ми хочемо жити в мирі, що ми не хочемо розривати відносини і так далі. Але бути проти Лукашенка і дружити з Москвою — наскільки це взагалі реально, враховуючи ступінь заглибленості Кремля в білоруські справи?

С.Т . Я думаю, що за умови розумного підходу це реально — коли кожен розуміє, що можна продовжувати будувати відносини РФ і Білорусі без Лукашенка. Люди всі відкриті до діалогу, і якісь моменти завжди можуть і повинні обговорюватися. Завжди можна дійти якоїсь домовленості. Те, що відбувається зараз у нашій країні, не може стосуватися домовленостей, які вже існують між Росією і Білоруссю.

Відносини з Москвою будуть залежати вже від нового президента Білорусі. Але на діалог завжди можна виходити, обговорювати раніше укладені угоди.

"ДС" Чи є розуміння того, як потрібно міняти саму систему, яка закостеніла за 26 років? Адже система — це не тільки Лукашенко, але і весь апарат чиновників, силовиків та інших людей?

С.Т . Розуміння чітке є, але ми усвідомлюємо, що це не дуже швидко можна здійснити. Система, яка є, встановлювалася 26 років. Свідомість людей не перевернеш за той же місяць. Але ми над цим працюємо. Робиться дуже багато кроків, які, можливо, не видно зараз. Вони не такі явні, як демонстрації, це всього лише зовнішній прояв і це дуже-дуже важливо.

Страйки — це те, що вкрай важливо в нашому випадку. Але також ведеться багато ініціатив. Люди самі придумують методи і способи протестні. Вони можуть бути не очевидні, але вони дуже ефективні. Як та ж ініціатива by_help, яка допомагає звільненим людям після висловлення своєї громадянської позиції. Або організація допомоги представникам силових структур, які відмовляються від виконання наказів і переходять на сторону білорусів (і таких, повірте, дуже багато!). Дуже багато ще сумніваються, багато хто боїться — а раптом нічого не вийде, тож краще не відмовлятися зараз від того, що є. Багато такого. Але ми потихеньку покажемо, що нас більшість, і ця система завалиться колись, а люди-то вже будуть на нашому боці всі морально. Тому все у нас вийде.

"ДС" Тихановська вчора, Тихановська сьогодні і Тихановська завтра — чим вони відрізняються, які вони, де вони — у просторі, сенсах, переконаннях, почуттях?

С.Т . Глобально я залишилася тією ж людиною. Що змінилося? Я завжди вірила в людей, могла багато чого виправдати. Може, людина не хотіла цього робити, але так вийшло ... А потім я стала жорсткішою, критичнішою.

Візьмемо тих же журналістів. Попервах, коли я давала свої перші інтерв'ю, було дуже страшно, і я говорила просто від душі. Мені хотілося ось прямо душу викласти, аби всі мене почули, мені здавалося, що всі журналісти — за нас. А потім я зрозуміла, що для журналістів це тільки робота, що вони готові витягнути з тебе якусь інформацію (а ти їм душу викладаєш), вони її якось перевертають, щоб була сенсація. Так я зрозуміла, що треба бути обережнішою, прийшло розуміння того, що у журналістів не та ж мета, що у тебе.

Ще я стала жорсткішою в рішеннях. Ти стаєш таким, коли розумієш, що несеш відповідальність за свої рішення, за тих людей, які в тебе повірили. І ти не можеш просто так піти — треба ухвалювати рішення, озираючись на сім мільйонів людей, що за тебе проголосували.

Тобто я стала більш рішучою, більш жорсткою, більш закритою. Мені довелося дуже багато чому навчитися за дуже короткий термін.

"ДС" Останнє запитання: що б ви сказали білоруській діаспорі в Києві? Тут практично всі за вас голосували.

С.Т . Люди Білорусі, які зараз відстоюють свою позицію, дають нам всім надію. Білоруські діаспори в цей період, складний для Білорусі, показали себе, насправді, дуже гідно. Тому що по всьому світу проводяться шикарні акції на підтримку білорусів, які зараз перебувають на батьківщині. І це настільки красиво і чудово! Я впевнена, що ваша білоруська діаспора у разі необхідності приймає людей, які змушені зараз рятуватися втечею з країни. Є випадки, коли, як би не хотілося боротися, люди змушені виїжджати з країни, бо залишатися небезпечно. Тому всім величезне дякую за підтримку. Просто говоріть про нас, допомагайте нам за необхідності. Пам'ятайте, що тільки разом ми зможемо побудувати "країну для життя".