Сумніви і прецеденти. Як пов’язані допомога Україні від США і конфіскація російських активів
Американські законодавці розділили загальний проект закону про допомогу союзникам США на три частини. Рішення країн ЄС щодо передачі російських активів Україні залежать від подальших кроків Вашингтона
Спікер Палати представників США Майк Джонсон в середу, 17 квітня, презентував законопроекти про іноземну допомогу Україні, Ізраїлю і союзникам в Індо-Тихоокеанському регіоні. Ще один — четвертий — проект стосується інших питань нацбезпеки США.
Їх авторами виступили, зокрема, очільник Комітету з питань асигнувань Палати представників Том Коул, голова Підкомітету з питань оборони Кен Калверт, очільник Підкомітету з питань державних та закордонних операцій Маріо Діас-Баларт.
Виходячи із нинішніх заяв і оцінок конгресменів, більшість з них налаштована оптимістично щодо ухвалення законопроектів. Причому вже цієї суботи, тобто 20 квітня.
Президент Джо Байден підтримав проекти законів, закликав обидві палати Конгресу ухвалити їх уже цього тижня, пообіцявши не зволікати із власним підписом під документами.
Примітно, що доволі рішуче налаштованим виглядає і спікер Джонсон, хоча він перебуває під постійним тиском з боку ультраконсервативного крила Республіканської партії (трампістів).
Так, презентуючи законопроекти, він зазначив: "Допомога Україні зараз є критично важливою. Путін продовжить марширувати Європою, якщо йому це дозволити. Я краще відправлю до України набої, аніж наших хлопців".
Проте усе ж варто зважати й на вельми потужну внутрішньореспубліканську опозицію, яка регулярно погрожує Джонсону відставкою, якщо він проігнорує її (тобто трампістів) вимоги щодо допомоги для України.
Власне, вже після презентації законопроектів, знов дала про себе знати конгресвумен-трампістка Мерджорі Тейлор Грін, яка вже підготувала низку сумнівної якості поправок до законопроекту на кшталт вимоги провести в Україні вибори. Є серед цих поправок і абсолютно абсурдні, наприклад, закриття Україною американських "біолабораторій", що, нагадаємо, є творінням російської пропаганди, яку, як бачимо, ретранслює законодавиця з Джорджії.
"Український" законопроект
Загалом сума, закладена у вищезазначені законопроекти, складає $95 млрд і загалом дорівнює тій, що було пропоновано до виділення в сенатському проекті. Верхня палата ухвалила його в лютому, але він не пройшов нижню палату.
Законопроект про допомогу Україні передбачає все ті ж $61 млрд, $23 млрд з цих коштів мають піти на поповнення запасів Пентагону замість тих зброї і устаткування, що буде надано нам.
Також $7,9 млрд передбачено у вигляді позик, які Україна має повернути згідно з окремо укладеною угодою із США. Проте президент США отримує можливість списати половину суми боргу одразу, а з 1 січня 2026 р. – вже всю суму.
До інших відмінностей можна віднести поправку конгресмена Майкла МакКола із закликом до Білого дому надати нам далекобійні ракети ATACMs (важливо: ця поправка не є обов’язковою, тож її можуть не ухвалити); і ще включення до тексту "Стратегії для України", де метою США зазначено надання допомоги Києву для перемоги у війні, розв’язаній Росією.
Російські активи
Не менш цікавим є й четвертий законопроект, представлений Майклом Джонсоном.
Документ містить такі положення, як заборону китайської відеоплатформи TikTok, конвертовані кредити для гумдопомоги, ленд-ліз і не менш важливий пункт про надання президентові США повноваження застосувати процедуру конфіскації активів РФ з передачею коштів до фондів, з яких фінансується допомога Україні.
Окрім того, законопроект передбачає подання протягом 90 днів президентом до Конгресу звіту про кожну фізичну і юридичну особу, щодо яких було впроваджено санкції Європейським союзом і Великою Британією; і кожну – хто підпадає під критерії Акту Магнітського. А опісля цього від президента вимагаються, власне, впровадження санкцій проти фігурантів звіту.
Іншими словами, конгресмени мають намір уніфікувати санкційні механізми і консолідувати із Європою обмежувальні заходи щодо росіян та російських підприємств.
При цьому союзники США, схоже, орієнтуються на них в питанні конфіскації російських активів. І уважно стежитимуть за перебігом розгляду законопроекту у Палаті представників цієї суботи.
Наразі ж Єврокомісія представила план залучення 15 млрд євро з активів РФ. Однак під час зустрічі у Вашингтоні деякі міністри країн "Групи семи" і керівники центробанків висловили сумніви щодо юридичного боку цих кроків, тому остаточне рішення досі не ухвалено. Серед скептиків — очільниця Європейського центробанку Крістін Лагард. Вона застерігає: пропозиції США щодо використання заморожених активів Росії для фінансування допомоги Україні порушують міжнародне законодавство, а тому це питання вимагає ретельного підходу до його вирішення. Тим більше, що, за її словами, більша частина активів РФ заморожена саме в ЄС, а не в Штатах.
Сумніви "Сімки" і Європи не означають, що Брюссель відмовиться від цього треку, враховуючи вже здійснені певні кроки у цьому напрямку, але, ймовірно, все ж чекає на прецедент від Сполучених Штатів, на який ЄС міг би послатися в майбутньому.
