Суд ЄС пояснив, чому пробачив Януковича та його оточення

Відповідне обґрунтування міститься в судовому рішенні, яке оприлюднене на сайті Суду ЄС, передає "ДС" з посиланням на "Укрінформ".

"Перш за все, Суд, керуючись принципом прецедентного права, що виникло на підставі постанови суду юстиції у справі "Азаров проти Ради ЄС"", підтвердив, що судочинство ЄС повинно переглядати законність всіх актів ЄС з точки зору дотримання фундаментальних прав. У зв'язку з цим, хоча Рада ЄС може засновувати рішення або продовження обмежувальних заходів на вирішенні третьої держави, він повинен сам перевірити рішення Ради... на предмет того, чи відповідність праву на захист і права на ефективний судовий захист на час прийняття рішення. Суд прийшов до висновку, що заява про причини для продовження Радою обмежувальних заходів не містило жодного посилання на те, що Рада перевірив відповідність рішення дотримання таких прав", - йдеться в постанові суду.

Суд ЄС запропонував Раді ЄС, зокрема, перевірити рішення, прийняті в рамках Спільної закордонної політики і політики безпеки (СЗПБ) 2016/318 від 4 березня 2016 року в додаток до рішення 2014/119/СЗПБ щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних персон, установ і органів враховуючи ситуацію в Україні (OJ 2016 L60, p.76) на період з 6 березня 2016 року по 6 березня 2017 року, та рішення Ради (СЗПБ) 2017/381 від 3 березня 2017 року, що доповнює рішення 2014/119/СЗПБ щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних персон, установ і органів з урахуванням ситуації в Україні (OJ 2016 L60, p.76) на період з 6 березня 2018 року по 6 березня 2019 року.

При цьому зазначається, що справу під номером Т-286/18, порушену Азаровим проти дій Ради ЄС щодо продовження обмежувальних заходів проти нього на період з 6 березня 2018 року по 6 березня 2019 року все ще розглядається, попереднє слухання відбулося 20 травня 2019 року.

Суд ЄС дійшов висновку, що жодна інформація, яка містилася в листах від влади України, на яких Рада ЄС засновував своє рішення про продовження обмежувальних заходів у справі, не надає можливості для висновку, що Рада ЄС володів достатньою інформацією для перевірки дотримання наведених вище прав. У той же час, за ухвалою суду, проведення такої верифікації було обов'язковим, незалежно від будь-яких свідчень, представлених українською стороною про необхідність заморожування фондів.

По-друге, Суд ЄС визнав недостатніми аргументи Ради ЄС про те, що кримінальне розслідування було предметом судового розгляду в Україні і кілька судових рішень були прийняті в цьому контексті, на підтвердження перевірки факту дотримання прав, про яких йде мова. Суд ЄС визнав такі рішення недостатніми для того, щоб на їх основі продемонструвати, що рішення влади України ініціювати і провести кримінальне провадження, на якому було засновано рішення про продовження обмежувальних заходів, було прийнято у відповідності з правом на захист і права на ефективний судовий захист .

Як зазначається у постанові суду ЄС, апеляція може бути подана в Суд юстиції за рішенням загальних Суду протягом двох місяців та 10 днів з моменту оголошення рішення.

При цьому факт анулювання передбачає анулювання актів, прийнятих інститутами ЄС, що суперечать законам Європейського Союзу.

Держави-члени, Європейські інститути та окремі особи можуть, за певних умов, оскаржити акт анулювання перед Судом юстиції або перед загальним Судом. Якщо такі дії будуть добре обґрунтованими, сам акт може бути анульований.

"Інститути, яких це стосується, повинні заповнити будь-правовий вакуум", - йдеться в постанові суду ЄС.

Нагадаємо, Суд ЄС скасував рішення Ради ЄС, якими обмежувальні заходи, що застосовуються проти Януковича і його сина Олександра, продовжувалися в період з 6 березня 2016 року по 6 березня 2017 року, а також з 6 березня 2017 року і до 6 березня 2018 року, а також про обмежувальні заходи, які були продовжені проти членів оточення тодішнього президента - Олександра Клименка, Сергія Арбузова, Віктора Пшонки, Артема Пшонки і Андрія Клюєва на період з 6 березня 2018 року по 6 березня 2019 року. Всі перелічені особи з 2014 року були включені в перелік осіб, щодо яких застосовувалося заморожування фондів, на підставі того, що вони були суб'єктами кримінального переслідування в Україні з розслідування злочинів у зв'язку з розтратою державних коштів та їх незаконним виведенням з країни.