Латвійський інтерес. Чому Рига допомагає Києву шукати "гроші Януковича"
Латвія - одна з трьох балтійських країн, які з перших днів української революції з усією можливою веселій люттю її підтримала. Зрозуміло, не з одного лише ідеалізму. Хоча він, як здається, завжди домінував. А тому, наприклад, якщо інші пострадянські держави Балтики піддаються виразною загрозу ззовні, то Латвія багато в чому відчуває цю загрозу зсередини.
Європейське дежавю
Рига, ймовірно, єдиний мегаполіс на Східній Балтиці, - камінь спотикання для "корінних" і "російськомовних". Однак "російськомовні" зовсім не обов'язково означає проросійські. На цьому і варто місцева лівоцентристська партія Saskana ("Згода"). Їй ще жодного разу не вдавалося сформувати уряд, але ризька мерія вже багато років перебуває під її контролем. Правда, після російської окупації Криму і з початком конфлікту на сході України рейтинг партії, як історично "проросійської," сильно знизився, що показала недавня серія виборів.
Втім, на думку самих латишів, якщо припустити, що в найближчі роки ця партія зможе провести серйозну внутрішню "чистку" і дистанціюватися від Кремля, то, швидше за все, вона займе гідне місце серед лівоцентристських європейських партій. Хоча і зараз вважати "проросійським" місто Ригу, звідки чималі потоки допомоги спрямовуються в нашу країну, і який швидко дає притулок політичним біженцям з РФ, безумовно, недоречно.
При цьому в українських правоохоронних органах (наприклад, в Генпрокуратурі) зазначають, що саме Латвія найбільш активно співпрацює з Україною по лінії боротьби з відмиванням коштів та пошуку капіталів, незаконно вивезених режимом Віктора Януковича. Така робота ведеться як державними структурами, так і громадськими організаціями.
Більш того, ряд перетворень в державних структурах в Україні (наприклад, створення Національного антикорупційного бюро) були проведені за лекалами, за якими функціонують аналогічні держструктури Латвійської Республіки. Первинна реформа податкової системи також проводилась із залученням фахівців служби державних доходів Латвії.
У той же час потенціал відносин між Латвією та Україною - притому що латвійський бізнес все активніше співпрацює з українським реалізується в далеко не повній мірі. Тим не менш товарообіг і обсяг фінансових транзакцій між нашими країнами зростав протягом всіх пострадянських років.
При цьому не слід забувати, що до рішення про приєднання Латвії до зони євро, її банківське регулювання було досить гнучким, що дозволяло різного роду українським підприємцям використовувати такі можливості. Проте вже четвертий рік простір для "дивних інвестицій" скорочується, а для прозорих - зростає. У сфері боротьби з відмиванням грошей - зокрема, фігурантами поваленого українського режиму - Рига і Київ не перший рік працюють практично на автоматі. Здається, час від часу господарі сумнівних рахунків бували дуже близькі до фізичного арешту.
Між іншим, варто розвіяти російські страшилки про те, як жахливо постраждала саме Латвія під час світової фінансової кризи 2008 р. В об'єктивній реальності деякий спад латвійської економіки в той період був подоланий вже в 2012-м (за даними Інституту Латвії, - поважної урядової організації, яка збирає і щомісяця публікує матеріали про реальний стан справ в Латвійській Республіці). А ось санкційна війна між Заходом і Росією в 2014-2015 рр. суттєво вдарила по економіці країни. Так, вивезення товарів з Латвії до Росії в період з 2014-2015 рр. скоротився на 63% через продовження санкцій на імпорт окремих продовольчих товарів, також наголошується, що імпорт з Росії за цей же період скоротився на 12%.
Втім, до помсти Москви ризьким шпротами не звикати. Традиційна індустрія Латвії вже не раз потрапляла під удари Росії. Зрештою, знеструмлення росіянами енергосистеми латиші переживали на початку 90-х, так само як і проблеми з опаленням. - поки не налагодили постачання енергоносіїв з будь-яких інших джерел, крім Росії.
Негромадяни і не офшори
Шовіністичне божевілля РФ, варто відзначити, аж ніяк не стримує росіян північно-східних провінцій, які з великим задоволенням відправляються на заробітки в Латвію, оскільки жодної роботи за спеціальністю на батьківщині для них немає, а в умовах постійно ужесточаемого санкційного режиму і не може бути. При цьому в Латвії функціонує безліч російськомовних ЗМІ різної форми власності.
І тут слід дещо уточнити.
В Латвійській Республіці існує "інститут негромадян" - так склалося історично: після відновлення незалежності країни у 1991 р. не всі її жителі побажали сприйняти свободу і стати громадянами "нової" європейської країни. Однак, враховуючи чинник європейського гуманізму, їх депортація була об'єктивно неможлива. Саме так і з'явився "інститут негромадян".
Тим не менш статус негражданина - це не клеймо. Існує чітко прописана в законі процедура, за допомогою якої негромадянин може набути громадянство. Всі, хто хотів її пройти, - давно громадяни.
Правда, громадяни Латвії "в середньому" завжди розуміли, що тільки членство їхньої країни в Північноатлантичному альянсі є гарантією збереження європейського способу життя і суверенітету. Технічно факт перебування та постійного нарощування сил альянсу на території Латвії ніяк не впливає на спосіб життя "середнього громадянина". Війська і техніка компактно розміщені в місцях дислокації, малопомітних "пересічному громадянину". Хіба що обсяг продажу чіпсів і газованої води в сусідніх супермаркетах істотно зріс.
Що стосується думки негромадян, то воно різко негативно ледь не на всіх загальнонаціональних питань, так як більша їх частина залишається в російському інформаційному просторі завдяки невід'ємною в Об'єднаній Європі свободу слова. І це медійний наступ "русского мира" безумовно сприяє взаєморозумінню між Ригою та Києвом: схожі проблеми часто зближують не менше, ніж схожі інтереси.
До речі, банківські регулятори Латвії заморозили деякі рахунки російських ЗМІ за поданням української сторони. Безсумнівно, це пов'язано з повним розумінням латвійською стороною тих проблем, з якими зіткнулася Україна, і тих завдань, які належить вирішити Україні на шляху до Об'єднаної Європи. Формально, українські правоохоронці все ще вважають Латвію і Естонію "офшорами". Але, як мовиться, всім би такі офшори...
Також важливо відзначити, що взаємне інвестування сягає сьогодні $200 млн, а кількість зареєстрованих українцями в Латвії компаній - півтори тисячі.
Крім ділових проектів, множиться число гуманітарних проектів. Наприклад, некомерційні громадські організації спільно з Конгресом українців в Латвії здійснюють регулярне постачання гуманітарної допомоги в Україну. Нещодавно був ініційований новий довгостроковий і дуже важливий проект: "Центр реабілітації ветеранів АТО в Латвії".
Не забуває балтійська республіка і про власну безпеку - причому її кроки в цьому напрямку також заслуговують пильної уваги. Зокрема, 20 січня цього року в Марупском краї було відкрито нове виробництво підприємства Vairog Eu, на якому будуть виготовлятися складові частини для стандартних боєприпасів НАТО. Відновлення в Латвії військово-промислової галузі стало актуальним після нападу Росії на Україну і відповідного розширення оборонних витрат країни. У той же час реалізація подібних проектів посилює привабливість Риги для Києва в якості партнера в галузі військово-технічного співробітництва.
Експансія Шевченка
Протистояти чорному нарративу зі сходу допомагає зближення України і Латвії. Так, два роки тому в національному парку Кронвальда в Ризі, навпроти посольства України в Латвії відкрили перший в цій європейській столиці пам'ятник українському поетові Тарасу Шевченку.
Унікальність пам'ятника в тому, що він був створений в Україні скульптором Ігорем Гречаником на громадські пожертви українців і представників інших національностей, що проживають в Латвії, перераховані Конгресом українців Латвії. Загальні витрати на установку пам'ятника склали близько 85 тис. євро. Оскільки можливості сплатити ще і транспортування у громади не було, державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" повністю взяла на себе ці витрати.
Читайте також:
