Російський терор не спрацює. Що спільного між очима в конверті та блекаутом у Північній Кароліні

Однією з помітних подій, поруч із ракетним терором Росії, минулого і цього тижня став і терор конвертний. Розпочався він 24 листопада з Іспанії. Там до посольства України надійшов конверт з вибухівкою. Вибухівка спрацювала в руках коменданта, який, на щастя, зазнав лише легких поранень.

Також аналогічні листи отримали іспанська Instalaza, що спеціалізується на виготовленні піхотної зброї. Зокрема, компанія постачає гранатомети для українських Сил оборони.

Окрім того, цілями стали авіабаза в Торрехон-де-Ардосі, офіс прем’єр-міністра Педро Санчеса, посольство США в Мадриді, генконсульство України в Барселоні і консульство в Малазі.

Не всі адресати отримували вибухівку. Деяким надходили листи в дусі "Хрещеного батька" — конверти з очима тварин. Це вже суто психологічний тиск на українських дипломатів та інший персонал.

Загалом, за словами речника МЗС Олега Ніколенка, вже зафіксовано 21 випадок погроз українським дипмісіям через пошту у 12 країнах, серед яких також Італія, Нідерланди, Польща, Угорщина, Хорватія, Чехія.

Особи відправників, а також їхнє громадянство наразі не встановлені. Принаймні іспанська поліція публічно про це не повідомляла, визначивши, за даними Reuters, лише місце відправлення шести листів – це місто Вальядолід на півночі Іспанії.

Хоча Росію ніхто прямо не звинувачував, більшість європейців і українців певні, що за цією поштовою "спецоперацією" стоїть саме вона. Тим більше що її спецслужби в стилі незмінного керівництва Росії поєднали професійну діяльність із відвертим бандитизмом і тероризмом.

Можна навіть констатувати, що на тлі провальної "спеціальної військової операції" Москва проводить "спеціальну терористичну операцію".

Адже паралельно із ракетними ударами по енергетичній та цивільній інфраструктурі України з метою "заморозити" українців, що навпаки стимулюють партнерів Києва збільшити допомогу; а також із розсилкою конвертів, ми спостерігаємо й інші інциденти із сумнівним бекграундом.

Так, ввечері в суботу, 3 грудня, в Сполучених Штатах, а саме в окрузі Мур штату Північна Кароліна невідомі розстріляли розподільчі станції, через що там в 40 тис. домогосподарств вже третю добу не було електроенергії.

Логічного обґрунтування або мотивів цього нападу на енергоінфраструктуру США кимось з громадян Штатів немає. Це не може бути якимось маніфестом через радикальні дії. Але як і в Україні, це відбулося з настанням морозів. І цей інцидент цілком відповідає методам Росії, які вона використовує в Україні у спробі дестабілізувати суспільство, щоб вплинути заразом і на політичні процеси.

Сполучені Штати є найбільшим союзником України за обсягами військової та фінансової допомоги у протистоянні з Росією, і водночас – де-факто ворогом режиму Володимира Путіна. В світосприйнятті поточної кримінально-чекістської російської верхівки є раціональним вдаватися до подібних актів залякування та примусу. Най це і не змусить адміністрацію Джо Байдена раптом піти на перемовини з Москвою за спиною України.

Але діяти інакше російські спецслужби вже просто не в змозі. В чому ми впевнилися ще кілька років тому, коли вони намагалися вбити спочатку болгарського бізнесмена-зброяра Емельяна Гебрева, чиї підприємства постачали постріли Україні; а потім Скрипалів у Солсбері.

Вбивства — ще одна фішка спецслужб країни-агресора в арсеналі гоп-інструментів залякування супротивника. Та й не тільки спецслужб. Особливу любов до цього метода має тік-ток-піхотинець Путіна – очільник Чечні Рамзан Кадиров. І використовує його проти осіб, яких вважає власними ворогами. Здебільшого йдеться про чеченських активістів, блогерів, опозиціонерів, бійців, які вимушені переховуватися в країнах Європи. Так у центрі Берліна в 2019 р. було вбито ветерана Другої Чеченської війні Залімхана Хангошвілі. А днями, 2 грудня, в Швеції, за повідомленнями преси, начебто загинув (але офіційного підтвердження наразі немає) ще один відомий "ворог" Кадирова – блогер Тумсо Абдурахманов, який через особистий конфлікт із ним полишив Чечню у 2015 р.

Ця сукупність останніх дій відверто терористичного характеру з російським шлейфом свідчить про те, що Москва вже прямо визнає, дивлячись на Європу очима вбитих тварин, що це є її новий формат "діалогу" із цивілізованим світом.

Що стало цілком очевидним, коли в Росії значно посилив свої позиції колишній зек (засуджений за розбещення неповнолітніх) та засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин. Посилив настільки, що почав не просто впливати на російську зовнішню політику, але навіть її формувати. Яскравий доказ – закривавлена кувалда, доправлена його адвокатом до Європарламенту після того, як ЄП визнав Росію державою-спонсором тероризму. Якщо хтось не знає, кувалда — один із символів "Вагнера": цим знаряддям вони страчують і цивільних (в Сирії), і своїх бійців. Як от Євгена Нужина – в’язня, завербованого на війну в Україні, де він потрапив в полон, а потім був звільнений з нього під час чергового обміну.

Надіслати кувалду в ЄП – це пряма погроза життю всіх представників законодавчого органу. І погроза, виражена в повній відповідності до світогляду не тільки Пригожина або Путіна, але й більшості росіян. І Пригожин, і Путін є уособленням цих мас, які остаточно повернулися до часів і правил життя Середньовіччя.

В цьому викривленому світогляді такі відверто терористичні вчинки – це демонстрація сили, яка мала б вразити "слабку" Європу. Та Європа, хоч іще не досягла рівня загартованості України, вже не є тією Європою, якою була до 24 лютого. На кожен наступний акт російської агресії західні партнери Києва відповідають все більш рішуче і публічно підтверджують прагнення сприяти перемозі України. Тож насправді цей інструментарій Росії аж ніяк не впливає ані на боротьбу України, ані на європейську політику підтримки України. Навпаки, кожен такий інцидент лише слугує підтвердженням правильності рішення Європарламенту та окремих країн ЄС визнати Росію державою-спонсором тероризму.