Міна під НАТО. Китай пропонує Орбану безпекове співробітництво
Уряд Угорщини проігнорував делегацію конгресменів США, яка приїхала через вступ Швеції до НАТО
Очільник угорського уряду Віктор Орбан за два місяці після відвідин Пекіну прийняв у Будапешті емісара з Китаю. Не прем’єр-міністра Лі Цяна, правда, і тим більше, не голову КНР Сі Цзіньпіна.
Однак посади міністра громадської безпеки Китаю Ванові Сяохуну було достатньо, щоб передати Орбану пропозицію від Сі "зміцнити довгостроковий стратегічний партнерський зв'язок у галузі громадської безпеки" на новому, вищому з поточні економіко-політичні взаємовідносини двох країн.
Якщо перекласти з дипломатичної, Китай надав Угорщині певні гарантії у галузі правоохоронної діяльності та безпеки, вочевидь, навсупір ЄС та НАТО. Що було оформлено у вигляді відповідної угоди про співробітництво у галузі правоохоронної діяльності та безпеки, яку Ван підписав спільно з міністром внутрішніх сил Угорщини Шандором Пінтером.
Орбан же, як пише "Сіньхуа", очікувано розписався у дружбі з Пекіном і лояльності перед ним; і висловив надію на тіснішу співпрацю.
Азійський "дах"
Характерно, що зустріч Орбана з китайським міністром, і найважливіше – підписання цієї угоди, відбулися після кількох раундів політичного "приниження" (принаймні з точки зору як Орбана, так і його електорату) від Брюсселя на самітах ЄС, коли лідери Європейського Союзу розглядали питання подальшої підтримки України. І, як відомо, домоглися того, щоб угорський прем’єр погодився на довготривалу допомогу Києву у розмірі 50 млрд євро.
Орбан, який роками перебуває в межах перманентної конфронтації з Брюсселем, з "бою" 1 лютого справді вийшов слабшим. І йому конче потрібно було зміцнити свої позиції, особливо в очах виборців. Зрозуміло, що його відносини з Кремлем не є доречним інструментом демонстрації сили. Радше навпаки. Втім, у нього у рукаві ще є Китай, до якого попри помітно погіршення ЄС все ж ставиться набагато ліпше, аніж до терористичної федерації.
До того ж Китай, який використовує Угорщину як браму до ЄС, провадить щодо неї політику, аналогічну тій, що проводив щодо країн Африки – сипле грошима на інфраструктурні і промислові проекти, наприклад, перший в Європі завод китайського виробника електрокарів BYD чи залізничне сполучення між Будапештом і Белградом, що прокладається китайськими компаніями.
Звісно ж, уряду Орбана вкрай потрібні китайські гроші, коли Брюссель посадив його на сухий пайок через порушення прав і свобод у країні. Проте і відновлення його політичної ваги теж є одним з пріоритетів — аби ткнути під ніс Європи і НАТО. Аби заявити про те, що на боці Орбана не тільки Росія, але й впливовіший гравець. До того ж, здатний впливати і на ту ж Росію. В тому числі в контексті завершення війни Росії проти України. Принаймні міг би, якби хотів. Однак попри запевнення очільника МЗС Дмитра Кулеби його китайським колегою на Мюнхенській конференції з безпеки в тому, що Пекін "продовжить грати конструктивну роль у якнайшвидшому припиненні конфлікту та відновленні миру в Україні", ця "конструктивна роль" полягає у закликах припинити постачання зброї до України.
МЄГА-Орбан
Очільник угорського уряду тим часом демонстрацією зв’язків з КНР немов натякає на свою здатність відігравати певну роль в цій ситуації. При цьому після провальних для нього самітів його команда намагається й надалі тримати марку скандальними заявами про Україну.
Зокрема, на тлі посилення блокади спільного з Україною кордону польськими фермерами партія "Фідес" підтримала цей "протест" і закликала закрити ринок ЄС для української агропродукції. Враховуючи кремлівські вуха в польських акціях, синхронність дій Орбана і Ко вельми красномовні.
Плюс уряд Орбана також наважився й на своєрідну політичну конфронтацією зі Сполученими Штатами. За два дні після візиту Вана до столиці Угорщини приїхала двопартійна делегація американських сенаторів, щоб поговорити про схвалення заявки Швеції на вступ до НАТО Угорщиною – останньою країною Альянсу, що досі цього не зробила, але Орбан обіцяв 17 лютого, що ратифікація може відбутися наприкінці цього місяця.
Проте сенатори приїхали до Угорщини не з візитом ввічливості, а з цілком конкретними вимогами у стилі "або-або": або Угорщина поводиться як союзник по НАТО, або до Конгресу надійде резолюція про відступ країни від демократії. Чим Вашингтон подвоїть тиск ЄС на орбанівську "виборчу автократію". Втім, особисто ці заклики від сенаторів з уряду Орбана ніхто вирішив не вислуховувати і проігнорували делегацію, яка свій меседж надіслала на пресконференції у посольстві.
Тим часом Орбан у переддень приїзду конгресменів під час 25-го звернення до нації агітував за "мир на ім’я Дональд Трамп" і мавпував MAGA в контексті Європи – закликав to Make Europe Great Again. Безумовно Трамп високо оцінить лестощі свого друга – "лідера Туреччини Віктора Орбана". І, можливо, у разі перемоги на виборах навіть закриє очі на орбанові ґешефти з Китаєм. Хоча він ще не переміг, та й наразі істеблішмент у Штатах є здебільшого прихильним до НАТО та його подальшого зміцнення. А ігнорування делегації сенаторів Будапештом, який до цього приймав міністр з КНР, у Вашингтоні точно не забудуть.
