Спільний алфавіт і лобі в БРІКС. Як Туреччина відриває тюркський світ від "русского міра"

Про затвердження абетки з 34-х літер повідомив азербайджанським ЗМІ член комісії із загального алфавіту тюркського світу, завідувач кафедри загального мовознавства Бакинського держуніверситету Нізамі Джафаров. До Організації тюркських держав входять Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, як спостерігачі в її роботі беруть участь Туркменія та Угорщина. Віктор Орбан особисто відвідував її саміти. Рульовим процесів в ОТД є Туреччина. Штаб-квартира організації знаходиться в Стамбулі. Нинішню назву носить з 2021 року, а до того часу з моменту створення у 2009-му називалася Тюркська рада. Від самого початку вона задумувалася як міжнародна політична організація, що об’єднує незалежні тюркські держави. До речі, у серпні 2020 року тодішня заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова казала, що наша країна прагне отримала статус спостерігача тоді ще у Тюркській раді. Проте цього не сталося. А дарма. Через подібні міжнародні структури можна успішно лобіювати власні інтереси.

Під час повномасштабного вторгнення Росії на нашу землю країни-члени ОТД поводяться по-різному. Туреччина відмовилася долучитися до західних санкцій проти Москви, її називали серед тих, хто допомагає росіянам виходити з-під санкцій, разом із тим стараннями турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана вдалося створити та певний час підтримувати зерновий коридор. Від якого Росія відмовилася в односторонньому порядку. Крім того, Ердоган запропонував Стамбул як майданчик для переговорів української та російської сторін і потім неодноразово закликав повернутися туди для поновлення перемовин. Також Ердоган час від часу повторює, що Крим має бути повернутий Україні, оскільки це є вимогою міжнародного права.

Схоже до Анкари — і нашим, і вашим — поводяться й інші її союзниці по тюркському світу. Саме до Киргизстану Володимир Путін завітав уперше після видачі Міжнародним кримінальним судом ордеру на його арешт. Встиг побувати він після видачі ордеру і в Казахстані, і в Узбекистані. А місяць тому російській диктатор відвідав Баку. Подейкували, збирався й до Туреччини, але візит скасували. А от якби ще до війни Україна стала спостерігачем в тюркській організації, можливо її члени поводилися б із Росією дещо інакше.

Втім повернемося до 34-х літер в єдиній абетці. За словами професора Джафарова, після переходу на загальний алфавіт країни не зіштовхнуться із серйозними змінами, оскільки він збігається з формою писемності, прийнятої у більшості тюркських держав. Латиницею користуються турки, туркмени, азербайджанці, узбеки. В останніх був перехідний період, коли одночасно функціонували кирилиця і латиниця. Тільки Казахстан і Киргизстан вперто тримаються за кириличну абетку. Причина, вочевидь, політична, а не філологічна.

У Казахстані перехід казахської мови на латиницю почався ще за Нурсултана Назарбаєва у 2017 році. Але варіант латинізованого алфавіту, представлений у 2021-му, забракував чинний глава держави Касим-Жомарт Токаєв. У Киргизстані в січні 2023 року парламент ухвалив законопроект про державну мову: він передбачає, що киргизька мова стане офіційною та робочою для державних органів. Того ж року навесні депутати заявили про необхідність переходу на латиницю. Однак президент Киргизстану Садир Жапаров заявив про передчасність переходу киргизької мови на латиницю. Доречним буде нагадати, що в Киргизстані, як і в Грузії, ухвалили подібний до російського закон про іноагентів. За такими законами чітко прослідковується геополітичний вектор влади.

Звісно, узгодження спільного алфавіту не означає, що казахи і киргизи відразу перейдуть на латиницю, відмовившись від неприродної для себе кирилиці, користування якою лишається політичною даниною Росії. Але те, що рішення мовної комісії тюркської організації прискорить дрейф Астани і Бішкека геть від Москви, безсумнівно. Як каже професор Джафаров, країни самостійно затверджуватимуть національну абетку на базі узгодженої. Додамо: краще дискусія, скільки літер буде в національній абетці, аніж політично мотивоване небажання влади Казахстану й особливо Киргизстану переходити на латиницю, щоб зайвий раз не дратувати Росію.

Важливо у цьому контексті згадати і про зростання геополітичної ролі Туреччини. В Анкарі і Баку майже одночасно висловили наміри приєднатися до БРІКС. Раніше про це говорили в Астані. У нас, коли заходить мова про БРІКС, акцентують на перебуванні там Росії. Але забувають дуже важливі моменти. По-перше, Росія є однією із засновниць, але першу скрипку там грають інші. Насамперед Китай. По-друге, країни, які входять до співдружності та які позирають в її бік, мають різні цінності, різні геополітичні інтереси та бачення участі в організації. Приміром, ОАЕ є учасниками БРІКС і віднедавна — оборонним партнером США. Туреччина й далі залишатиметься дуже важливим членом НАТО, а її перебування в БРІКС зменшуватиме антизахідний тон, який задають Китай і Росія.

Більше того, якщо задовольнять заявки турків, казахів і азербайджанців, відразу три представники тюркського світу зможуть діяти спільно. А там й інші члени ОТД підтягнуться, утворивши серйозне пантюркське лобі на Глобальному Півдні. Потіснивши від ухвалення рішень не тільки Росію. Якщо предствники тюркських народів домовилися про кількість літер в абетці та перехід на латиницю, а дискусія про це тривала з 1990-х, то узгодити єдину позицію в рамках БРІКС вони точно зуміють.