Смерть начальника ГРУ. Як Путін у Миколи I мундир позичив
У віці 62 років пішов з життя начальник Головного управління Генштабу ЗС РФ (колишнє і, очевидно, майбутнє ГРУ) Ігор Коробів. Як стверджує міноборони РФ, "після важкої і тривалої хвороби".
Якщо вірити повідомленням "Ехо Москви", загострення хвороби у шефа російської військової розвідки розвинулося у вересні, після розмови з Володимиром Путіним йому різко стало погано - здало серце, а в ЗМІ просочилася інформація про те, що Коробову світить відставка ще до кінця року. Так що, напевно, варто подякувати російського президента за мимовільний, але своєчасний "подарунок" до першого ювілею Революції гідності. В той же час доля Коробова - чергове свідчення того, що основним варіантом відходу від справ для людини, з обов'язку служби тісно спілкується з Путіним, є відставка вперед ногами.
У випадковість смерті Коробова віриться насилу. Швидше тут очевидний прояв укореняющейся в Росії тенденції, адже Коробов став вже другим за два роки начальником ГУ, який вийшов у відставку на той світ. На цій посаді він змінив Ігоря Сергуна в грудні 2016 р. Попередник помер 3 січня на дачі під Москвою - нібито від серцевого нападу. Щоправда, є й інша версія, озвучена приватним разведагентством Stratfor: Сергун загинув не 3, а 1 січня, і не в Підмосков'ї, а в Лівані. Подібність їх "відставок" в тому, що їх відхід був справою вирішеною і, по суті, відбувся.
Місце Коробова - поки в якості в. о. - зайняв віце-адмірал Ігор Костюков. Що дивно, адже флотським зазвичай не довіряють вищі пости в російській розвідці. Хоча не факт, що саме Костюков залишиться начальником нового старого ГРУ, незважаючи на те, що він уже заступав Коробова під час хвороби. Віце-адмірал може бути фігурою, виставленої в коло світла для відводу очей, поки Кремль зайнятий більш цікавими речами.
Бо як Коробів помер на тлі організованого Кремлем масштабного переформатування держапарату, що спирається на загравання з ностальгією росіян. Путін і його оточення знову заглянули в котел з ідеологічним, культурним і політичним варивом. По-перше, 2 листопада, на століття російської військової розвідки, президент РФ заявив, що хотів би відновити стару, радянську, назва спецслужби: внаслідок сердюковской реформи Головне розвідувальне управління позбулося середнього слова. Тобто Путін вирішив провести реребрендинг військової розвідки, апелюючи до "славного минулого", коли ця абревіатура вселяла Захід страх. Цей крок спрямований і на внутрішнього середньостатистичного споживача, у якого в голові та ж каша з царських та радянських сил.
По-друге, посиленням мілітаризації РФ може стати повальне облачення керівництва країни у форму. Цією ідеєю 19 листопада вибухнув скандальний Віталій Мілонов, аргументировавший пропозицію тим, що крім силовиків в мундири вже вбралися підопічні Сергія Лаврова, працівники РЖД, "Аерофлоту", "Пошти Росії", а також окремі підрозділи мінприроди. Ініціатива, не виключено, є лише фантазією Мілонова. З іншого боку, саме таким політикам доручають вкинути щось скандальне в суспільство і подивитися на реакцію. Тим більше що, як повідомляє RTVI, у коридорах влади активно обговорюють можливість одягнутися в кітелі і Путіна, і уряд, і чиновників. Пояснення просте: росіяни до армії ставляться краще, ніж до госаппарату, а Путін в погонах врятує свої пікіруючі рейтинги.
Таке переформатування не в останню чергу знадобилося, оскільки вже покійний начальник управління облажався. Втім, як і його попередник. Саме при Сергуне, нагадаємо, проходила активна фаза ймовірного втручання в президентські вибори США 2016 р. Москва зробила ставку на Дональда Трампа, сподіваючись на те, що той здолає американську державну систему і санкційний кошмар РФ закінчиться. Не здолав. Стало гірше. Загалом, зрозуміло, чому Сергуна "пішли". Але і прийшов йому на зміну Коробів не зміг виправити ситуацію. Навпаки, під його керівництвом управління зганьбилося відразу на кількох рівнях і в кількох країнах: Великобританії, Нідерландах, Норвегії, Австрії і т. д. Так і на минулих проміжних виборах в США присутність росіян відчувався не так сильно, як двома роками раніше. Правда, це може бути в першу чергу заслугою американських правоохоронців, зробили висновки і серйозно наростили м'язи на кістках.
У будь-якому випадку Коробів напартачив - спаплюжив ім'я ГРУ, а тому пішов в утиль. Що ще гірше: світ не тільки не боїться російських шпигунів, але відкрито насміхається над російською військовою розвідкою. Тому потрібно не просто відновити стару назву і, як передбачають правила бюрократії в подібних випадках, влаштувати чистку в конторі, але і символічно повернутися до витоків.
На цьому шляху Кремль ітерація за ітерацією підходить до епохи і особі Миколи I, чия доля все сильніше схожий на прототип путінської. Як і російський імператор, Путін прийшов до влади в неспокійні часи на місце, від якого відрікалися - Костянтин I і Борис Єльцин. До того ж сходження Миколи I супроводжувалося повстанням декабристів, а Путін не один рік лякає росіян кольоровими революціями, та й сам боїться Майдану. Обидва правителя з кожним роком все сильніше тиснули будь-які прояви лібералізації, перетворюючи це слово в лайка. І Микола I, до речі, одягнув в мундири чи не кожного в Росії.
У ситуації з ГРУ теж виразно проглядається тотожність підходів Путіна і Миколи. Раз ГРУ виставив себе на посміховисько, значить, весь російський держапарат виставив себе на посміховисько. Логіка тут все та ж: Росія повинна наводити страх, а там, де звучить сміх, його немає.
Путін закручує гайки, як це робив Микола I. І також воює з усім світом, що незважаючи на аналогічне військово-технічне відставання. У російського імператора теж був свій "крымнаш" - Кримська війна, до речі, програна, до кінця якої Микола не дожив. Кремлю варто було б це врахувати, але... Машина вже запрацювала. Та інтенсифікація від дрейфу до руху на всіх вітрилах відбулася рік тому - перед "виборами" президента. 1 листопада в Москві відбувся ХХІ Всесвітній російський народний собор, учасники якого проектували правління Миколи I на нинішню Росію з метою консолідації всіх росіян. Частково на виборах це спрацювало. Але потім почався прогнозований спад популярності та рейтингу особисто Путіна.
Холодильник планомірно витісняє телевізор. Наприклад, відповідно до соцопитування Інституту соціології РАН, вже 51% росіян переконані, що влада повинна дбати про населення, а не про великодержавності та військової могутності. Хоча ще в 2014 р. 67% респондентів називали ключовою цінністю саме велич держави.
І це не все. Буквально як насмішка над Кремлем одночасно з новиною про смерть Коробова з'явилися результати іншого дослідження - "Левада-Центру". Відповідно до їхнього опитування 61% росіян вважають, що саме Путін відповідальний за всі проблеми країни. Ще 22% кажуть, що в деякій мірі несе відповідальність. І це максимальний показник за весь час досліджень. Знову привіт від Миколи Павловича - той теж був любимо... якийсь час.
Знову забити холодильник продуктами керівництво РФ вже не зможе. На це немає коштів, а ті, які ще залишилися, активно виводяться за кордон. Нинішній лідер Росії збільшує дозу патріотизму та ідеологічного гротеску і цементує державну владу за прикладом Миколи I. І будь що буде. Що стало з Миколою, відомо: фатально прохолов, приймаючи парад (хоча злі язики стверджують, що просто спився від безнадії). Питання тепер в тому, чи буде Путін до кінця копіювати життєвий шлях російського імператора.
