Стежили за голландцями. Чим небезпечний шпигунський скандал у справі МН17

Програма новин RTL Nieuws (Нідерланди), посилаючись на свої "добре поінформовані джерела", повідомила про масштабну стеження за співробітниками місії з розслідування катастрофи "Боїнга" малайзійських авіаліній рейсу MH17 на Донбасі.

Як стверджують голландські журналісти, масштабна стеження велося з боку як українських, так і російських спецслужб. Спробуємо розібратися, наскільки ця інформація негативна для України в цілому і співпраці з Амстердамом зокрема; і так вже все погано і пора кричати "зрада!".

Голландці повідомляють, що номери в готелі, де був знятий цілий поверх для слідчих, військових і дипломатів місії, прослуховувалися, а в електронні прилади також "підсадили" шкідливе ПО, в результаті чого частина пристроїв перепрошились, деякі були зачищені, причому гаджети постійно включалися самі і норовили підключитися до Wi-Fi.

RTL Niews зазначає, що стеження з боку України - питання дуже чутливе, оскільки країни спільно займаються розслідуванням і перебувають ніби в статусі союзників. Але при цьому співрозмовники підкреслили, що спостереження з боку російських спецслужб було в рази більш структурованим і масштабним.

У будь-якому випадку у нідерландських політиків вже виникли питання до Києва. ЗМІ наводить коментар представника опозиції - депутата від "Зелених лівих" Ворота ван Ойка. Він, зокрема, заявив: "Важливо, що це спливло на поверхню. Нідерланди повинні заявити Україні: такого не повинно бути. Ми на одній стороні і нам не слід працювати з секретної порядком денним".

Поділяють його невдоволення і входить в більшість партії "Демократи 66", головним опонентом якої є "друг" Кремля Герт Вілдерс і його Партія свободи. За словами Сьорда Сьордзмы, "це не нормально, але, на жаль, це відбувається. Ми повинні зробити висновок, що шпигунство є завжди і скрізь, але це не дуже приємно".

І голландський законодавець прав. Було б навіть дивно, якщо українські спецслужби не пробували б щастя, враховуючи резонанс трагедії і супроводжуючі розслідування інформаційні інтервенції з боку Росії.

Шпигунські скандали неодноразово виникали між союзними державами. Згадаймо нещодавно знову спалахнув німецько-австрійський скандал з-за шпигунства за міжнародними структурами, які мають штаб-квартири у Відні. Або історію про те, як американські спецслужби прослуховували Ангелу Меркель і т. д.

На відміну від того ж ван Ойка, експерта по роботі спецслужб, боротьбі з тероризмом і технологіями, у якого журналісти взяли коментар, у доцента Лейденського університету Йєллі ван Бюрена факт стеження не викликав подиву. "У світі розвідки у вас немає друзів серед переважно тимчасових союзників. Інтереси іноді збігаються, іноді немає, а іноді перебувають у "сірій зоні", - сказав він, зазначивши, що це стандартна практика, коли сторони хочуть володіти всією інформацією, особливо якщо мова йде про такий "політично чутливою проблеми", як теракт проти повітряного судна.

Але, звісно, ЗМІ звернулося за коментарями до голландським правоохоронцям і дипломатам. І вони відповіли. До того ж ще й всі разом в одній заяві - прокуратура, поліція, мін'юст, МВС, МЗС, міноборони. У відповіді говориться, що, "можливо, інші сторони хотіли зібрати розвіддані", оскільки літак розбився "в зоні конфлікту, де грають роль серйозні геополітичні інтереси".

Виходячи з відповіді можна зробити висновок, що уряд королівства якщо і не було в курсі ведеться стеження, то як мінімум допускала її наявність. Мало того, нідерландських співробітників "постійно попереджали про можливість прослуховування". І, як повідомляє все та ж RTL Nieuws, всіх учасників місії проінструктували щодо захисту себе і своєї електроніки. Плюс, їм рекомендували не користуватися громадським Wi-Fi. Тобто, за великим рахунком, мова йде про стандартному наборі заходів інформаційної безпеки. Тим більше, що всі конфіденційні бесіди проводилися в спеціально обладнаних кімнатах посольства Нідерландів.

Загалом, в королівстві були готові. І це наштовхує на думку, точніше припущення, що в даному випадку також могло мати місце співробітництво обох країн з метою підловити росіян на гарячому. Враховуючи, що обидві держави мають чималий досвід у такому форматі "спілкування". Нідерланди вже відчули на собі наслідки підвищеного інтересу з боку Кремля в ході підготовки і проведення консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, після якого вибори було вирішено проводити по - старому-з використанням паперових бюлетенів. А 29 січня цього року стало відомо про атаки російських хакерів на три найбільших банки країни.

При цьому Нідерланди можуть похвалитися серйозними досягненнями. Буквально за чотири дні до оприлюднення даних про напад програма новин Nieuwsuur і газета deVolkskrant опублікували великий матеріал про ролі королівських спецслужб у боротьбі з російською хакерської групою Cozy Bear.

Як писала "ДС", об'єднана кибергруппа, створена Генеральною службою розвідки і безпеки (AIVD) і Службою військової розвідки і безпеки(MIVD), в 2014 р. проникла в штаб-квартиру хакерів в Москві, ведучи спостереження за допомогою веб-камер і відстежуючи всі дії киберзлоумышленников. Отриманою інформацією голландці ділилися й з США, а ті в подяку - інноваціями, технологіями та розвідданими. До того ж тоді ЗМІ припускали, що американці могли надати і якісь цікаві дані про катастрофу MH17.

Загалом, досвід, навички, технологічний базис у Нідерландів є. Так чому б не припустити скоординованість дій двох країн і в цій ситуації? Тоді виникає питання, чому, власне, з'явилася ця публікація? Або джерела не були повною мірою поінформовані, або, навпаки, інформовані, але розповіли ЗМІ лише частина правди.

Як би те ні було, оприлюднена телешоу інформація - пряма доріжка до міжнародного політичного скандалу. Зволікання Києва - МЗС і СБУ - з реакцією на матеріал тільки погіршує ситуацію.

По-перше, тому що представники нідерландських опозиції і правлячих партій продовжать задавати питання, а інформаційний простір королівства - наповнюватися негативним для України контентом.

По-друге, що ще гірше, кремлівські ЗМІ і балакучі голови максимально "розмиють" інформацію про стеження з боку російських спецслужб або проігнорують зовсім, при цьому виразно почнуть тикати пальцем в Україну з лейтмотивом: а ми казали, що це всі українці, вони стежили за вами, а паралельно переконували світ, що авіалайнер збили ракетою з російського "Бука".

Не можна не помітити, що ця негативна інформаційна хвиля піднімається на тлі проведення в Гаазі Спеціальної сесії Конференції держав - учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї. Природно, в порядку денному інциденти і в Солсбері, і в сирійський Думі. І на цій конференції також присутня і українська делегація, один з представників якої, заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, нагадав про "безпрецедентну грубій поведінці російського режиму в Сирії, Великобританії, Грузії, Україні". "Потрібно раз і назавжди зупинити агресивні спроби домінувати у світі і змусити РФ дотримуватися цивілізовані норми", - говорив він, критикуючи РБ ООН за неспроможність адекватно реагувати на застосування росіянами хімзброї, і т. п. Це питання є болючим для Кремля, і повідомлення про стеження за нидерландцами в Україні, безумовно, йому тільки на руку.

Звичайно, голландці не змінять думку і не звинуватять у катастрофі "Боїнга" Україну, але теза про її часткової відповідальності за інцидент може отримати підтримку, а уряду, в разі чого, доведеться "прогнутися" під вагою суспільного невдоволення, як це було у випадку з горезвісним референдумом.

Тут варто згадати про лист міністра закордонних справ Нідерландів Стефа Блоку депутатам нижньої палати парламенту, в якому він писав, що "в даний час немає юридичних підстав для залучення України до відповідальності". Ключова фраза "в даний час немає" може бути прочитана як "поки немає". І це "поки що" в разі чого трансформуватися у "вже є". Тому для початку потрібна офіційна реакція з боку зовнішньополітичного відомства України. А по-хорошому - ще велика мобілізація до публічної медійній сфері з опрацюванням детального плану антикризового піару.