Пороблено в Німеччині. Чи врятує Пісторіус Шольца від системної кризи

Рівень підтримки канцлера Німеччини Олафа Шольца продовжує стрімко погіршуватися, а разом з ним знижується рейтинг його партії – Соціал-демократичної партії Німеччини, та й усієї "світлофорної" коаліції, до складу якої окрім СДПН входять "Зелені" і Вільна демократична партія. На трьох партнери, що подекуди поводяться як вороги, мають вже лише 32-33%.

Відповідні тенденції уважно відслідковують німецька преса і соціологи, які за кілька останніх тижнів опублікували вже кілька досліджень.

Внутрішні суперечки також підвищують очікування виборців щодо розпаду коаліції вже цього року, згідно з даними опитування Yougov, проведеного у грудні. Такої думки дотримуються вже 27% німців, натомість вірять у те, що вона працюватиме принаймні до 2025 р., — 21% респондентів, а 34% — в те, що "світлофор" дотягне до виборів у 2025 р. В разі ж, якщо правда буде на боці 27%, то слід очікувати або дострокових виборів, або ж формування нової коаліції.

Втім, існує ще варіант із заміною Шольца на посаді очільника федерального уряду іншою політичною фігурою, яка б, що важливіше, мала більшу довіру виборців. І такий потенційний наступник у Шольца є – це міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.

Власне, ще напередодні Різдва агенція INSA на замовлення тижневика Bild am Sonntag оприлюднила результати відповідного дослідження, згідно з яким Пісторіус отримав найвищий рейтинг схвалення серед всіх політиків – 42%. Важливо: він має високий рівень схвалення не тільки в рідній СДПН, але й серед виборців "Зелених", ВДП, ХДС/ХСС і навіть праворадикальної "Альтернативи для Німеччини".

Водночас, Шольц у грудні мав 12 місце в рейтингу (26%) на противагу третьому місцю у 2022 р. 

Нове ж дослідження INSA показало, що 64,3% респондентів хотіли б заміни Шольца Пісторіусом, а на його боці лишаються лише 24,6% опитаних німців.

Тож не виключено, що СДПН та її партнери по коаліції будуть вимушені погодитися на кандидатуру Пісторіуса задля збереження більшості. І одним з каталізаторів, на додачу до результатів замірів громадської думки, можуть стати вибори у федеральних землях Саксонія, Тюрінгія і Бранденбург, заплановані на осінь цього року, і до яких СДПН підходить у далеко не найкращому стані. Іншими словами, ймовірно вона зазнає поразки і це змусить партію все ж розглянути відставку Шольца.

Криза на кризі

Чим зумовлений катастрофічний стан СДПН і особисто Шольца, враховуючи високий рівень довіри до нього у 2022 р.?

Насправді проблема комплексна, тобто підстав для історичного антирейтингу нинішнього канцлера Німеччина декілька, і вони накладаються, доповнюючи одна одну.

По-перше, вищезгадані вже протиріччя між СДПН, ВДП і "Зеленими". Вони зумовлені фундаментальними відмінностями у позиціях учасників коаліції. Наприклад, якщо есдеки, звісно, ж зосереджуються на соціальній політиці, то ВДП традиційно грає на підтримку бізнесу, а "Зелені" просувають як екологічний порядок денний, так і "соціалку". Через ці відмінності партнери вже мали політичні суперечки через законотворчість. Так, міністерка у справах сім’ї Ліза Паус ("Зелені") блокувала законопроект міністра фінансів Крістіана Лінднера (ВДП), спрямований на пільги для бізнесу. Паус же вимагала збільшити підтримку незаможних родин з дітьми. Лінднер собі мав суперечку з міністром економіки та захисту клімату Робертом Габеком, який лобіював законодавство щодо скорочення шкідливих викидів німецькими господарствами, що останні сприйняли як спробу змусити їх відмовитися від традиційних систем опалення на користь дорожчих екологічних. Мав "контри" з Лінднером і сам Шольц – через 60 млрд євро невикористаних кредитів з "пандемічного фонду", задля чого було призупинено дію обмежень на занадто велику кількість боргів (механізм "боргове гальмо"). Втім, угоди щодо бюджету на 2024 р. партнери досягли, але черговий факт протистояння в коаліції залишився.

По-друге, опосередкований вплив на популярність Шольца мав скандал з компанією Wirecard та її керівником Яном Марсалеком, який поцупив 2 млрд і втік до Москви. Шольца критикують за те, що він як тодішній міністр фінансів, а отже відповідальний за роботу фінрегулятора BaFin, не помітив цю шахрайську схему Wirecard.

По-третє, попри начебто певний прогрес уряду Шольца у питанні надання Україні військової допомоги, його досі критикують за зволікання з відправкою до Києва зброї і устаткування, необхідних для стримування російської агресії. Зараз насамперед йдеться про далекобійні ракети Taurus.

По-четверте, у ФРН зростає невдоволення економічною програмою уряду Шольца, що демонструється німцями у форматі акцій протесту представників різних галузей – від залізничників і решти перевізників до фермерів і машинобудівників. Зокрема 8 січня у Німеччині почалися і триватимуть до 15 січня масштабні страйки фермерів, які вимагають не скасовувати субсидії на дизельне паливо для аграрного сектору і тому блокують автомагістралі у низці федеральних земель.

По-п’яте, на додачу до вищезазначених пунктів Шольца критикують за відсутність харизми і політичної жорсткості, коли в ній дійсно є потреба; а також у його непереконливій рефлексії на повені, від яких постраждали такі регіони, як Нижня Саксонія, Верхній Пфальц, Франконія, Північний Рейн-Вестфалія, тощо.

Загроза з ультраправого боку

Комплекс проблем, наведених вище, у підсумку призвів до того, що на сьогодні рейтинг СДПН коливається у межах 16%. Водночас на виборах 2021 г. есдеки отримали перше місце і 25,7% голосів виборців. Також вдвічі "просіла" ВДП – 5% проти 11,5%. Зелені постраждали трохи менше – 12% проти 14,8%.

Однак на тлі системної кризи у самій Німеччині і на тлі війни РФ проти України стрімко зросла популярність "друзів Кремля" — праворадикальної АдН (в деяких землях її визнано правоекстремістською). На сьогодні "Альтернатива" має 23% і друге місце у рейтингах. А перше тримає альянс консервативних ХДС/ХСС – 31%, який поліпшив свої позиції у порівнянні з виборами 2021 р. на 7%.

І 2024 р., найімовірніше, стане серйозним викликом для німецького і європейського політикуму, адже влітку, по-перше, відбудуться вибори до Європарламенту; по-друге, знов-таки ще вибори у східних землях ФРН, де АдН, зокрема, має дуже сильні позиції. І, для прикладу, у Саксонії "Альтернатива" навіть випереджає "християн". Не кажучи вже про партію Олафа Шольца.

Отже, не буде сюрпризом, якщо німці, як і багато хто з європейців, на поточні кризи відреагують подальшим ростом симпатій до популістів і цього року нададуть праворадикалам з АдН та тотожним політичним силам більше голосів. З іншого боку, сильним чинником є перше місце "християн", багато з виборців яких, до того ж, тужать за епохою стабільності Ангели Меркель, яких би помилок вона не припустилась.

Для "світлофорної" ж коаліції зараз завдання №1 – це зупинити електоральне падіння, зберегти більшість, а отже і уряд; і не піти на дострокові вибори на піці непопулярності.

Тому так, вимушене обрання новим канцлером Бориса Пісторіуса, який виглядає значно сильнішим лідером, аніж Шольц, може дійсно стати рятівним колом для коаліції.

Проте маємо завважити, що попри рішучість і образ сильного, впевненого політика, Борис Пісторіус не змінить кардинально українську політику Берліну. Тим більше, що він, як і Шольц, дотримується думки, що наразі Німеччина не може передати Україні ті ж ракети Taurus. З іншого боку, він може забезпечити стабільність німецького уряду у цьому вельми непростому році.