Синій понеділок. Які угоди були досягнуті на саміті ЄС

Спочатку саміт премʼєр-міністрів країн ЄС був призначений на 17-18 липня, але захід дуже затягнулося. Однак домовитися було необхідно – йшлося про найважливіше питання: формування і розподіл бюджету в 750 млрд євро, призначеного для реалізації плану з відновлення економіки після кризи, викликаної пандемією COVID-19.

Первісний план під назвою "ЄС наступного покоління" був презентований головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн 27 травня в Європарламенті. Залишалося узгодити деталі, але з ними якраз і виникли найбільші труднощі.

Що ділили на брюссельському саміті

Основна частина запланованих на відновлення 750 млрд євро піде на підтримку країн ЄС, частка кожної з яких вже зафіксована. Використання цих коштів, тобто конкретні плани відновлення, реформ та інвестицій, повинні бути розроблені на рівні держав і представлені в ЄС для погодження. Якщо плани узгодять, на них будуть виділяти кошти. Крім того, частина грошей призначена на розвиток найбільш відсталих регіонів ЄС, на підтримку заходів по боротьбі з глобальним потеплінням, на різні дослідження і нову програму охорони здоровʼя. Ще 16,5 млрд євро підуть на підтримку третіх країн.

Гроші на весь цей план повинні бути взяті під гарантії ЄС в цілому у вигляді кредитів під низький відсоток, що можливо, оскільки більшість агентств оцінюють кредитний рейтинг ЄС як ААА, тобто найвищий. Однак їх доведеться повертати.

При цьому виділення коштів окремим країнам передбачається частиною у вигляді кредитів, а частиною у вигляді грантів, що не підлягають поверненню. Точніше, підлягають, оскільки гроші будуть взяті з кредитів, але не однією конкретною країною, а знову ж таки ЄС загалом, з бюджету Євросоюзу. Розподіл грантів, загальна сума яких спочатку передбачалася в 500 млн євро, а повернення коштів, витрачених на них, падало на всі країни, і став предметом запеклих суперечок.

Другим каменем спотикання стало питання про порушення Угорщиною і Польщею принципів верховенства права та поділу влади, які проявляються у вигляді спроб урядів підпорядкувати собі інші гілки влади. За останні вісім років Єврокомісія подала до Європейського суду три скарги на Угорщину і чотири на Польщу. Суд вже прийняв рішення щодо більшості з них, причому не на користь Будапешта та Варшави. Масла у вогонь підлила і перемога на президентських виборах у Польщі, другий тур яких відбувся 12 липня, Анджея Дуди, кандидата від правлячої партії "Право і Справедливість" (ПіС), який пройшов на другий термін. Під час кампанії Дуда виступав із заявами про те, що "ідеологія ЛГБТ — гірше комунізму". У багатьох європейських країнах це було сприйнято як порушення одного з основних принципів ЄС — заборони на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. Утім, премʼєра Угорщини Віктора Орбана в ЄС теж недолюблюють через схожі причини.

У квітні поточного року Єврокомісія ініціювала нове розслідування відносно Польщі через реформи судової системи, вимагаючи приведення її у відповідність зі стандартами ЄС. У 2018 р. Європарламент порушив штрафну процедуру щодо Угорщини, предʼявивши звинувачення в неповазі до європейських цінностей і порушенні принципів правової держави.

Проте механізмів для виконання санкцій проти країн – членів Євросоюзу в ЄС фактично немає. І ось на саміті була зроблена спроба створити такі механізми, звʼязавши виділення грошей у рамках плану відновлення з дотриманням принципу верховенства права.

Ні Угорщина, ні Польща не згадувалися прямо, але всім було зрозуміло, проти кого готується новий репресивний механізм. Однак суперечки навколо цієї пропозиції зайняли дуже багато часу. У підсумку, незважаючи на опір Польщі та Угорщини, було продавлено компромісне рішення.

До чого дійшли учасники

Запеклі суперечки тривали до шостої ранку вівторка. Таким чином, саміт став найдовшим в історії ЄС.

"Ми провели чотири дні і ночі, 90 годин в переговорах і досягли успіху", — прокоментувала підсумки саміту президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Головна зміна, внесена в план, – зниження грантової частини з 500 до 390 млрд євро. Це безперечна перемога "бережливої четвірки" — Австрії, Данії, Нідерландів, Швеції, і Фінляндії, що примкнула до них в ході саміту. Втім, перераховані країни наполягали на подальшому зниженні грантової частини до 350-375 млрд, тому запеклі дискусії йшли буквально до останнього моменту. Але тут уже вперлися країни півдня ЄС: Італія та Іспанія, яких після виходу на рубіж 390 млрд євро підтримали Франція і Німеччина.

Спроби ввести репресивні механізми для недостатньо демократичних, з точки зору Брюсселя, країн спочатку провалилися. При цьому угорського і польського премʼєрів Віктора Орбана і Матеуша Моравецького, опонентів колеги з Нідерландів Марка Рютте, підтримали болгарин Бойко Борисов і італієць Джузеппе Конте. Однак потім блок прихильників Рютте перейшов у наступ і домігся прийняття системи кредитної обумовленості, в разі порушення якої Європейська комісія пропонуватиме штрафні заходи, які повинні будуть затверджуватися кваліфікованою більшістю голосів у Раді міністрів ЄС.

З цього моменту починається заплутана історія. Самого документа у вільному доступі поки немає. Немає і його докладного переказу. Міністр юстиції Польщі Збігнєв Зебро заявив, що польський уряд не погодиться на привʼязку виплат з європейських фондів до питання верховенства права в країні, оскільки це може стати інструментом тиску на Польщу та інші країни ЄС, втім, позиція Польщі такою і була від самого початку. Трохи пізніше польське агентство PAP з посиланням на урядові джерела повідомило, що привʼязка фінансових виплат до дотримання верховенства права скасована.

Можна припустити, що в ЄС, зіткнувшись з нерозвʼязною проблемою, з якої неможливо досягти угоди, пішли звичайним у таких випадках шляхом "бюрократичного компромісу", створивши апріорі непрацюючий механізм, який формально нібито і є і може бути предʼявлений у відповідь на закиди: ось же вона, дивіться, ми стоїмо на сторожі верховенства права, — але в реальності працювати не може. Ключове слово тут, ймовірно, "кваліфіковане більшість" — з урахуванням позиції Болгарії та Італії і, до речі, якщо справа дійде до спроби накласти санкції у Польщі та Угорщини можуть зʼявитися й інші союзники. В принципі ними можуть стати всі країни, що не є донорами ЄС.

Суперечки навколо контролю цільового витрачання країнами виділених їм коштів були дуже запеклими і теж тривали до ночі вівторка, але й там був досягнутий компроміс.

І нарешті, був затверджений бюджет ЄС на 2021-2027 рр., який складе 1,074 трлн євро, притому що Єврокомісія у своїй травневій пропозиції передбачала обсяг бюджету на 1,1 трлн євро. Обговорення бюджету проходили відносно мирно, якщо порівнювати їх зі спробами репресувати Угорщину і Польщу, однак теж дуже і дуже складно. Вся справа була в Brexit і залишеній ним дірі розміром близько 10 млрд євро на рік, яка залишилася після виходу Великобританії.