Розтяжка для Сі. Навіщо російський винищувач таранив американський дрон над Чорним морем

14 березня Росія пішла на очевидну ескалацію у відносинах зі Сполученими Штатами, коли один з двох її винищувачів Су-27, що супроводжували безпілотний розвідник MQ-9 Reaper, таранив його над міжнародними водами Чорного моря за 130 км від узбережжя тимчасово окупованого Криму.

В офіційному повідомленні Європейського Командування ЗС США зазначається: російські літаки неодноразово підходили впритул до БПЛА, зливали на нього пальне і врешті-решт, коли один із Су-27 зачепив розташований у хвості гвинт "Ріпера", внаслідок чого безпілотник впав у море.

Згідно із реконструкцією інциденту, проведеною телеканалом CBS, "сушки" загалом 19 разів небезпечно зближувалися із дроном, що аж ніяк не свідчить про випадковість. Це очевидна провокація, погоджена, як зазвичай, нагорі, і не менш очевидна ескалація у відносинах із США. Тим більше, що такого штибу провокації є типовими для Москви – вона їх чинила як у радянські часи , так і після 2014 р. 

Проте як і в кожної провокації в неї має бути мета. Особливо зараз — під час повномасштабної війни Росії проти України. І вона банальна: підняти ставки й полоскотати нерви заокеанським візаві. 

Характерно, що де-факто збиття "Ріпера" відбулося напередодні потенційного візиту до Москви лідера Китаю Сі Цзіньпіна. 

Підвищенням напруги у відносинах з головним геополітичним суперником Китаю Росія, зокрема, демонструє свою готовність йти на подальшу конфронтацію із Вашингтоном, заохочуючи Пекін все ж нарешті погодитись надати РФ військово-технічну допомогу для війни проти України. 

Таким чином, Кремль намагається отримати певну конкретику від КНР і підштовхнути Сі до радикальнішого способу протистояння зі Сполученими Штатами. А від цієї місії, як свідчать останні внутрішньопартійні збори в Китаї, Пекін не відмовляється. Але інцидент над Чорним морем — це для нього своєрідна розтяжка. Адже з іншого боку він прагне рухатися у цьому напрямку шляхом підвищення технологічного потенціалу країни із залученням західних інвесторів як джерела фінансування відповідних програм. А також в межах загальноприйнятих міжнародних правил і відповідно до принципу "стратегічної конкуренції" із США. Тобто на даному етапі Китай прагне зберегти та посилити взаємодію зі Штатами, про що прямо і заявив днями новий прем’єр-міністр КНР Лі Цян. 

Відтак, своєю провокацією Кремль насправді поставив Китай у доволі незручне становище, оскільки Пекін не може ані проігнорувати інцидент, ані схвалити дії Росії. 

Завуальовані сигнали

Окрім версії про спонукання Кремлем Китаю до рішучішої співпраці варто також розглянути ще одну. Вона не суперечить першій, а радше доповнює, оскільки інцидент з "Ріпером" мав на меті "пропрацювати" кілька опцій. 

Отже настирливість, з якою Су-27 переслідували і намагалися зашкодити БПЛА, особливо якщо реконструкція CBS повністю відповідає дійсності, свідчить про чітке завдання для російських пілотів спричинити катастрофу. Тим більше, що наблизитися на достатню відстань, аби пошкодити гвинт позаду апарату, — це доволі складний маневр, який потребує певних навичок. Може вони спрацювали занадто грубо, але так чи інакше — росіяни ставили собі за мету, щоб американський безпілотник-розвідник розбився. 

І що цікаво, раніше Сполучені Штати відмовлялися надати Україні ці БПЛА, аргументуючи це побоюванням, що сучасні американські технології потраплять до рук росіян. Що ж…Вони вже потрапили, адже відповідно до аудіоперехоплення розмов окупантів поблизу Криму, до місця падіння "Ріпера" оперативно підійшли плавкран "Черноморец-3" і два буксири ("Афалина" і "Топаз"), і підняли частини БПЛА, а саме: "кожух двигуна внутрішнього згоряння", паливний бак, рештки носової частини, тощо. 

Звісно в Росії немає елементної бази для копіювання здобутих технологій, але вона є в Ірану — в країни, що, як відомо, є одним з нечислених союзників Росії. І який, до речі, сумнозвісні "шахеди" розробив, поцупивши технології зі збитих американського та ізраїльського безпілотників. Тому не буде сюрпризом, якщо уламки цього "Ріпера" з’являться десь в Тегерані в обмін на чергову порцію БПЛА або ракет для Росії. 

Тому з урахуванням нових складових, можна очікувати нині актуалізації дискусії щодо надання Україні "ріперів". 

Втім, повернімося до сигналів Москви, адресованих Вашингтону. 

Ця ситуація, в принципі, є варіантом відносно безпечної ескалації. Так, MQ-9 Reaper коштує мільйони доларів, однак під час інциденту ніхто з американських військовослужбовців не постраждав, тож питання зводиться насамперед до престижу. 

І вкрай обережна перша реакція США (зі повідомлення USEUCOM) саме демонструє, що Вашингтон не схильний вестися на провокацію — хоча і не має наміру баритися з відповіддю. Сполучені Штати, до слова, вже заявили, що направили до регіону новий БПЛА. Згадаймо тепер, що росіяни провокували американців у Сирії, коли імітували атаки на їхні винищувачі. І тоді США були аналогічно стримані у реакціях. Проте, наслідком такої ескалації стало створення Москвою й Вашингтоном спеціальної комунікативної групу задля уникнення прямих зіткнень. 

Цілком ймовірно, що в такий грубий спосіб (а інакше росіяни і не вміють) Кремль пропонує Штатам виробити новий формат взаємодії і в Чорноморському регіоні, який би дозволив уникати небезпечних інцидентів, враховуючи зростаючу присутність НАТО в Чорному морі. Опосередковано на користь цього припущення свідчить вкрай обережний коментар посла РФ у США Анатолія Антонова після вчорашніх відвідин Держдепу: "Росія націлена на вибудовування прагматичних відносин зі США, які б відповідали інтересам народів обох країн, і не шукає конфлікту зі Штатами".

Звісно, Москва не хотіла б конфлікту із США, якщо вона виявилася нездатною здолати Україну. 

Тим більше, що Вашингтон зазвичай на такі епізоди ескалації реагує комплексно, на кількох рівнях — від посилення діяльності спецслужб і обмежувальних заходів до, як в цьому випадку, можливого пришвидшення надання військової допомоги Україні. 

Все ще "територіальна суперечка"? 

Окрім того, інцидент із MQ-9 Reaper вносить свої корективи в передвиборчу кампанію в Сполучених Штатах.

Напередодні, як відомо, зі Штатів прийшли не дуже обнадійливі для нас, на перший погляд, новини. Вони стосуються заяв двох головних претендентів на номінацію в якості кандидата на пост президента від Республіканської партії — Дональда Трампа і Рона Десантіса. 

З Трампом, який в інтерв’ю ведучому Шону Генніті заявив, що погодився б на анексію Росієї частини України, все зрозуміло. 

Цікавішими були висловлювання 44-річного Десантіса, губернатора Флориди. Він, зокрема, в інтерв’ю відомому поцінувачу кремлівських наративів з Fox News Такеру Карлсону назвав війну РФ проти України "територіальною суперечкою" і зазначив, що захист України не має бути пріоритетним для США.

Такої ж думки дотримується і Дональд Трамп, союзником якого колись був Десантіс. Проте зараз, під час президентської кампанії, ситуація кардинально змінилися. Десантіс — не союзник Трампа, а його конкурент. І до всього вважається фаворитом серед республіканців, бо дає їм шанс позбутися дедалі токсичнішого Трампа. Задля цього Десантіс мусить збільшувати свою електоральну базу, зокрема за рахунок виборців Трампа. Саме на них — на звичайних реднеків, які вітають національний егоцентризм, і розраховані скандальні заяви Десантіса.

Бо попри те, що він, як і весь американський істеблішмент, вважає головною загрозою Китай і закликає зосередитися на цьому напрямі зовнішньої політики, він і більшість республіканців також розуміють, що гіпотетична перемога Росії посилить позиції автократій, передусім тандему Китай-РФ.  

Втім, інцидент з "Ріпером" цілком може змінити риторику Дісантіса. І, можливо, хоч і малоймовірно, самого Трампа. 

Тут можливі дві рефлексивні опції:

• Або Десантіс каже, що збитий БПЛА – це доказ того, що Штатам варто менше опікуватися інтересами та захистом України, бо вже, бачте, росіяни наші безпілотники збивають. І в усьому, звісно, винен Байден і демократи, які занадто "влізли" в конфлікт. Однак це демонстрація слабкості, яку не приймуть однопартійці.
• Або він визнає РФ загрозою, із якою, знов-таки, Байден і демократи начебто не здатні впоратися, тому потрібен сильний, молодий і сповнений енергії республіканець. Проте це може коштувати йому голосів тих прихильників Трампа, які вважають, що Росію спровокували. І треба зважати на те, що в лавах РП багато впливових політиків не погодилися з коментарем Десантіса — і тиснутимуть на нього, адже він їм потрібен для руйнації президентських амбіцій Трампа.

Все залежить від вибору Десантіса і від того, як буде побудована медійна кампанія. Втім, є й третій варіант: обидва топ-претенденти на номінацію від "слонів" просто проігнорують цей випадок. Чим, власне, скористаються демократи у комплексній відповіді на акт агресії Росії у Чорному морі.