"Шойгу, гдє гєнєрали?!" Чому Суровікін Шредінгера вже не зупинить жабагадюкінг у Москві

Кремль та його кишенькові гебельсята трохи оговталися після шапіто Євгєнія Пригожина. Спочатку вони бідкалися та розводили руками, але поступово вже відбувається дескаралізація "вагнерівців". Водночас федеральні канали масово вдалися до прийому мильних опер – демонструють амнезію, себто спроба заколоту Пригожина просто зникла з ефірів.

Тим часом режим, звісно, намагається адаптуватися. Насамперед встановити, хто є та "невістка"; і що з нею/ними робити.

Власне, останні дні активно мусується тема зникнення "сирійського м’ясника" – Сергія Суровікіна, екскомандувача окупаційними військами РФ в Україні, за якого російська армія накивала п’ятами з Херсону.

Проте Суровікін відомий не лише килимовими бомбардуваннями в Сирії та провалами в Україні. Він протягом кількох останніх місяців регулярно отримував риторичні вподобайки від Пригожина, який навіть на піку конфлікту (у травні — до 24 червня, звісно ж) з МО РФ стверджував, що саме "м’ясник" є його контактом з російським міністерством нападу. І варто ще згадати, що саме Суровікін став першим з генералів, які записали відеозвернення до "Вагнера" із закликом "Астанавітєсь".

Але вже 25 червня російські медіаресурси, що активно підтримують війну, почали повідомляти про арешт Суровікіна. Зокрема, блогер Володимир Романов писав, що генерала відправлено до "Лефортово". Опосередковане підтвердження надало також видання The Moscow Times.

Аналогічна інформація позавчора і вчора, з посиланням на джерела в західних спецслужбах, з’явилася на шпальтах The Wall Street Journal, The New York Times і Financial Times.

Втім, не виключено, що якщо Суровікіна дійсно було затримано, його все одно режим не наважиться публічно осоромити відправкою за грати. Як не дивно, але цей генерал має певний авторитет серед військових. Хоча чому це має бути дивним, враховуючи, що жорстокість та цинізм – ті риси, які найбільше цінуються переважною кількістю в російській армії. В будь-якому разі після того, як Кремль, вочевидь, серйозно розчіпчився із заколотом Пригожина, він може і не ризикнути втратити ще більше поваги серед військових і спровокувати сильніший розбрат.

Саме тому, ймовірно, режим у медіа почав вкидати заперечення затримання Суровікіна. Наприклад, джерела з ФСБ та Генштабу заявили про це в коментарі виданню "Важные истории" ("Важливі історії"), додавши, що Суровікіна лише допитали, але відпустили потім.

Заперечила затримання генерала і його донька Вероніка – в інтерв’ю Telegram-каналу Baza. Вона запевняє, що "сирійський м’ясник" перебуває на робочому місці в МО РФ. 

Водночас з якоїсь причини зникнення Суровікіна затьмарює той факт, що з обрію зник ще один російський генерал – Валерій Гєрасімов. Цілий начальник Генштабу, на хвилиночку.

Це лише посилює припущення про те, що у російському Багдаді геть все неспокійно.

Паралельно, завважимо, Telegram-канал "Генерал СВР", афілійований з російським ГРУ, публікує начебто інсайди з таємних засідань Путіна спільно з представниками силових структур, під час яких вірний путінець Ніколай Патрушев, секретар Ради Безпеки РФ, публічно принизив спікерів Міноборони перед Путіним, звинувативши їх у тотальній брехні про реальну (критичну) ситуацію на фронті. А до купи канал підтвердив попередні повідомлення про те, що Пригожин насправді не відправився у заслання в Білорусь, а спокійно продовжує займатися своїми справами у Росії під прикриттям компромату на Путіна.

Попри те, що ці тези розповсюдив ресурс військової розвідки РФ, не факт, що вони всі є брехня. Адже цілком імовірно, що в Росії після заколоту посилюється жабагадюкінг, в тому числі і внутрішньовідомчий – тобто одні групи в МО РФ мочать інші групи в МО РФ, прагнучи зберегти свої ниці шкури після прогулянки "вагнерівців" російськими регіонами.

Інтенсифікацію війни між вежами Кремля підтверджує і Головне управління розвідки Міноборони України. Зокрема представник ГУР Андрій Черняк у коментарі "РБК-Україна" констатував, що війна між ФСБ та МО РФ переходить в активну фазу на тлі очевидної слабкості Путіна, який більше не в змозі ефективно всіх контролювати і балансувати між відомствами.

Цілком логічно, чи не так?

Втім, хоча ситуація навколо Суровікіна і, можливо, Герасимова і є цікавою, не надто важливо, чи вони зникли десь у застінках або з браслетами вдома, чи ні. Так чи інакше Кремль зараз буде максимально закручувати гайки і проводити чергові, але набагато суворіші чистки на всіх рівнях у силових структурах.

І разом з визначенням винних спостерігається також процес націоналізації "імперії" Пригожина.

Йдеться, по-перше, про його медіа-ресурси: "фабрику тролів", видання "РИА ФАН", "Народные новости", "Экономика сегодня". Напередодні The Bell з посиланням на співробітників писало, що ресурси ймовірно підхоплять структури Юрія Ковальчука, представника близького кола Путіна. Вчора Telegram-канал Mash повідомив, що Пригожин розпустив ці видання. 

По-друге, ПВК "Вагнер" за згоди і вказівки Кремля вибудував чималий бізнес в Африці – в ЦАР, Малі, Судані; а також в Сирії. The Wall Street Journal з посиланням на джерела в американській розвідці пише, що Кремль вже почав робити спроби взяти під контроль як "Вагнер" в Африці, так і його місцевий бізнес.

По-третє, відбувається десакралізація "Вагнера" і Пригожина на рівні російської церкви, що викликає паралелі з орденом тамплієрів (фактично середньовічною ПВК, згодом демонізованою Ватиканом). Так, під час недільної проповіді вікарій патріарха Кирила єпископ Луховицький Євфимій розійшовся не на жарт: найманців він записав до поган та адептів окультних вірувань, а Пригожина назвав "спраглим до влади". 

Але що кумедно: попри всі дії режиму Путіна "Вагнер", як з’ясувало BBC, продовжує спокійно вербувати людей на війну в регіонах. І вербувати не за контрактом з МО РФ, як того вимагав Шойгу, а саме до ПВК.

Тож, незважаючи на дивні маневри Пригожина, який зупинився за 200 км від Москви, аби буцімто оселитися у підсумку в Білорусі, в Кремлі дійсно де-факто спостерігаються процеси, схожі з тими, які відбувалися одразу після смерті Сталіна. Хіба нинішня бліда копія вождя поки що жива. Це раз. Два — чинник "Вагнера" остаточно не нівельовано.