"Шефе, все пропало!" Як провалюється програма імпортозаміщення в Росії

Імпортозаміщення – налагодження виробництва у власній країні товарів через подорожання, скорочення або призупинення імпорту цих товарів.

Росія взяла курс на імпортозаміщення ще у 2014 році коли проти неї були введені перші санкції через анексію Криму та окупацію частини Донецької та Луганської областей. Ці обмеження передбачали заморожування активів та запровадження візових обмежень для осіб, включених до спеціальних списків, а також заборону компаніям країн, які наклали санкції, підтримувати ділові відносини з особами та організаціями, включеними до списків.

У квітні 2014 року була запущена державна програма імпортозаміщення "Розвиток промисловості та підвищення її конкурентоспроможності". На реалізацію проектів щорічно виділяються мільярди рублів (2021 року – понад 330 млрд руб.). За 8 років було реалізовано понад 1,5 тис. проєктів по імпортозаміщенню.

2015 року було ухвелене рішення про створення Урядової комісії з імпортозаміщення. У структурі комісії створено дві підкомісії: з питань цивільних галузей економіки та з питань оборонно-промислового комплексу. Було визначено стратегічний перелік продукції з найвищим пріоритетом імпортозаміщення. Насамперед акцент був зроблений на харчовій продукції. У короткі терміни з’явилися великі агрокомплекси в Білгородській, Курській, Брянській областях. Росія відмовилася майже на 100% від імпорту м’яса та птиці, імпорт складає 5% від виготовленого в Росії м’яса та птиці.

Найбільш залежними від імпортної сировини та комплектуючих виявилися такі галузі, як сільське господарство, машинобудування та сфера інформаційних технологій, де частка імпорту сягає 90%.

У 2022 році проти Росії запроваджено нові, більш жорстокі обмежувальні заходи, через які майже 1,5 тис. іноземних компаній пішли з російського ринку або скоротили там свою діяльність. У зв’язку з цим уряд РФ прийняв нові заходи щодо підтримки вітчизняних виробників: спрощення процедури проведення держзакупівель, пільгове кредитування для МСБ, податкові пільги та інші. Також з метою спрощення взаємодії постачальників та покупців промислової продукції Мінпромторг Росії запустив новий сервіс "Біржа імпортозаміщення". Його робота дозволить за умов санкцій прискорити пошук необхідного аналога промислового товару, який не постачається до РФ.

Росії вдалося налагодити виробництво продтоварів і цим забезпечити продовольчу безпеку країни. За даними Росстату, споживання таких продуктів, як зерно, м’ясо, м’ясопродукти, риба, картопля забезпечено російським виробництвом за 2021 рік більш ніж на 100%, але ці товари все ще імпортуються. Нижчі показники мають молоко, молочні продукти та овочі (84-89% – 2020 р). І найнижчі – фрукти (40% – 2021р).

Хоча Росія і може забезпечувати себе продовольчими товарами, вона все ще залежить від імпорту насіннєвого фонду (в середньому на 40-55% по різних культурах, на 98-99% по цукровому буряку, на 50-70% по соняшнику, кукурудзі, ячменю та ріпаку, повна залежність по овочевим культурам).

Росія також імпортує 100% найпоширеніших консервантів для харчової промисловості – йдеться про бензойну, лимонну кислоту та їх солі. Корми, вітамінні добавки, підживлення та різні суміші для тваринництва також у великих обсягах купувалися в Європі — російський кормовий союз уже попередив про підвищення вартості комбікормів на 20-30% і очікуваний дефіцит добавок.

Призупинення роботи ресторанів швидкого харчування на зразок McDonald’s, KFC та інші, як вважають російські чиновники, пройшли безболісно. Після оголошення про вихід з російського ринку компанія McDonald’s продала свій бізнес російському бізнесмену Олександру Говору, який запустив нову мережу "Вкусно и точка ".

Інші сфери харчової промисловості, такі як кондитерська та інші заявляють: попри те, що РФ в змозі самостійно забезпечити себе продовольчими товарами на кшталт цибулі, капусти, цукру, маргарину та інші, ціна на ці продукти виросла вдвічі.

У хімічній галузі доля імпорту у 2021 р. складала 34%. Російська компанія "Нефіс Косметік", що входить до трійки лідерів з реалізації побутової хімії, заявила, що найближчим часом зможе реалізувати сировинне імпортозаміщення попри те, що працює на імпортному устаткуванні і частину сировини завозить з-за кордону.

Найдовше – до 3 років – може відбуватися імпортозаміщення у сегменті брендової люксової косметики. Також зусиль вимагатиме заміщення пральних порошків, російське виробництво яких має низькі показники сировинної локалізації.

У легкій промисловості доля імпорту складає 70-90%. Усе — від тканини до ґудзиків та замків — імпортне. У квітні Путін заявив, що хоче аби російські дизайнери та виробники зайняли місце H&M, Bershka та інших виробників одягу, які вийшли з Росії. Але для цього Росії потрібно працювати над технологіями та матеріалом.

У березні повідомлялося, що рівень імпортозаміщення критичних напрямів у Росії становить від 80% до 100%. І ці матеріали замінити власним виробництвом Росія точно не зможе.

У целюлозно-паперовій та деревообробній промисловості доля імпорту – 22% (2021 р). Ринок офісного паперу практично повністю забезпечується російськими виробниками. Дефіцит офісного паперу та зростання ціни на нього спричинили перебої в поставках відбілювача. Однак хімікати для відбілювання целюлози робилися ще в СРСР і є ймовірність, що тепер знову вдасться налагодити їхнє виробництво. Інший варіант – жовтий "небілений" папір з позначкою еко. Що сьогодні і відбувається.

Також спостерігається дефіцит термобумаги, який використовується для друку чеків. Щоб вирішити цю проблему, магазини масово переходять на електронні чеки. Великих виробників для вирішення цієї проблеми в Росії поки що немає.

Складна ситуація на ринку фармацефтичної продукції. Частка імпортних ліків у Росії 2021 року становила 67% (за вартістю). При цьому треба враховувати, що для виробництва так званих російських препаратів використовуються переважно імпортні субстанції, технології та обладнання. Після повномасштабного військового вторгнення в Україну найбільші фармацевтичні компанії одна за одною поступово згортають роботу в Росії.

Але дефіцит ліків у Росії — лише вершина айсберга. Зокрема, частка імпорту в товарній категорії "автозапчастини" становить 95%, ігор та іграшок – 92%, взуття – 87%, телекомунікаційного обладнання – 86%, одягу – 82%, текстилю та галантереї – 73%, парфумерії, косметики, миючих коштів – 57%, спорттоварів – 48%. Російські ЗМІ пишуть, що кількість звернень клієнтів СК "Росдержстрах" у зв’язку з розкраданнями запчастин та навісного обладнання автомобілів зросла на 47% з початку 2022 року.

На завершення варто зазначити, що Голова комітету Ради Федерації Росії з конституційного законодавства Андрій Клішас заявив, що програму імпортозаміщення в країні було провалено. Провал імпортозаміщення спостерігається щодо асортименту товарів народного споживання, соціальній та інших сферах.

Повністю звіт Українського інституту майбутнього "Росія детально: події та тренди в РФ за 13.06-17.06" читайте тут.