Крок назад. До чого призведе звернення Ради до Конгресу надати Україні статус основного союзника поза НАТО

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков на сьогодні, 8 вересня, скликав позачергове засідання, на якому планується розгляд проекту постанови №5380 про звернення до Конгресу США щодо надання Україні статусу основного союзника поза НАТО (MNNA). Особливих заперечень у тій же фракції "Слуга народу" при подачі звернення (судячи з того, який коментар дав її голова Давид Арахамія журналістам 6 вересня) не викликала. Правда, виносити на розгляд парламенту проект документа вирішили все ж після візиту президента Володимира Зеленського в Вашингтон.

Це, в принципі, раціонально, адже не маючи уявлення про те, як пройде візит, наскільки він буде успішним, що адміністрація Джо Байдена запропонує Києву, було б поспішним кроком форсувати події таким чином.

А візит, слід визнати, виявився досить продуктивним і багатообіцяючим в контексті подальшого розвитку відносин між США і Україною.

Головне, щоб масивний пакет угод і меморандумів не перекреслило відсутність політичної волі до їх реалізації і превалювання "шкурних інтересів" над державними.

До речі, про політичну волю і шкурні інтереси. Не можна не звернути увагу на те, що синхронно з актуалізацією питання про формалізацію статусу союзника знову "ожила" і тема ймовірного зриву Банковою операції розвідки по затриманню російських найманців.

Сталося це з подачі CNN: 7 вересня на сайті компанії було опубліковано статтю про відповідне розслідування за підсумками бесід з джерелами в Україні та США.

Відповідно до публікації, операція ця була все ж справою рук українських спецслужб, а не інших країн, як стверджував Зеленський. Крім того, Вашингтон прекрасно знав про її підготовку і допомагав українській розвідці.

Черговість подій може вказувати на новий цикл гри, затіяною низкою українських та американських гравців. Її можливі цілі — зміщення глави ОПУ Андрія Єрмака, який, на думку багатьох, є фронтменом проросійського лобі в Києві, і посилення тиску на Володимира Зеленського, щоб після зустрічі з Джо Байденом той не включив задню, але і не збільшував обсягів "хотелок".

Домовленості, досягнуті в Вашингтоні, тепер повинні бути затверджені в новій Хартії Комісії стратегічного партнерства України і США, засідання якої заплановане на цю осінь.

Вищезазначене звернення про статус союзника в разі його прийняття може внести певний дисонанс — розбалансувати курс, що вже проглядається, на подальше поглиблення українсько-американського альянсу.

Справа тут в наступному. По-перше, звернення як таке аж ніяк не призведе до швидкого отримання статусу MNNA. Навіть якщо Конгрес прихильно сприйме таке прохання (а це далеко не факт, враховуючи, що нас сім років кулуарно і не дуже від цієї ініціативи ввічливо відмовляли), піде чимало часу на синхронізацію позицій між Конгресом і адміністрацією Байдена. І в процесі — не зовсім гіпотетично — не виключена нова політична криза, обумовлена різницею в підходах до цього питання у Капітолію і Білого дому.

По-друге, головна перевага такого статусу — це, перш за все, наявність простого алгоритму закупівель озброєнь державою-союзником США, оскільки включення в нього еквівалента Статті 5 Статуту НАТО практично неймовірно. Однак події останніх років, включаючи і результати візиту Зеленського в Вашингтон, свідчать про те, що принципово важливі для підвищення обороноздатності України системи Київ може отримувати і без цього. Більш того, номенклатура поставок розширюється, а військово-технічне співробітництво і без того інтенсифікується завдяки укладеним "Укроборонпромом" угодам з американськими компаніями. І, знову-таки, перспективи безумовно будуть закріплені в Хартії. До слова, статус основного союзника зобов'язує Київ купувати озброєння американських компаній, а з приводу контрактів з компаніями з інших країн доведеться вести переговори. Не думаю, що Вашингтон буде заперечувати проти закупівлі Україною, наприклад, нової партії турецьких Bayraktar, але для цього спочатку потрібно буде провести переговори з американською стороною.

По-третє, отримання статусу MNNA може послужити потужним геополітичним сигналом — перш за все Росії. Але, як вже було сказано, до того моменту пройде невизначена кількість часу. Зате сам факт заявки може спонукати Кремль діяти на випередження. З огляду на, що 10 вересня стартують навчання "Захід-2021", це підвищує ризик ескалації конфлікту — як мінімум на Донбасі, в акваторії Азовського моря та на прилеглих до Криму територіях. До слова, той факт, що РФ вже відмовляється продовжити мандат для місії ОБСЄ на українсько-російському кордоні, може свідчити про намір завести "втемну" більше техніки і живої сили на окуповані території.

Крім зовнішньополітичної турбулентності прийняття постанови викличе сильні хвилі і на внутрішньополітичному водоймі України. Вже зараз можна констатувати, що в Раді де-факто сформувався певний ситуативний союз, куди входять різні гравці і групи впливу. У тому числі і з "Слуги народу".

Кожен з "союзників" переслідує свої інтереси, реалізація яких може не тільки поставити на паузу американську політику на українському напрямку, але і привести до парламентської кризи і поглиблення проблем керованості для Банкової.

На це вказує і те, що на рішення Разумкова, який, до слова, за повідомленнями ЗМІ, конфліктує з ОПУ, скликати позачергове засідання сьогодні різко відреагували і посол України в США Оксана Маркарова, і віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина .

Маркарова, зокрема, закликала депутатів не просити статус основного союзника, оскільки Україна вже і так рухається по шляху євроатлантичної інтеграції — до вступу в НАТО, членом якої є і Сполучені Штати.

Стефанишина ж вказала на те, що Київ і Вашингтон і без того активізували співпрацю, а тому розгляд постанови Радою, на її думку, є "політичною диверсією". Тому як прискорити цей процес надання цього статусу не зможе, але здатне внести сум'яття в стосунки двох країн.

Важливо також розуміти, що добровільне звуження коридору можливостей, тобто концентрація в більшій мірі на співпрацю з США, ніж на інтеграції в НАТО, може законсервувати "тимчасовий" статус MNNA, поки Україна не вступить в НАТО, на невизначений термін внаслідок посилення позиції Берліна і Парижа, які не бачать нашу країну в Альянсі.