Париж уповноважений заперечити. Чому зривається розширення ЄС на Балканах

Старт переговорів про інтеграцію в Євросоюз двох країн Балканського півострова — Албанії і виконала "домашнє завдання" з політико-історичним вимогам Греції (тепер вже офіційно Північної) Македонії — в черговий раз не відбувся. Причому, як з гіркотою після засідання Ради з загальних питань ЄС констатувала міністр з європейських справ Фінляндії Титти Туппурайнен, це вже третій за півроку провал в дискусії країн — членів блоку.

Стався він, за словами джерел "Радіо Свобода", з вини Франції, вимагає спершу проведення реформ як з Євросоюзом, так і претендентами на членство в блоці, зокрема, по встановленню верховенства права і боротьби з корупцією. Правда, і без джерел було ясно, що Париж заблокує старт переговорів. Відповідні циркулювали чутки ще минулого тижня.

Париж вперся і продемонстрував готовність до рішень з чималою ступенем ризику для всього ЄС, обумовленої особливою політичною ситуацією в "м'яке підчерев'я" Європи. А адже минає єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоханнес Хан був прав, коли, коментуючи результати засідання Ради ЄС, зауважив, що зволікання зі стартом переговорів створює загрозу розширення впливу (точніше, його відновлення) з боку Росії на Балкани, досі досить жваво йшли в напрямку ЄС та НАТО.

Чим довше Брюссель зволікає, тим більше розчарування у тих же Північній Македонії та Албанії, а це вже поле для плідної діяльності кремлівських пропагандистів і агентів впливу. До речі, і ЄС, і Франції слід було б насторожитися після того, як 10 жовтня президент Сербії Олександр Вучич, албанський прем'єр Еді Рама і його северомакедонский колега Зоран Заев, по суті, зметикували свій невеликий "шенген", підписавши декларацію про вільний рух людей, товарів, послуг і капіталів. Такий режим має запрацювати до 2021 р. Лідери також очікують, що до них приєднаються інші Балканські країни.

Таким чином, на даний момент на додаток до альянсу Балтійських країн під егідою Польщі вимальовується свого роду блок усередині блоку, до складу якого можуть увійти як члени ЄС, так і "вічні " претенденти", до всього вже мають тісні стосунки з Кремлем (Сербія) або ті, які в перспективі такими відносинами можуть обзавестися в пику Брюсселю. Точніше, Парижу, але це не його проблема.

Підсічка Берліну

Чому? Справа тут не в тому, що останнім часом офіційний Париж, та й сам президент Макрон подобрішали щодо Росії. Ні, ніякої конспірології тут немає. Відповідь з більшою часткою ймовірності криється у внутрішньополітичному протистоянні в Європейському Союзі. Ключовим союзником і одночасно опонентом для уряду амбітного Емманюель Макрона є Німеччина. Разом вони працюють над реорганізацією, форматування, реформуванням ЄС, намагаючись переставити блок на багатошвидкісні рейки. Тобто створити всередині Євросоюзу "елітний клуб" з по більшій частині країн Західної Європи, які демонструють високий рівень економічного і політичного розвитку. Аутсайдери ж — Східна Європа — залишаться в зоні "інший швидкості". Що справедливо обурює Польщі, наприклад, яка може похвалитися куди більш потужним зростанням економіки, ніж деякі "старожили".

Над створенням "багатошвидкісний Європи" Франція і Німеччина працюють спільно. І в той же час Париж і Берлін активно змагаються за лідерство в Європі. Блокування переговорів з Албанією і Північної Македонією як раз і є відмінним способом для Парижа напаскудити на поріг німців, враховуючи, що Німеччина, як пише Geopolitical Futures, щонайменше з 2017 р. входить в трійку ключових імпортерів продукції з Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Північної Македонії, Албанії та Косово, будучи, відповідно, і одним з провідних інвесторів в регіоні.

Наприклад, у Сербії, згідно зі звітом Конференції ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD) "Інвестиції в світі-2019", німецькі компанії з 2000 по 2018 рр .. інвестували 2,4 млрд євро. Та й у цілому інвестиції в країни Балканського півострова ростуть шаленими темпами — на рівні 33%, або $7,4 млрд. І найбільший приріст, до речі, спостерігається в Північній Македонії — $737 млн. Проте зволікання зі стартом переговорів може, по-перше, призвести до відкату у сфері інвестицій в Балканські країни, а по-друге, Франція тим самим підриває плани Берліна за набуття контролю над регіоном допомогою економічних і фінансових інструментів.

У цьому Парижу, судячи за словами співрозмовників "Радіо Свобода", виходячи зі своїх міркувань, допомагають ще кілька нерішучих країн. Про яких саме державах йде мова, джерела не визнаються. Проте є сенс припустити, що одним з них можуть бути Нідерланди. Слід нагадати, що голландці вже вимагали від Євросоюзу призупинити режим візової лібералізації для Албанії через загроз, які несуть албанські організовані злочинні угруповання. Відповідну скаргу в Єврокомісію надійшла в червні поточного року. Проте вже в липні головний законодавчий орган ЄС засмутив Гааги: підстав для призупинення безвізового режиму з Албанією немає. І Нідерланди цілком могли сповнитися натхнення прикладом Франції, знайшовши в ній ситуативного союзника.

Болгарський демарш

Також до позиції французів, ймовірно, " з розумінням поставилися і в Болгарії. Більшість депутатів болгарського парламенту 10 жовтня підтримали декларацію нібито на підтримку початку переговорів про вступ в ЄС Албанії та Північної Македонії, але на ділі напхали цей документ масою вельми суперечливих вимог до Скоп'є і Тирані. Так, від албанців Софія вимагає гарантій прав болгарського нацменшини, включаючи навчання болгарською мовою як рідною і виключення будь-яких адміністративних обмежень для локацій, де проживають албанські болгари.

До Північної Македонії у болгарських законодавців вимог куди більше, і вони носять чи не образливий характер. По-перше, Скоп'є має, по суті, вихолостити власну історію і привести її трактування у відповідність із тією, яка існує в Болгарії, виключивши згадки про "болгарських фашистських окупантів в роки Другої світової війни, реабілітувати болгар, ущемлявшихся при СФРЮ, "гармонізувати" ставлення до подій та постатей часів Османської імперії і т. д. По-друге, Софія заперечує існування македонської мови і вимагає від ЄС не використовувати такий термін. По-третє, держава Північна Македонія має заявити, що не має відношення до географічної Північної Македонії, розташованої на території Болгарії. Якщо умови Софії не будуть виконані, то вона заблокує переговори, наголошується в декларації. Цілком можливо, що це вона і зробила спільно з Францією.

Дзвіночок для України

Самі ж по собі вимоги, їх подача повинні бути до болю знайомі українцям, які постійно чують щось подібне з вуст польських і російських політиків і чиновників. Втім, і дії окремо взятої Франції під час засідань Ради ЄС нам теж не в новинку.

Україні слід враховувати цю ситуацію і працювати над запобіганням подібних проблем. Якщо, звичайно, Київ не намірився курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію (на що побічно вказують вкрай маніпулятивні "соціологічні опитування" останніх тижнів). Не виключено, що потенційне членство України в ЄС через 5-10-15 років, як для Албанії та Північної Македонії зараз, стане предметом торгу як для впливових держав, просто змагаються з іншими впливовими державами за лідерство в блоці, так і для країн, що використовують інтеграцію як інструмент шантажу, змушує в збиток собі дотримуватися їх інтереси.

Важливо розуміти також і те, що проведена Парижем такого роду політика щодо Балкан насправді сприяє цілям Москви по дестабілізації Євросоюзу. По суті, Франція дає Кремлю нові важелі впливу на весь блок в умовах, коли останні вибори в Австрії, Польщі, Угорщини, а також політична криза в Італії, відправив на узбіччя лідера "Ліги" Маттео Сальвини, демонструють серйозне просідання позицій євроскептиків-правопопулистов. Трансформуючи зовнішньополітичні успіхи у внутрішньополітичні, Макрон дозволяє росіянам знову пронизати "м'яке підчерев'я" Європи — організувати, наприклад, вже успішний переворот в Чорногорії або повернути до влади лояльних політиків в Північній Македонії.