Найманці і збройовий консорціум. Як людина Трампа за підтримки агента Кремля поклала око на український ВПК
Засновник Blackwater пропонував Банковій створити в Україні ПВК, завод і авіаконсорціум
7 липня на сторінках американського журналу Time з'явилася стаття Саймона Шустера про амбітні плани близького до 45-го президента США Дональда Трампа засновника американської приватної військової компанії Blackwater Еріка Прінса в Україні.
За інформацією видання, що посилається на відповідні документи і сім джерел в Україні та США, Прінс в 2020 р. мав намір створити в Україні: а) нову ПВК, куди хотів набирати ветеранів війни на Донбасі; б) новий завод з виробництва боєприпасів; в) консорціум з українських авіа- і аерокосмічних підприємств, здатних конкурувати з Boeing і Airbus. До слова, останні дві ініціативи — інтеграція ВПК і новий завод з виробництва боєприпасів — Україні безумовно потрібні.
Отже, з метою заручитися підтримкою українського керівництва, як пише Шустер, в кінці лютого 2020 р. Ерік Прінс прибув до Києва.
23 лютого у нього відбулася зустріч з (тепер уже колишнім) радником Володимира Зеленського Ігорем Новіковим.
Місце для проведення переговорів щодо настільки амбітних планів спантеличило автора статті в Time — це нині зачинений нічний клуб Vodka Grill, розташований у спальному районі на Лівому березі, біля метро Позняки.
З іншого боку, вибір цілком зрозумілий — подалі від цікавих очей з урядового кварталу.
Новіков у коментарі Time каже, що його та зустріч збентежила, адже він пам'ятав про скандальний інцидент за участю бійців Blackwater у вересні 2007 р., коли найманці, які охороняли кортеж дипломатів США, відкрили вогонь на площі Нісур в Багдаді, в результаті чого загинули 14 осіб .
Після того випадку Blackwater змінила назву на Academi і продовжила тісно працювати з американським урядом, отримуючи контракти, в тому числі і від адміністрації Барака Обами. З приходом до влади Трампа положення Прінса ще більше зміцнилося.
І він, до речі, займаючись не тільки безпосередньо ПВК, але також логістикою і торгівлею африканськими ресурсами, звернув увагу на Україну.
Біографія Прінса і його компанії, судячи з усього, Банкову не сильно збентежила, оскільки переговори продовжилися. Причиною тому стала надія Офісу президента на те, що Прінс зможе зв'язати Банкову з радником і зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Прінс відмовив, але запропонував скористатися платними послугами ще одного представника Blackwater (у минулому) — лобіста Джозефа Шмітца.
Шмітц — не Кушнер. Це не прямий доступ до тіла на той час американського президента, якого так відчайдушно жадали у Зеленського. Тому-то ентузіазм дещо згас.
Два Андрії
Прінс, за даними Шустера, тим часом вирішив заручитися підтримкою інших українських політиків — скандально відомих Андрія Артеменка і Андрія Деркача.
Перший у 2017 р. відзначився своїм "мирним планом" щодо Донбасу, який передав колишньому раднику Трампа з нацбезпеки Майклу Флінну, що позбувся поста через контакти з тодішнім послом РФ Сергієм Кисляком. План, як відомо, передбачав скасування американських санкцій проти Росії і був категорично відкинутий Києвом, а сам Артеменко піддався остракізму.
Сам Артеменко зізнався в коментарі Time, що Прінса знає досить давно і називає його "босом".
У 2010 р. українець заснував транспортну компанію AirTrans LLC, яка доставляла вантажі — від зброї до вакцин по всьому світу — для Прінса, а через п'ять вона років увійшла в компанію засновника Blackwater Frontier Resource Group.
Другий, Андрій Деркач, Держдепартаментом США визнаний агентом російських спецслужб і також брав участь в кампанії по дезінформації проти Джо Байдена і Петра Порошенка в тісній співпраці з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані.
За словами Артеменка, приблизно в 2015 р. він і Прінс загорілися ідеєю створити підприємства в українському ВПК, які в тому числі розглядалися як інструмент для стабілізації відносин з Росією, оскільки та потребувала українських двигунів.
Деркач же зацікавив Прінса, оскільки в 2010-х рр., він займався розвитком авіа- і машинобудівних галузей в якості радника Миколи Азарова.
За допомогою Артеменка і Деркача Ерік Прінс, згідно з двома бізнес-планами, з якими ознайомилися журналісти Time, від 23 і 29 червня 2020 р. сподівався провернути операцію з купівлі "Мотор Січі" та поглинання ДП "Антонов".
Бізнес-плани від Прінса надійшли після його липневого візиту до Києва, в ході якого він зустрівся з главою ОПУ Андрієм Єрмаком.
Як пише Time, співпраця отримала новий імпульс, оскільки Банкова зв'язала Прінса "з київською юридичною фірмою, яка часто працює на український уряд", і яка підготувала правовий базис для завершення угоди з купівлі "Мотор Січі".
Почасти цим пояснюється гостре неприйняття адміністрацією Трампа спроб Києва продати "Мотор Січ" китайцям. Хоча, потрібно також підкреслити, що така угода в цілому не влаштовує Вашингтон, оскільки дала б Пекіну доступ до нових оборонних технологій.
Не все втрачено
У будь-якому випадку процес на час застопорився зі зниженням шансів Трампа на перемогу в президентських виборах. А потім проти Деркача в Штатах ввели санкції, а до Артеменка, який проживає у Вашингтоні, зайшли в гості агенти ФБР, цікавилися його стосунками з Прінсом, Джуліані і діяльністю в Україні.
Вибори, як відомо, Трамп програв. І вже трохи більше, ніж через тиждень президент Володимир Зеленський ввів санкції відносно китайської компанії Skyrizon, яка збиралася придбати "Мотор Січ".
У березні секретар РНБО Олексій Данілов оголосив про рішення повернути це підприємство в держвласність.
Проте вже 22 червня міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомив, що йдеться про докапіталізацію.
Тобто треті сторони все ж зможуть "зайти" в "Мотор Січ", нехай контрольний пакет акцій і залишиться у держави.
У квітні Єрмак в інтерв'ю Time також повідомив, що приватних інвесторів, у тому числі Еріка Прінса, запросять для участі в майбутньому тендері.
Так що українські плани засновника Blackwater все ще актуальні. Як і посилення впливу на вітчизняний ВПК тих же Артеменка і Деркача, афілійованих з Росією.
Вигідно всім
І публікація статті Time не факт, що зможе перешкодити.
Навпаки, стаття Саймона Шустера грає на руку відразу декільком сторонами.
По-перше, Банкова таким чином може виправдати своє рішення укласти інфраструктурну угоду з Китаєм, яка ставить під загрозу відносини між Києвом і Вашингтоном.
Яким чином? Все просто. Плани Прінса служать поясненням скептицизму Києва по відношенню до окремих пропозицій з США, в тому плані, що не тільки Україна приймає спірні рішення, але і союзники пропонують сумнівні угоди.
І до певної міри адміністрація Байдена може прийняти такі доводи, оскільки, і, це по-друге, стаття Time — відмінна можливість нанести удар по Дональду Трампу, його прихильникам і Республіканській партії в цілому.
Особливо після того, як 1 липня Аллен Вайсселберг, фіндиректор Trump Organization, щодо якої прокуратура Нью-Йорка веде розслідування у справі про податкові порушення, здався правоохоронцями.
По-третє, цією ситуацією напевно скористається і Кремль, навіть якщо його агентам впливу не вдасться взяти під контроль українські стратегічні підприємства. Нас напевно чекає медійна атака. Оскільки Москва зможе підкріпити свої пропагандистські наративи про крихкість і меркантильність відносин Києва і Вашингтона; а також про те, що засновник скандального Blackwater, що отримала контракти від уряду США, незважаючи на сумнівний бекграунд, збирався створити ПВК з українських ветеранів для участі, мабуть, в не менш сумнівних авантюрах США по всьому світу.