Найманці і збройовий консорціум. Як людина Трампа за підтримки агента Кремля поклала око на український ВПК

7 липня на сторінках американського журналу Time з'явилася стаття Саймона Шустера про амбітні плани близького до 45-го президента США Дональда Трампа засновника американської приватної військової компанії Blackwater Еріка Прінса в Україні.

За інформацією видання, що посилається на відповідні документи і сім джерел в Україні та США, Прінс в 2020 р. мав намір створити в Україні: а) нову ПВК, куди хотів набирати ветеранів війни на Донбасі; б) новий завод з виробництва боєприпасів; в) консорціум з українських авіа- і аерокосмічних підприємств, здатних конкурувати з Boeing і Airbus. До слова, останні дві ініціативи — інтеграція ВПК і новий завод з виробництва боєприпасів — Україні безумовно потрібні.

Отже, з метою заручитися підтримкою українського керівництва, як пише Шустер, в кінці лютого 2020 р. Ерік Прінс прибув до Києва.

23 лютого у нього відбулася зустріч з (тепер уже колишнім) радником Володимира Зеленського Ігорем Новіковим.

Місце для проведення переговорів щодо настільки амбітних планів спантеличило автора статті в Time — це нині зачинений нічний клуб Vodka Grill, розташований у спальному районі на Лівому березі, біля метро Позняки.

З іншого боку, вибір цілком зрозумілий — подалі від цікавих очей з урядового кварталу.

Новіков у коментарі Time каже, що його та зустріч збентежила, адже він пам'ятав про скандальний інцидент за участю бійців Blackwater у вересні 2007 р., коли найманці, які охороняли кортеж дипломатів США, відкрили вогонь на площі Нісур в Багдаді, в результаті чого загинули 14 осіб .

Після того випадку Blackwater змінила назву на Academi і продовжила тісно працювати з американським урядом, отримуючи контракти, в тому числі і від адміністрації Барака Обами. З приходом до влади Трампа положення Прінса ще більше зміцнилося.

І він, до речі, займаючись не тільки безпосередньо ПВК, але також логістикою і торгівлею африканськими ресурсами, звернув увагу на Україну.

Біографія Прінса і його компанії, судячи з усього, Банкову не сильно збентежила, оскільки переговори продовжилися. Причиною тому стала надія Офісу президента на те, що Прінс зможе зв'язати Банкову з радником і зятем Трампа Джаредом Кушнером.

Прінс відмовив, але запропонував скористатися платними послугами ще одного представника Blackwater (у минулому) — лобіста Джозефа Шмітца.

Шмітц — не Кушнер. Це не прямий доступ до тіла на той час американського президента, якого так відчайдушно жадали у Зеленського. Тому-то ентузіазм дещо згас.

Два Андрії

Прінс, за даними Шустера, тим часом вирішив заручитися підтримкою інших українських політиків — скандально відомих Андрія Артеменка і Андрія Деркача.

Перший у 2017 р. відзначився своїм "мирним планом" щодо Донбасу, який передав колишньому раднику Трампа з нацбезпеки Майклу Флінну, що позбувся поста через контакти з тодішнім послом РФ Сергієм Кисляком. План, як відомо, передбачав скасування американських санкцій проти Росії і був категорично відкинутий Києвом, а сам Артеменко піддався остракізму.

Сам Артеменко зізнався в коментарі Time, що Прінса знає досить давно і називає його "босом".

У 2010 р. українець заснував транспортну компанію AirTrans LLC, яка доставляла вантажі — від зброї до вакцин по всьому світу — для Прінса, а через п'ять вона років увійшла в компанію засновника Blackwater Frontier Resource Group.

Другий, Андрій Деркач, Держдепартаментом США визнаний агентом російських спецслужб і також брав участь в кампанії по дезінформації проти Джо Байдена і Петра Порошенка в тісній співпраці з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані.

За словами Артеменка, приблизно в 2015 р. він і Прінс загорілися ідеєю створити підприємства в українському ВПК, які в тому числі розглядалися як інструмент для стабілізації відносин з Росією, оскільки та потребувала українських двигунів.

Деркач же зацікавив Прінса, оскільки в 2010-х рр., він займався розвитком авіа- і машинобудівних галузей в якості радника Миколи Азарова.

За допомогою Артеменка і Деркача Ерік Прінс, згідно з двома бізнес-планами, з якими ознайомилися журналісти Time, від 23 і 29 червня 2020 р. сподівався провернути операцію з купівлі "Мотор Січі" та поглинання ДП "Антонов".

Бізнес-плани від Прінса надійшли після його липневого візиту до Києва, в ході якого він зустрівся з главою ОПУ Андрієм Єрмаком.

Як пише Time, співпраця отримала новий імпульс, оскільки Банкова зв'язала Прінса "з київською юридичною фірмою, яка часто працює на український уряд", і яка підготувала правовий базис для завершення угоди з купівлі "Мотор Січі".

Почасти цим пояснюється гостре неприйняття адміністрацією Трампа спроб Києва продати "Мотор Січ" китайцям. Хоча, потрібно також підкреслити, що така угода в цілому не влаштовує Вашингтон, оскільки дала б Пекіну доступ до нових оборонних технологій.

Не все втрачено

У будь-якому випадку процес на час застопорився зі зниженням шансів Трампа на перемогу в президентських виборах. А потім проти Деркача в Штатах ввели санкції, а до Артеменка, який проживає у Вашингтоні, зайшли в гості агенти ФБР, цікавилися його стосунками з Прінсом, Джуліані і діяльністю в Україні.

Вибори, як відомо, Трамп програв. І вже трохи більше, ніж через тиждень президент Володимир Зеленський ввів санкції відносно китайської компанії Skyrizon, яка збиралася придбати "Мотор Січ".

У березні секретар РНБО Олексій Данілов оголосив про рішення повернути це підприємство в держвласність.

Проте вже 22 червня міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомив, що йдеться про докапіталізацію.

Тобто треті сторони все ж зможуть "зайти" в "Мотор Січ", нехай контрольний пакет акцій і залишиться у держави.

У квітні Єрмак в інтерв'ю Time також повідомив, що приватних інвесторів, у тому числі Еріка Прінса, запросять для участі в майбутньому тендері.

Так що українські плани засновника Blackwater все ще актуальні. Як і посилення впливу на вітчизняний ВПК тих же Артеменка і Деркача, афілійованих з Росією.

Вигідно всім

І публікація статті Time не факт, що зможе перешкодити.

Навпаки, стаття Саймона Шустера грає на руку відразу декільком сторонами.

По-перше, Банкова таким чином може виправдати своє рішення укласти інфраструктурну угоду з Китаєм, яка ставить під загрозу відносини між Києвом і Вашингтоном.

Яким чином? Все просто. Плани Прінса служать поясненням скептицизму Києва по відношенню до окремих пропозицій з США, в тому плані, що не тільки Україна приймає спірні рішення, але і союзники пропонують сумнівні угоди.

І до певної міри адміністрація Байдена може прийняти такі доводи, оскільки, і, це по-друге, стаття Time — відмінна можливість нанести удар по Дональду Трампу, його прихильникам і Республіканській партії в цілому.

Особливо після того, як 1 липня Аллен Вайсселберг, фіндиректор Trump Organization, щодо якої прокуратура Нью-Йорка веде розслідування у справі про податкові порушення, здався правоохоронцями.

По-третє, цією ситуацією напевно скористається і Кремль, навіть якщо його агентам впливу не вдасться взяти під контроль українські стратегічні підприємства. Нас напевно чекає медійна атака. Оскільки Москва зможе підкріпити свої пропагандистські наративи про крихкість і меркантильність відносин Києва і Вашингтона; а також про те, що засновник скандального Blackwater, що отримала контракти від уряду США, незважаючи на сумнівний бекграунд, збирався створити ПВК з українських ветеранів для участі, мабуть, в не менш сумнівних авантюрах США по всьому світу.