Сьогодні - День слов'янської писемності і культури

Свято встановлено Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія - просвітителів, які зіграли видатну роль в розвитку і становленні слов'янської літератури та культури, покровителів Європи, пише "ДС".

Кирило (827-869) і його старший брат Мефодій (815-885) народилися в македонському місті Фесалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням вони болгари. Кирило був гуманітарієм - отримав освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі. Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов'янських областей поблизу Фессалоников. Військова кар'єра його не задовольняла, і він став ченцем, а незабаром і ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом, пише Укрінформ, брати об'єдналися в просвітницькій діяльності - переводили на слов'янську мову богослужбові книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ'я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді йшла боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов'янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську (староболгарська) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма - кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицей було відносно просте накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов'язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох народів - українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також азбуки деяких народів Середньої Азії.

До недавнього часу користувалися кирилицею румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю. Спроби (у т. ч. силою) ввести замість кирилиці на латиницю західноукраїнських землях (в Галичині у XIX ст. на Закарпатті - на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла у Київську Русь з Болгарії разом із старослов'янським богослужными книгами після офіційного прийняття християнства в 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056-1057 років. Щорічно 24 травня у всіх слов'янських країнах вшановують пам'ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов'янської писемності і культури.