Іран грає Путіним. Навіщо кораблі Чорноморського флоту підуть в Індійський океан

Іран, який став реальною загрозою судноплавства в Перській затоці після захоплення британського танкера Stena Impero, прийняв підвищення ставки з боку США і Великобританії в черговий "руці" ормузської холдема - погодився на подальшу ескалацію допомогою гри військово-морськими м'язами, в чому Тегерану Росія погодилася допомогти. Який перебуває з триденним візитом у РФ командувач ВМС Ірану Хосейн Ханзади в інтерв'ю ІРНА 29 липня заявив про досягнення домовленості з Москвою щодо проведення до кінця поточного року навчань на півночі Індійського океану, включаючи Ормузьку протоку. Точна дата і склад кораблів, які візьмуть участь у маневрах, ще не узгоджені, але, як запевняють в Тегерані, вже в найближчі дні сторони почнуть обговорення деталей і процесу координації.

На користь того, що Тегеран зважився піти на зростання напруженості з метою зміцнення своїх переговорних позицій, в першу чергу, з Європою, яка на відміну від США готова і говорити, і торгувати з Іраном, свідчить і відмова від обміну британського судна на що йшов в Сирію в порушення санкцій проти режиму Башара Асада іранський нафтотанкер Grace 1, затриманий британськими морпіхами біля берегів Гібралтару 4 липня. Про це заявив, зокрема, посол Ірану в Британії Хамід Баидинежад. Правда в цьому випадку Тегеран не відзначився оригінальністю, а лише став у позу, скопіювавши реакцію Лондона. 29 липня, зазначимо, новопризначений глава МЗС Великобританії Домінік Рааб відкинув пропозицію президента Ірану Хасана Рухани провести обмін танкерами.

Таким чином Тегеран ухвалив кинутий виклик, але для більшої переконливості вирішив ще й використовувати свого ситуативного союзника - Росію. А вона, як кажуть, і рада старатися, незважаючи на те, що стала фігурою на шахівниці, з одного боку, якій знаходяться США, а по іншу - Іран. І навіть якщо в Кремлі розуміють, що його використовують в американо-іранського протистояння, то все одно могли погодитися, оцінюючи вищезгадані військово-морські навчання як чергову інвестицію у зовнішню політику. У тому значенні, в якому цю зовнішню політику сприймають в Москві - тобто множити хаос, створювати гарячі точки по всьому світу і намагатися на цьому заробити, підспудно послабивши (якщо вийде) позиції опонентів.

Власне торг вже йде повним ходом. Паралельно з оголошенням Ханзади РФ направило листа до Ради Безпеки і Генасамблею ООН з вимогою вжити активних заходів щодо врегулювання кризи в Перській затоці. Позиція Кремля проста: консультуйтеся з країнами регіону, а також "з деякими іноземними державами". До перших відноситься Іран, до других - Росія, тобто росіяни з іранцями намагаються наростити власний вагу в регіоні.

А проведення військових навчань традиційно є одним із елементів такого роду політики.

Свистати всіх нагору

Чи є чим Ірану і Росії налякати Захід? Що вони можуть протиставити тим же США та Великобританії, які зараз ведуть активні переговори про створення міжнародної коаліції по забезпеченню безпеки судноплавства в Ормузькій протоці?

У Перській затоці вже знаходяться американські авіаносець Abraham Lincoln, есмінці Mason, McFaul, Gonzalez. Днями в регіон зайшов другий британський корабель - есмінець Duncan, склав компанію фрегату Montrose. У вересні, а може навіть раніше з урахуванням зростання напруженості, до них приєднається фрегат Kent.

Іран у відповідь з відносно великих кораблів може виставити патрульні фрегати 1971-1972 рр. класу "Алванд" - Alvand, Alborz, Sabalan. До речі, іронія тут в тому, що ці фрегати були побудовані ще у Великобританії до Ісламської революції, а тепер Іран буде намагатися нажахати британців цими "дідком". Правда є у Тегерана і кораблі новіші. Приміром, есмінець Sahand (2018 р.), а також фрегати класу Moudge - Jamaran (2010) і Damavand (2013), які іранські медіа гордо іменують есмінцями, чому суперечить їх водотоннажність в 1,5 тис. тонн. Ці легкі фрегати відносять скоріше до корветів.

Росія. З більшою часткою ймовірності на навчання Москва відправить кораблі Чорноморського флоту і, можливо, ще Балтійського. У складі 30-ї дивізії надводних кораблів ЧФ РФ є ряд великих - крейсер і фрегати, частина з яких вже в похилому віці. Зокрема, це ракетний крейсер "Слава" ("Москва"), спущений на воду 40 років тому. У 2018 році пішов на ремонт. Тільки в червні цього року його випустили в море на випробування, і ймовірно встигнуть підлатати флагман до маневрів. Ще числиться, але лише на папері - великий протичовновий корабель "Керч" (1972), який так і не оговтався після пожежі в 2014 році. У 2017 році повідомлялося, що БПК ніби чекає доля музею, але в кінці минулого місяця росСМИ повідомили, що "Керч" утилізують в 2020 році.

Також Росія має в Чорному морі фрегатами "Сметливый" (найстаріший в російському флоті, 1967 р.), "Ладний" (1980), "Допитливий" (1981), і трьома фрегатами новіші: "Адмірал Григорович" (2014 р.), "Адмірал Макаров" (2015 р.), "Адмірал Ессен" (2014 р.).

Балтійський флот не може похвалитися достатньою кількістю великих кораблів. Насправді в строю на сьогоднішній день лише один - сторожовий корабель "Ярослав Мудрий" (1988). Есмінець "Наполегливий" (1991) і фрегат "Безстрашний (1990 р.) зараз проходять ремонт.

У сукупності ж, за чисельністю Іран і Росія гіпотетично можуть обставити США і Великобританії, але от по якості - навряд чи.

Чого хоче Тегеран

Але грандіозне шоу - протистояння на морі Ірану і не потрібно. Для його цілей достатньо буде своїх легких фрегатів і російських посудин. Тут головне місце проведення навчань, а воно вибрано дуже вдало, адже Ормузьку протоку є головною транспортною артерією для учасників нафтового ринку.

І Іран в даній конкретній ситуації прагне показати силу. Це раз. Два - максимально надовго заблокувати протоку, що призведе до серйозних стрибків на нафторинку. Для Ірану та РФ у контексті їх гри на підвищення ставок ідеально було б ще захопити "порушника" - танкер або навіть два-три, щоб роздобути заручників для подальшого торгу. І не тільки, адже захоплення ще ряду танкерів прискорить зростання цін на нафту, що в свою чергу, як вже писала "ДС", змусить Євросоюз посилити тиск на Дональда Трампа з тим, щоб той пішов на поступки. Чого, ясна річ, не буде. Принаймні до виборів. Поки ж з боку в першу чергу США і Великобританії слід очікувати нових рішень про відправлення кораблів в район Перської затоки, щоб баланс був.