Сантехніки-дипломати в Давосі. Чому російським агентам затишно в ЄС
У швейцарському Давосі стартував ювілейний, 50-й Всесвітній економічний форум, куди президенти, прем'єри, представники корпорацій-гігантів з'їжджаються поговорити про долі світу, укласти угоди, просто постояти поруч з "найбільшими лідерами". Природно до заходів такого масштабу, як ВЕФ, надають значний вплив на майбутнє світової політики і бізнесу, прикута пильна увага. В тому числі і з боку спецслужб. Особливо тих країн, чиї взаємини з Європою далекі від ідеальних, і прагнуть змінити баланс сил на свою користь за допомогою шпигунства, підкупу і шантажу.
Тому немає нічого дивного, що президент РФ Володимир Путін традиційно відмовився їхати до Швейцарії, але, судячи з усього, Кремль відрядив туди представників рангом нижче і з дещо іншим функціоналом. Причому досить дивним. Приміром, "сантехніків-дипломатів", про які повідомило швейцарське видання Tages-Anzeiger. Як з'ясувалося, ще у серпні в Давосі були затримані двоє громадян РФ. Поліції кантону Граубюнден насторожив той факт, що два росіянина, один з яких нібито був слюсарем-сантехніком, приїхали на дорогий курорт відразу на три тижні. Видання припускає, що вони повинні були провести роботи для "Російського дому" під час форуму.
Але навіщо тоді затриманим дипломатичні паспорти, які виявили правоохоронці? Причому в якості дипломатів вони акредитовані не були. У посольстві РФ ухильно помітили, що, мовляв, такі паспорти видаються не тільки працівникам Мзс. Затримані ж у відділенні вели себе вкрай зухвало і вимагаючи особливого ставлення, ніж лише посилили підозра - що насправді ці жваві сантехніки можуть бути співробітниками спецслужб РФ, чиє завдання полягало у встановленні засобів прослуховування. Правда, доказів того не знайшлося, і потенційних шпиків швейцарці відпустили, незважаючи на репутацію Росії, її підривну діяльність в Європі і якусь безглуздість всій цій історії.
Не дивно, що агентам іноземних урядів, навіть без видатних навичок, вдається успішно працювати в Європі на благо батьківщини і на шкоду ворогові. Дуже часто їх відпускають або помічають через довгий час. Як у випадку з трьома лобістами, щодо яких прокуратура Німеччини веде розслідування за підозрою в шпигунстві на користь Китаю.
В їх будинках і офісах у Берліні, Брюсселі та землях Баварія та Баден-Вюртемберг були проведені обшуки. Інформацію про це представники прокуратури підтвердила AFP і Der Spiegel 15 січня. Джерело німецької газети повідомив, що один з підозрюваних - німецький дипломат, який працював у Єврокомісії та представляв ЄС в якості посла в декількох країнах. Ім'я його він назвати відмовився, повідомивши, що підозрюваний у 2017 р. залишив дипломатичну кар'єру заради роботи у відомій "німецької лобістської компанії" і тоді ж, завербувавши ще двох колег, заходився збирати і надавати міністерству держбезпеки Китаю "приватну і комерційну інформацію".
Дипломатом, як з'ясувалося згодом, виявився власник німецького і угорського паспортів Герхард Сабатил, колишній послом ЄС в Південній Кореї, Німеччини, Ісландії та Норвегії, тимчасовим повіреним ЄС - у Братиславі та Празі. Він також працював у відомствах Єврокомісії, відповідальних за конкуренцію, промисловість, бюджет. Якщо відомості видань вірні, то можна припустити, що за тридцять років роботи дипломатом Сабатил обзавівся безліччю зв'язків, притомився і вирішив підзаробити на старості років.
Тому і працевлаштувався лобістом - в компанію Eutop, засновану в 1990 р. після роботи помічником євродепутата колишнім членом партії Християнсько-соціальний союз (одвічне партнер мерклевевской ХДС) Клеменсом Йосом. З Сабатилом Йос знайомий досить давно, разом і книги про лобізм і органах влади ЄС видавали. Наскільки тісні між ними стосунки склалися, в сенсі був залучений Йос в передбачувані махінації Сабатила та його спільників, поки невідомо. Але може так статися, що розмотаний клубок згодом призведе і до Йосу, і до інших членів правління Eutop - також німцям Крістіану Шауфлеру (екс-член ХДС), Рейнеру Венду (СДПН) і Конраду Кройцеру (прийшов з бізнесу).
Хоча і без того дане розслідування кидає тінь на офіційний Берлін, не гидує спірними контрактами та угодами з Росією і Китаєм. Правда, не тільки на Берлін, але і на Брюссель і Європу в цілому, враховуючи також і описану вище історію про сантехніків. У більш широкому контексті - Європа вразлива перед іноземним втручанням, всупереч подіям в Грузії і Україні, в Солсбері і Еймсбері, в Осло і Софії, і т. д.
Німецька газета Die Welt у вересні 2019 р. писала з посиланням на дані Європейської служби зовнішніх зв'язків (EEAS), що в одній лише Бельгії, чия столиця є столицею всього Євросоюзу, налічується близько 200 шпигунів з Росії і 250 - з активно розширює такого роду діяльність Китаю. Співробітники спецслужб здебільшого "прописані" в посольствах або комерційних установах своїх країн. При цьому перешкодити їм виконувати свої завдання мають 30 нещасних співробітників контррозвідки. Природно, вони не справляються, а тому і залишається хіба що радити європейським дипломатам уникати, наприклад, популярного стейк-хауза і кав'ярні поблизу будівель Єврокомісії і EEAS.
Напрошується простий до болю висновок - Євросоюз як наддержавне утворення, не кажучи вже про державах-членах або окремих, охочих заробити чиновників і дипломатів, досі не усвідомив або відмовляється розуміти, що це не просто звичайна діяльність іноземних спецслужб, а гібридна - політико-медійно-економічна війна, спрямована на конкретний результат в інтересах Москви і Пекіна. Якщо Брюссель і лідери ЄС не зроблять відповідних висновків, вважаючи за краще не дражнити ведмедя з драконом, то розвідувальні та корупційні мережі РФ і Китаю на теренах Європи стрімко розростатися, а сам Союз - слабшати і занепадати.
