Символічне пороття. Що Вашингтон мав на увазі, вводячи санкції проти Дубінського і Деркача
Мінфін США ввів санкції стосовно групи українців з-за їх втручання в американські вибори
9 вересня 2020 року американське Міністерство фінансів зробило перший серйозний крок у справі про "плівки Деркача", відредаговані, як підкреслюють в Вашингтоні, записи розмов Петра Порошенка і Джо Байдена під час їх перебування президентом України і віцепрезидентом США відповідно, — ввело санкції стосовно депутата ВР Андрія Деркача.
Самого Деркача, випускника Академії ФСБ РФ (колишньої Вищої школи КДБ ім. Дзержинського), спецслужби Сполучених Штатів маркували як багаторічного "агента російських спецслужб".
Вчора, 11 січня, тобто під інавгурацію Байдена, Мінфін вніс до "чорного списку" ще кількох людей, афілійованих з Деркачем. А саме:
Олександра Онищенка — екснардепа, який ховається від українського правосуддя, який, за даними Мінфіну, надав відредаговані записи, згодом оприлюднені Деркачем в травні-липні 2020 року для "дискредитації офіційних осіб США та здійснення впливу на вибори в США";
Олександра Дубінського — депутата ВР від президентської партії "Слуга народу", який брав участь у спільній з Деркачем пресконференції;
Костянтина Кулика — експрокурора ГПУ (нині це Офіс генпрокурора), якого ЗМІ пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, разом з Деркачем поширював неправдиві звинувачення в міжнародній корупції;
Андрія Теліженка — колишнього дипломата, який недовго пропрацював в посольстві України у Вашингтоні, який, як вважається, відповідав за організацію зустрічей Деркача з громадянами США. Також зустрічався з адвокатом Дональда Трампа Рудольфом Джуліані, коли той брав участь в пошуку компромату на Байдена; став частим гостем в його подкастах;
Дмитра Ковальчука — медіабізнес-партнера і помічника Деркача в Раді 6-7 скликань;
Антона Симоненка — ще одного бізнес-партнера і помічник Деркача в Раді;
Петра Журавля — політолога, пов'язаного з Деркачем, активно коментував "плівки".
Крім того, під санкції потрапили чотири інформагентства: ТОВ "Ера-Медіа" і ТОВ "Скептик"/"Бегемот Медіа" (Журавель), інформагентство Only News і Nabuleaks (Деркач).
Тобто, медійні рупори Деркача, через які здійснювалася кампанія по втручанню в американські вибори.
Санкціями по санкціях...
Безсумнівно, рішення Вашингтона покарати агента російського впливу і його соратників за підривну роботу проти американської демократії — дуже важливе і для фігурантів списку санкцій, і для відносин між Україною та США.
Але давайте все ж задамося наступними питаннями. Який ефект від санкцій? Яка практична користь? Чи стануть вони дієвим заходом покарання?
Так, раніше посольство США підкреслило, що "боляче" буде: санкції зачіпають і юрособи фігуранта "чорного списку"; можуть бути введені стосовно інших персон і організацій, які надають "матеріальну підтримку" підсанкційним фізичним і юридичним особам.
Все це так. І все ж будь-які подібні заходи найбільше ефективні стосовно тих, хто свої справи веде безпосередньо в Сполучених Штатах або з американськими організаціями.
Наприклад, Ігор Коломойський. Стосовно бізнесмена ФБР проводить розслідування за підозрою у відмиванні грошей, виведених з Приватбанку через фірми-прокладки, за допомогою покупки об'єктів нерухомості і промисловості в США.
Тим же, у кого бізнесу в Штатах немає, жити хоч і стає трохи складніше, але не настільки, як це представляється новинними стрічками і соцмережами.
Взяти того ж Деркача, якого внесли до списку санкцій ще на початку осені. Або ж кума Путіна Віктора Медведчука. Він під санкціями вже не один рік, і що? Просто переписав все на дружину і продовжує виступати в ролі флагмана кремлівської політики безпосередньо в Україні.
Дубінський, до речі, за даними ЦПК, теж уже переписав свої "словацькі компанії" на дружину.
Не можна сказати, що санкції, про які оголосив вчора американський Мінфін, абсолютно марні.
Ні, вони можуть привести до неприємних наслідків. Наприклад, до того, що Онищенко, Дубінський, Кулик, Теліженко, Журавель і Симоненко — особисто (і лише з невідомої тривалості затримкою — опосередковано) стануть "нерукопожатними" для українських банків.
І до того ж доведеться вигадувати нові способи ведення бізнесу (вибудовувати нові схеми транзакцій) і своєї діяльності, виключаючи з ланцюжків банки американські.
Це хоч і створює певні труднощі і підвищує витрати, але все ж українські, та і в цілому пострадянські "умільці", давно набили руку в створенні різних фінансових схем, що дозволяють їм залишатися в тіні.
Так що, якщо у Вашингтоні насправді вирішили (а на те схоже) не зімітувати, а покарати цей своєрідний "загін Деркача", то адміністрації Байдена потрібно буде виробити стосовно них комплексний підхід.
Такий підхід, який дозволив би зробити санкції дійсно ефективними; який би зміг примусити Банкову до співпраці в боротьбі з людьми, які втручаються в американські вибори.
І тут важливо розуміти, що нехай президент Володимир Зеленський і намагався дистанціюватися від проведеної Трампом і Джуліані кампанії по дискредитації Байдена, але сам же звів нанівець свої зусилля, коли Офіс генпрокурора і ДБР відкрили справи на підставі "плівок Деркача" — про держзраду і в зв'язку з можливим незаконним записом розмов (їх нібито писав Порошенко).
І Зеленський, у якого просто ідея-фікс "посадити Порошенка", ці розслідування підтримав, знову влізаючи в американську внутрішню політику своїми закликами дочекатися висновків правоохоронних органів.
З урахуванням всього цього, введення так званих санкцій слід сприймати як послання — тим, хто стоїть за Деркачем і Ко (російським кураторам, Коломойському) і Банковій.
Примітно і те, що меседж передав держсекретар, призначений ще Дональдом Трампом.
Таким чином Майк Помпео ставить крапку в своїх відносинах з президентом, який йде, і гранично чітко позначає пріоритетність в консолідації і єдність думок обох партій стосовно українського питання.
Ось таке це послання — непрозорий натяк на те, що в Вашингтоні про все прекрасно пам'ятають і тримають на олівці.
Отже, вже після інавгурації Байдена тиск може посилитися безпосередньо на Офіс президента.
З боку ж Банкової було б мудро спробувати ліквідувати промахи зі справами по "плівкам Деркача" і сприяти їх закриттю, з огляду на те, що вищезгадані відредаговані записи — так собі доказ.
І не слід в черговий раз розповідати про те, що президент не має права втручатися і не втручається в роботу правоохоронних органів. Незважаючи на існування в рядах "слуг" різних груп впливу, Зеленський і його оточення, як і раніше, мають монополію на владу.