Саміт США — ЄС. Чим пожертвував Байден заради дружби з Європою
Саміт показав, що у Джо Байдена насправді є відмінні шанси налагодити діалог з Європою і сформувати більш стійку оборону від Китаю і РФ, в тому числі за межами ЄС
15 червня у Брюсселі відбувся саміт США — ЄС. По суті, це закріплення основних наративів і концепцій, узгоджених на конвеєрі міжнародних заходів в Корнуоллі та Брюсселі напередодні сьогоднішніх переговорів президента США Джо Байдена і лідера РФ Володимира Путіна в Женеві.
В ході триденного саміту "Групи семи" (G7) у Великобританії були промовлені питання, що стосуються глобальних процесів в політиці, економіці, охороні навколишнього середовища та охороні здоровʼя.
На саміті НАТО обговорювалися рівень взаємодії союзників в сфері безпеки і оборони і майбутнє Альянсу в цілому.
Саміт США-ЄС, в якому взяли участь Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен і глава Євроради Шарль Мішель, в першу чергу присвячений відносинам між Вашингтоном і Брюсселем.
Всі ці заходи стали ілюстрацією намірів американського президента "зшити" трансатлантичне співробітництво, неабияк зіпсоване попередньою адміністрацією.
Європі і Штатам ще дуже багато що належить обговорити, затвердити, вирішити, але комюніке, опубліковане за підсумками вчорашньої зустрічі Байдена, фон дер Ляйен і Мішеля вже показало, що їм є чим похвалитися.
Перше. Байден і лідери ЄС, нарешті, якщо не зарили сокиру митої війни, то, принаймні, повісили його на стіну в самій дальній кімнаті.
Сторони змогли вчора домовитися про припинення конфлікту навколо субсидування авіабудівних компаній Airbus (Європа) і Boeing (США) строком на пʼять років.
Суперечка тягнеться з 2004 р. США і ЄС звинувачували один одного в порушенні правил добросовісної конкуренції в частині субсидій і пільг для своїх авіабудівних компаній.
В результаті СОТ, яка виступила в ролі арбітра, не знайшла нічого кращого, ніж в 2019 р., тобто при Дональді Трампі, дозволити Штатам ввести додаткові мита на європейський імпорт в розмірі $7,5 млрд, які відбилися не тільки на Airbus, але і на європейському аграрному секторі (вино, сир, оливкова олія).
Рік по тому СОТ вже Євросоюзу дозволила покарати Сполучені Штати штрафними митами на суму $4 млрд на рік, що торкнулося американських сільгоспвиробників і промисловість.
15 червня 2021 ро. в Брюсселі було досягнуто згоди ввести мораторій на штрафні мита, щоб за цей час врегулювати спір.
Друге. ЄС і США створюють Раду ЄС—США з торгівлі та технологій, яка буде займатися просуванням "зелених" і цифрових технологій, в тому числі ІІ; розширенням торгівлі і інвестицій.
Рада повинен буде працювати над запобіганням, як пояснила президент ЄК, "нових необґрунтованих барʼєрів у світовій торгівлі технологіями".
Третє. Брюссель і Вашингтон мають намір грати головну роль в боротьбі з пандемією Covid-19, спільно працюючи над тим, щоб забезпечити максимально широкий "доступ до безпечних і ефективних вакцин, засобів діагностики і лікування від Covid-19".
Фактично на саміті США і ЄС в бюрократичній формі було оформлено рішення "Великої сімки" надати 2 млрд доз вакцини для країн, що розвиваються.
Тим самим союзники дадуть відповідь на проекцію мʼякої, "вакцинної" сили Китаю.
При цьому ЄС, що більш "тепло" відноситься до Пекіну, в особі Мішеля і фон дер Ляйен явно пішов назустріч Байдену в питанні Китаю, тавруючи КНР за порушення прав людини в Сіньцзяні і Тибеті; підрив автономії і демократичних процесів в Гонконзі; економічний тиск; кампанії по дезінформації; загрози регіональній безпеці.
Лідери домовилися надалі виробляти спільні або схожі підходи до Китаю, які будуть базуватися на "елементах співпраці, конкуренції і системного суперництва".
У той же час, як і в комюніке за підсумками саміту НАТО, щодо Росії Байден, фон дер Ляйен і Мішель використовували куди більш жорсткі формулювання.
"Ми єдині в нашому принциповому підході до Росії, — йдеться в тексті комюніке США—ЄС, — і готові рішуче реагувати на повторювану схему негативної поведінки і шкідливих дій, які Росія повинна виправити, щоб запобігти подальшому погіршенню відносин".
Лідери вчора засудили Москву за підрив суверенітету й незалежності України, Грузії і Молдови; закликали припинити переслідування опозиції та незалежні засоби масової інформації.
Але також підкреслили, що залишать відкритими канали комунікації з Кремлем на той випадок, якщо той раптом отямиться.
При цьому, потрібно підкреслити, питання "Північного потоку-2" в комюніке взагалі не згадувалося.
Причина проста: для адміністрації Байдена і Брюсселя даний трек вже (а й поки) не має особливого значення, оскільки проект фактично реалізований і сторони будуть чекати, як Москва буде виконувати свої зобовʼязання перед Україною; а також і результатів осінніх виборів в Німеччині.
Зараз же Байден прагне не псувати відносини з канцлером ФРН Ангелою Меркель і Німеччиною в цілому, оскільки на кону стоїть кардинальний перегляд усієї парадигми трансатлантичних відносин.
У новій парадигмі Європейський Союз під егідою та за погодженням із Вашингтона буде нарощувати власний оборонний потенціал, але не як дублікат НАТО, а як її складову.
З цією метою Сполучені Штати 6 травня приєдналися до проекту "Військова мобільність" європейської оборонної програми PESCO. Що також в позитивному світлі згадано в комюніке саміту США—ЄС.
Байден, як і Трамп, прагне зменшити тягар відповідальності США за мир у всьому світі, делегуючи свої повноваження найближчим союзникам. Сильна Європа потрібна Вашингтону для ефективного протистояння Китаю, Росії, Ірану і Північній Кореї в різних регіонах світу.
І не тільки Європа, але і Туреччина, з лідером якої, Реджепом Тайіпом Ердоганом, Байден зустрівся "на полях" саміту НАТО 14 червня.
Після переговорів Ердоган підтвердив припущення "ДС" про те, що Сполучені Штати запропонують Туреччині більш активне залучення в справи Афганістану після виведення американських військ і сил союзників.
Турецький лідер повідомив, що турецькі війська готові залишитися в Афганістані за умови підтримки з боку Сполучених Штатів.
В цілому ж останній саміт з союзниками показав, що у Джо Байдена насправді є відмінні шанси налагодити діалог з Європою і сформувати більш стійку оборону від Китаю і РФ, в тому числі за межами ЄС.