За вами борг. Технології Франції та Німеччини на службі у Шойгу

А нумо поговоримо про президентські вибори у Франції, які намічені на квітень. Так, дивна пропозиція. Але пропозиція звернути увагу на цю тему випливає з необхідності поглянути на ситуацію в контексті повномасштабного вторгнення рашистів до України.

Отже. Відмотаємо час на місяць тому або десь так. Тобто до того, як диктатор, який сховався в бункері на Уралі, наказав вбивати мирне населення в українських містах.

Еммануель Макрон – харизматичний, пластичний політик. Занадто часто навіть дуже пластичний. Згадати хоча б його фінти вухами за останні п'ять років: то він у жорсткій конфронтації з Кремлем, оскільки пси Путіна намагалися у 2017 р. "утопити" його виборчу кампанію, то за кілька років лідер П'ятої Республіки говорить про діалог з Росією та про "кому" НАТО.

Перший термін Макрона майже закінчився. І, природно, молодий талант, який своїм успіхом багато в чому завдячує Франсуа Олландові, хотів би залишитися в Єлисейському палаці.

Щоправда, його нинішню виборчу кампанію, тобто. ту, якою вона була до війни Росії з Україною, не можна назвати особливо успішною. Конкуренти, включаючи усіляких правих із кремлівським душком, наступали на п'яти.

Але трапилася війна. Макрон, втім, як і інші французькі президенти та представники місцевої еліти, вчасно влився в мейнстрім у плані трансформації зовнішньополітичних успіхів у внутрішньополітичні успіхи. Макрон осідлав тему врегулювання українсько-російського конфлікту та покарання Москви за її злочинні дії. Відповідно, і його шанси на перемогу у виборах значно зросли.

Однак завдяки розслідувачам із французької НУО Disclose зараз вони на тому ж рівні, що й до вторгнення, якщо не нижче.

Журналісти отримали конфіденційні документи з далекосяжними наслідками як для Макрона, але й для всієї Франції та Європи.

З'ясувалося, що в період з 2015 до 2020 р. компанії Thales та Safran, основним акціонером яких є французька держава, постачали Росії військове обладнання: тепловізійні камери Catherine FC та Catherine XP (Thales) для російських танків Т-72, ​​Т-90. та Т-80 БВМ; навігаційні системи TACAN (Thales), встановлені на Су-30 та МіГ-29, оптико-електронну прицільну систему (Safran) для ударних вертольотів Ка-52.

Вся ця техніка, зауважимо, зараз літає в українському небі та їздить українськими дорогами та вулицями наших міст, стріляє по житлових кварталах, вбиває дітей, жінок, старих. Так, чимала її частина (близько 40%) вже успішно "денацифікована" нашими захисниками, частина стала трофеями і допомагатиме нам в екзорцизмі рашистської нечисті.

І все ж. Факт – надана розслідувачами інформація, яку Париж не спростовує: французька держава допомогла російським окупантам у їхньому вторгненні в Україну.

Незважаючи на ембарго, введене ЄС ще в 2014 р., Париж тоді, якщо пам'ятаєте, під тиском громадськості був змушений відмовитися від угоди з продажу РФ своїх вертольотоносців "Містраль", але не звернув військово-технічну співпрацю з Росією у повному обсязі. Допомогли лазівки, адже контракти на постачання точної техніки російської армії було укладено до 2014 р.

Хоча морально-етичний бік питання це не скасовує. А морально-етична складова сьогодні, коли весь світ бачить зруйновані житлові будинки в Україні, грає далеко не останню роль як фактор політики тих чи інших європейських держав.

По суті, зараз українців убивають не лише тому, що Макрон хотів "діалогу" з Путіним, а Меркель – всіляко захищала енергетичну залежність Німеччини від Росії, а й завдяки тому, що Франція та Німеччина – лідери ЄС – забезпечували росіян військовими технологіями, до яких ВПК Росії ріс і ріс років 20-30 за найкращого розкладу.

Так, федеральний уряд Німеччини, нагадаю, теж по коліно загруз в аналогічній історії.

13 лютого газета Welt am Sonntag, посилаючись на закритий документ Мінекономіки ФРН, писала, що ще у 2020 р. Федеральне відомство економіки та експортного контролю (BAFA) видало 673 ліцензії (для порівняння: Франція видала 76 ліцензій) на експорт до Росії товарів, які можуть бути використані у військових цілях, заробивши на цьому 366 млн. євро.

Вражаюче лицемірство. Враховуючи принципову (на перший погляд) позицію Берліна щодо постачання зброї до України, оскільки вона, бачите, перебуває у зоні конфлікту. "Конфлікту", розв'язаного Росією, якій ФРН допомагала технологічно.

Отже, ми, звичайно, дуже вдячні уряду Франції та Німеччини (і значно більшою мірою громадянам цих країн, які забезпечили колосальний тиск на своїх лідерів) за політичну, військову та фінансову підтримку України, яка є зараз щитом для благополуччя ЄС, але ці ось історії про постачання технологій рашистам, які допомагають їм убивати українців… Отже уряди ФРН та Франції дуже заборгували Україні. Як мінімум членство у Європейському Союзі. Не кажучи вже про військову та фінансову допомогу.

І більш того. Розкриття їхнього лицемірства є поворотним моментом. Як для Макрона, який розраховує виграти вибори, так і для французького та німецького істеблішменту в повному обсязі (ну, за винятком, хіба що маргіналів Ле Пен, АдГ чи "Лівих"). Відкрита війна Росії проти України та скандали з технологіями для рашистів мають стати надійним запобіжником від найменших спроб європейців загравати з Путіним або з тим, хто хочеться вірити, вже незабаром займе його місце. Доки у росіян не виробиться комплекс провини, аналогічний тому, що виробився у німців після Другої світової війни. Нехай на це і піде півстоліття.

І ще один цікавий момент, на який варто було б звернути увагу. Вторгнення РФ в Україну, а якщо точніше – те, як українські захисники розпорошують на атоми ворожу техніку – це суттєвий іміджевий удар по французькому та німецькому військово-технологічному сектору. Розбивають українці техніку росіян не лише своєю зброєю, але також американською та британською. Тож у найближчому майбутньому слід очікувати збільшення кількості контрактів інших країн із виробниками зброї у США та Великобританії.