Російський "авось". Чому путінські соколи з "Адмірала Кузнєцова" тонуть у Середземному морі

На тлі триваючої війни в Сирії і все більшого втягування Росії в цей конфлікт весь світ не без жалю стежив за епопей російського авіаносного крейсера "Адмірал Кузнєцов", який 15 жовтня вирушив з Північного моря в Середземне. До 10 листопада група кораблів не без пригод (по дорозі росіянам відмовили у дозаправці Іспанія та Мальта) дісталася до берегів Сирії.

Завданням його авіаційного угруповання було посилення повітряного прикриття сирійських урядових військ, які ведуть боротьбу відразу на декількох фронтах. І це при тому, що на борту російського авіаносця перебувало всього 12 літаків (8 Су-33, 4 Мить-29КР/КУБР) і 7 вертольотів (1 Ка-52К, 1 Ка-31Р, 4 Ка-27, 1 Ка-29). Фактично це черговий піар-хід російської пропаганди, щоб показати могутність російської військової машини і її можливості, адже очевидно, що внесок авіакрила міг бути тільки чисто символічним.

Відразу по прибуттю льотчики стали здійснювати розвідувальні польоти, для того, щоб за наказом з Кремля почати бомбардування об'єктів у Сирії. Вже по ходу "подорожі димного авіаносця" у ЗМІ (особливо західних) висловлювалася думка, що по-перше, така досить невелика група не зможе надати реального впливу на хід бойових дій, а по-друге, вкрай низько оцінювали як підготовка льотчиків морської авіації, так і технічний стан вертольотів, а особливо літаків.

Адже підготовка льотчиків для Міг-29КР/КУБР почалася тільки навесні цього року, а першу посадку на авіаносець вони зробили тільки в серпні. До цього були польоти на тренувальному авиакомплексе НИТКА (р. Саки, окупований Крим) і на... тривимірних тренажерах Миті в Москві на Ленінградському проспекті! Але льотчиків навіть з такою мінімальною підготовкою було всього вісім.

І ось події 13 листопада підтвердили очікування військових експертів (причому як західних, так і російських). Першим про аварію повідомив вкрай авторитетний авіаційний ресурс http://www.combataircraft.net. За його версією, повертаючись з розвідувального польоту з невідомих причин впав двомісний Міг-29К зі складу 100-го окремого авіаполку морської авіації Північного флоту. Уточнювалося, що льотчик катапультувався і був підібраний рятувальною командою. Незабаром цю інформацію для американського телеканалу Fox News підтвердили на умовах анонімності відразу два офіцера американської розвідки. За останніми даними, політ виконувався парою і другий літак після аварії пішов від гріха подалі на наземний аеродром Хмеймим в Латакії.

Коли світові агентства на перебій крутили ролики з позначкою "Терміново!", видавив з себе офіційну інформація і російське військове відомство. Причому повідомлялося, що літак впав під час заходу на посадку і, за версією росіян, льотчик здійснював виключно навчальний політ.

В принципі такий результат для винищувача Міг-29КУБ був визначений. Спробуємо пояснити. Цей навчально-бойовий літак (екіпаж 2 особи) був створений на базі палубного винищувача Міг-29К фактично за замовленням Індії, після того як на початку 2004 року російська літакобудівна корпорація "Міг" підписала контракт на поставку ВМС Індії багатофункціональних винищувачів для базування на авіаносець "Вікрамадітья".

Перший політ винищувача Міг-29КУБ відбувся 20 січня 2007 року, а після поставок індусам кілька адаптований літак (так, на нього замість західної електроніки стали ставити місцеву) і пішов на озброєння морської авіації Росії.

Однак в серпні 2016 року Індію потряс скандал: наглядові відомства опублікували звіт про стан збройних сил країни, з якої випливало, що стан закуплених корабельних винищувачів украй плачевний. Так, справність (один із ключових показників ефективності озброєння) Міг-29КУБ перебувала в критичних межах від 21,30% до 47,14%. Тоді ж незалежні військові фахівці стали говорити, що, по всій видимості, незважаючи на мовчання російських військових, російський варіант Міг-29КР мав аналогічні недоліки в конструкції. Мова йде про недостатній міцності складного крила, ненадійної роботи електричної і гідравлічної систем літака та інших недоліках.

Так що термінове "виштовхування" авіаносця в "Средиземку" апріорі могло принести тільки проблеми з експлуатацією ще не доведених і не досить освоєних службами літаків. Але все це перекреслювалась вологими мріями про "першому в історії застосуванням Росією палубної авіації" та орденами для адміралів і генералів Військово-космічних сил. В результаті російська авіація в черговий раз показала свою неспроможність.

Взагалі варто нагадати, що застосування авіації на такому віддаленому театрі бойових дій як Сирія було вкрай невдало для Кремля.

Перша втрата літака сталася вже 24 листопада 2015 року, коли після входу в турецький повітряний простір льотчиком патрульного турецького винищувача F-16 був збитий винищувач - бомбардувальник Су-24М. Льотчики катапультувалися, але командир екіпажу підполковник Олег Пєшков загинув. Другий пілот був знайдений і врятований. В цей же день був знищений Мі-8, який здійснював пошуково-рятувальну операцію в місці падіння Су-24М.

Наступна втрата сталася 12 квітня 2016 року. Здійснюючи черговий бойовий виліт, при поверненні на базу, зазнав аварії Мі-28Н. Екіпаж у складі льотчика Андрія Окладнікова і штурмана Віктора Панкова загинув.

В середині травня на авіабазі в провінції Хомс бойовиками в результаті вогневого нальоту були знищені чотири вертольоти Мі-35. 8 липня 2016 року при виконанні бойового завдання загинули Ряфагать Хабібуллін та Євген Долгін. Їх Мі-35 був збитий із землі попаданням в рульовий гвинт, внаслідок чого вертоліт втратив управління і впав на землю.

1 серпня 2016 року у сирійській провінції Ідліб в результаті обстрілу з землі був збитий вертоліт Мі-8АМТШ. Всі члени екіпажу (п'ять осіб) в тому числі пілот Роман Павлов і правий пілот Олег Шеламов загинули.

І, нарешті, 4 листопада був збитий (за іншими даними - здійснив вимушену посадку з технічних причин) черговий бойовий вертоліт Мі-35М. Екіпаж був врятований.

Разом, по перевіреним і неперевіреними даними, на даний момент ВКЗ Росії в ході війни в Сирії з 30 вересня 2015 року втратили два вертольоти Мі-8, один вертоліт Мі-28Н, шість вертольотів Мі-35, один літак Су-24М і один Су-25.

Тепер до них додався і Міг-29КУБ. Враховуючи найрізноманітніші чинники, насамперед недостатню підготовку льотчиків морської авіації та можливу ескалацію конфлікту, можна сміливо говорити, що це не остання втрата росіян в сирійській відрядженні.